Ухвала суду № 35730548, 28.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 25899/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро престиж» (далі - Позивач, ТОВ «Агро престиж») звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000692305/0/39110 від 26 червня 2009 року, № 0000692305/1/46358 від 3 серпня 2009 року, № 0000692305/2/60764 від 5 жовтня 2009 року (по податку на додану вартість) та 0000682305/0/39111 від 26 червня 2009 року, № 0000682305/1/46359 від 3 серпня 2009 року, № 0000682305/2/60765 від 5 жовтня 2009 року (по податку на прибуток підприємств).

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що Позивач правомірно, відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», включив до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені за отримані товарно-матеріальні цінності згідно податкових накладних виписаних СПД ОСОБА_2 у період з 01.04.2008 по 31.05.2008 року. Позивач, зокрема, зазначає, що на момент виписки податкових накладних СПД ОСОБА_2 була зареєстрована платником податку на додану вартість і відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мала право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних, а тому вважає податкове повідомлення-рішення № 0000692305/0/39110 від 26.06.2009 року, № 0000692305/1/46358 від З серпня 2009 року, № 0000692305/2/60764 від 5 жовтня 2009 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість незаконними та просить їх скасувати.

Крім того, позивач вважає, що при визначення валових витрат підприємство діяло у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, веденням виробництва, продажем продукції та визначало дату збільшення валових витрат за товар, що постачався на підприємство, відповідно до супровідних документів згідно п. 11.2. ст. 11 даного Закону, отримання товару здійснювалось по прибуткових накладних, які належним чином проведені в бухгалтерському обліку, товар оприбутковано, прихідні накладні відображені в обліку у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фінансово-господарська діяльність пов'язана із даним контрагентом, належним чином оформлена та задокументована в податковому та бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а тому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000682305/0/39111 від 26.06.2009 року № 0000682305/1/46359 від 3 серпня 2009 року, № 0000682305/2/60765 від 5 жовтня 2009 року, якими ТОВ «Агро престиж» було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88048,80 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Агро престиж», подавши на неї апеляційну скаргу.

Позивач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Звертає увагу на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Позивача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника Відповідача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції в період 29 травня 2009 року по 12 червня 2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агро Престиж» з питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 23 серпня 2008 року по 31 березня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 червня 2009 року № 5367/7/23-05/35708410. В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/97, а саме, занижено витрати за 2008р. на 687470 грн. та за 1 квартал 2009 року на 57186 грн.;

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/97, а саме, завищено витрати за 1 квартал 2009 року на 81098 грн. (включення до складу витрат послуг оренди наданої приватним підприємцем ОСОБА_3 який є пов'язаною особою з ТОВ «Агро Престиж» на суму заборгованості по оренді по якій проведено фактичну оплату);

пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/97, а саме, занижено витрати за 1 квартал 2009 року на 672884 грн., 2008р. на 687470 грн. та за 1 квартал 2009 року на 57186 грн.;

підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/97, а саме, занижено витрати за 2008 рік на 1598118 грн. та за 1 квартал 2009 року на 118151 грн.

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/97, а саме, завищено витрати за 2 квартал 2008 року на 251564,20 грн. (включено до складу валових витрат вартість придбання товарно-матеріальних цінностей в приватного підприємця ОСОБА_2 на підставі договору поставки, який є нікчемним і відповідно не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю).

Внаслідок допущених порушень при визначенні валових доходів та валових витрат за період з 23.01.2008 року по 31.03.2009 року ТОВ «Агро Престиж» занизило податок на прибуток на загальну суму 86370 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року на 62892 грн., за 3 квартал 2008 року на 1088 грн., за 4 квартал 2008 року на 1063 грн., за 1 квартал 2009 року на 21327 грн.

Перевіркою правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено заниження ТОВ «Агро Престиж» податку на додану вартість за квітень 2008 року на 41863 грн., за травень на 8450 грн. внаслідок порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 із змінами та доповненнями.

Зокрема, в акті перевірки зазначено що ТОВ «Агро Престиж» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ згідно податкових накладних виписаних приватним підприємцем ОСОБА_2 про поставку товарно-матеріальних цінностей на підставі договору поставки, який є нікчемним і відповідно не створює юридичних наслідків крім тих , що пов'язані з їх недійсністю).

На підставі акта перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року: № 000682305/0/39111, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 114198,50 грн. в тому числі 86370 грн. основного платежу та 27828,50 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій; № 000692305/0/39110, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75469,50 грн., в тому числі 50313,00 грн. основного платежу та 25156,50 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Тернопільської ОДПІ позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Тернопільської ОДПІ. За результатами розгляду первинної скарги Тернопільською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року залишені без змін, а скарга без задоволення. При цьому Тернопільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 3 серпня 2009 року № 0000682305/1/46359 та № 0000692305/1/46358 для відрахування нового терміну узгодження податкових зобов'язань.

