Рішення № 35731171, 20.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1322/1237/12 Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.

Провадження № 22-ц/783/6127/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Олексіва О.А.

з участю: представника позивача - Паєнок А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 2 липня 2013 року у справі за позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості в сумі 2 762,50 грн. на користь Львівського національного університету імені Івана Франка та судових витрат,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2012 року Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся в суд з позовом, уточненим у квітні 2013 року, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 2 762, 50 грн. на користь Львівського національного університету імені Івана Франка та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2009 році ОСОБА_4 закінчила навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біофізика» та кваліфікацію «біолог, біофізик, викладач біології і хімії», що засвідчується копією диплому від 30 червня 2009р. № НОМЕР_1.

Після закінчення навчання в Університеті відповідач уклала трьохсторонню угоду між ЛНУ ім. І.Франка та Відділом освіти Старосамбірської районної адміністрації про працевлаштування її як випускниці Львівського національного університету імені Івана Франка, що навчалась за напрямами і спеціальністю педагогічного профілю. Предметом даного договору виступає обов'язок працевлаштування за спеціальністю і кваліфікацією та відпрацювання випускником університету протягом трьох років з дня укладення угоди в загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

У червні 2009 року ОСОБА_4 скеруванням на роботу № 3 від 01.09.2009р. направлена в розпорядження Тисовицької ЗСШ І-ІІ ст. Старосамбірської районної державної адміністрації для роботи на посаді вчителя біології та хімії. Згодом згідно заяви відповідача на підставі наказу Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка їй було надано одноразову адресну грошову допомогу в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 2762,50 грн.

Відповідно до повідомлення відділу працевлаштування випускників та студентів університету відповідач не відпрацювала визначену договором кількість років, тому вона зобов'язана повернути суму фактично одержаної допомоги у вищий навчальний заклад. Зі сторони відповідача не було вчинено жодних дій, які б засвідчували факт повернення виплаченої одноразової допомоги.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 2 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив позивач.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь Львівського національного університету імені Івана Франка заборгованість у сумі 2 762,50 грн. та всі понесені судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що укладений між сторонами договір про обов'язок відпрацювання ОСОБА_4 на посаді вчительки протягом 3-х років діяв до 31.08.2011р., тому відповідачка не порушила його умов шляхом звільнення з роботи і вимоги позивача є незаконними/

Проте, погодитись з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

Колегією суддів встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу Кирилич) є випускником денної форми навчання за рахунок бюджетних коштів за державним замовленням Львівського національного університету ім.І.Франка та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біофізика» та кваліфікацію «біолог, біофізик, викладач біології, хімії».

01 вересня 2009р. ОСОБА_4 одержала направлення на роботу на посаду вчителя біології і хімії у Тисовецьку ЗСШ І - ІІ ст. Старосамбірської РДА (а.с.11).

На підставі тристоронньої угоди про працевлаштування випускника від 01 вересня 2009р., укладеної між Університетом, ОСОБА_4 та роботодавцем в особі відділу освіти Старосамбірської районної адміністрації, ОСОБА_4 зобов'язалась відпрацювати у роботодавця протягом трьох років у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі з правом отримання одноразової адресної грошової допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (а.с.22-23). Саме такий предмет договору визначений у вказаній угоді, яку підписали сторони, в тому числі і ОСОБА_4

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_4 була прийнята на посаду вчителя біології і хімії у Тисовецьку ЗСШ І-ІІ ступенів (а.с.15).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2006р. № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів» та наказу Міністерства освіти і науки України № 827 від 07.09.2009р. «Про порядок надання одноразової адресної разової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2009р.», на підставі особистої заяви ОСОБА_4 про виплату їй одноразової допомоги на підставі вказаної постанови КМУ № 1361 (а.с.17) наказом ректора ОСОБА_4 була виплачена одноразова грошова допомога в сумі 2762,50 грн.

Колегією суддів встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 всупереч вказаним нормативно-правовим документам та укладеній між сторонами угоді відпрацювала лише 2 роки та звільнилась за власним бажанням.

Суд першої інстанції цей факт встановив, проте, в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не дав йому жодної правової оцінки.

Між тим, згідно п.8 наказу Міністерства освіти і науки України № 827 від 07.09.2009р., яким затверджено порядок надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2009р., у разі відмови випускника без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років від початку роботи у загальноосвітньому та професійно-технічному навчальному закладі отримувач такої допомоги (ОСОБА_4) повинен повернути суму фактично одержаної допомоги у вищий навчальний заклад, де була здійснена виплата. Вищий навчальний заклад повертає зазначені кошти до державного бюджету.

Крім того, у загальних положеннях договору від 01.09.2009 року визначено, що предметом є обов'язкове відпрацювання випускником Університету протягом трьох років з дня укладення угоди у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги. З урахуванням цього висновок суду про те, що ОСОБА_4 не знала про свій обов'язок щодо терміну відпрацювання не відповідає дійсним обставинам справи та свідчить про неповну та неналежну оцінку доказів.

Судом не враховано, що примірний договір про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за напрямками і спеціальностями педагогічного профілю розроблений і затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16.08.2007 року № 752 відповідно до якого Університет, як підзвітна і підконтрольна установа, зобов'язаний дотримуватись типової форми угоди, яку уклав з ОСОБА_4 Проте цих доводів суд не взяв до уваги і жодним чином не спростував у рішенні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що у п.3.3 угоди вказано, що вона діє до 31 серпня 2011р., проте не врахував повний зміст угоди, пояснення представника позивача про те, що у п.3.3 була допущена описка.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Такі істотні умови договору визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2006 року № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів» та наказом Міністерства освіти і науки України від 07.09.2009р. № 827, а саме відпрацювання протягом трьох років з дня укладення угоди.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Враховуючи вищенаведені норми договір із ОСОБА_4 не міг бути укладений менше як на три роки. Згідно пояснень начальника відділу працевлаштування (відповідального за укладення таких договорів) у договорі з ОСОБА_4 була допущена описка, яка підлягала виправленню.

Висновки суду про ненадання жодних пояснень з приводу допущеної описки не відповідають дійсності, адже в судовому засіданні було долучено до матеріалів справи оригінал письмового пояснення на бланку за підписом начальника відділу працевлаштування щодо допущеної описки, яке суд не взяв до уваги, порушуючи ст. 64 ЦПК України де вказано, що письмовим доказам є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Копію такого пояснення для належного ознайомлення було вручено і представнику ОСОБА_4

Проте суд у своєму рішенні не надав жодного обґрунтування та оцінки такому письмовому доказу, що призвело до неправильних висновків.

Оскільки суд першої інстанції у рішенні зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача судових витрат відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка задовольнити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 2 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості в сумі 2 762,50 грн. на користь Львівського національного університету імені Івана Франка та судових витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Львівського національного університету імені Івана Франка заборгованість в сумі 2 762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 30 коп. на рахунок за реквізитами: код ЗКПО 02070987 Управління держказначейства у Львівській області; МФО 825014, розрахунковий рахунок 35221005000549; № свідоцтва 17701483, ін. под. № 020709813029.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: _____ Мусіна Т.Г.

Судді: _____ Бермес І.В.

_____ Савуляк Р.В.