В подальшому податкові повідомлення рішення були оскаржені до ДПА в Тернопільській області. За наслідками розгляду повторної скарги ТОВ «Агро престиж» 2 жовтня 2009 року ДПА в Тернопільській області своїм рішенням залишила податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 26 червня 2009 року без змін, а повторну скаргу без задоволення. 5 жовтня 2009 року Тернопільська ОДПІ виносить податкові повідомлення-рішення № 0000682305/2/60765 та № 0000692305/2/60764.

Аналогічно 6 листопада 2009 року залишена без розгляду повторна скарга позивача на податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 26 червня 2009 року, подана до ДПА України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агро Престиж» укладено договір поставки № 128/01 від 01.04.2008 року (далі - Договір) з приватним підприємцем ОСОБА_2, проживає АДРЕСА_1

Згідно умов договору Продавець (ОСОБА_2.) продає, а Покупець (ТОВ «Агро Престиж») купує Товар (мінеральні добрива (нітроамофоска, аміачна селітра, діамофоска)) базис поставки - склад покупця. Покупець зобов'язується оплатити Товар та прийняти його, а Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар на умовах даного договору та додатків до нього. Остаточна кількість Товару визначається кількістю, вказаною в супровідних документах.

Згаданий товар отриманий від СПД ОСОБА_2 відповідно до накладних та податкових накладних № 07/04 від 07.04.2008 року на суму 1645,00 грн., в т.ч. ПДВ - 274,17 грн.; №15/04 від 15.04.2008 року на суму 2800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 466,67 грн.; № 16/04 від 16.04.2008 року на суму 188500,02 грн., в т.ч. ПДВ - 31416,67 грн.; № 22/04 від 22.04.2008 року на суму 58232,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9705,33 грн.; № 29/04 від 29.04.2008 року на суму 50700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8450,17 грн., всього на суму 301877,02 грн., в т.ч. ПДВ - 50312,84 грн.

Вартість придбання товарів в сумі 251564,18 грн. віднесено до складу валових витрат по декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року (II кв. 2008 року), 50312,84 грн. ПДВ віднесено до податкового кредиту в декларації по податку на додану вартість за квітень 2008 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за одержаний товар проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за одержаний товар (або в рахунок передплати) ТОВ «Агро Престиж» перераховано, згідно банківських виписок 301877,02 грн.

Як видно з акту перевірки, за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України по декларації за квітень 2008 року встановлено відхилення між задекларованими податковим кредитом ТОВ «Агро Престиж» та задекларованим податковими зобов'язаннями СПД ОСОБА_2, а саме: Податкове зобов'язання задеклароване СПД ОСОБА_2 становить сума ПДВ - 0 грн., податковий кредит ТОВ «Агро Престиж» становить сума ПДВ - 50312,84 грн.

Тернопільська ОДПІ листом № 33917/23-05/222 від 02.06.2009 року надіслала ДПІ в Ярмолинському районі запит на проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (інші особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства між ТОВ «Агро Престиж» та СПД ОСОБА_2

Згідно отриманої відповіді ДПІ у Ярмолинському районі приватний підприємець ОСОБА_2 знята з реєстрації як платник ПДВ 19.09.2008 року, 14 травня 2009 року винесена ухвала господарського суду Хмельницької області у справі № 17/88-Б про визнання приватного підприємця ОСОБА_2 банкрутом.

Згідно акту від 03.10.2008 року № 670/170/НОМЕР_1 про результати невиїзної документальної перевірки ОСОБА_2 щодо взаємовідносин з ТОВ «Агро Престиж» за період з 01.04.2007 року по 30.04.2008 року встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2 здійснювала операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які відображено в банківських платіжних дорученнях, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Відповідно до пояснень ПП ОСОБА_2 зазначений товар вона не відпускала та зазначені операції, щодо придбання вищевказаних товарів не підтверджує. Згідно пред'явленої копії договору від 01.04.2008 року даний договір на поставку товарів є однотипний. Згідно пояснень ПП ОСОБА_2 господарською діяльністю не займалась. Відповідно копії банківських платіжних доручень підприємець здійснював операції, що свідчать про неможливість реального здійснення їх з урахуванням дійсного часу, віддаленості ( за межами області), розташування контрагентів один від одного, тобто операції не вважаються господарськими. Враховуючи дані податкової звітності, балансу рахунку можна зробити висновки, що ПП ОСОБА_2 до здійснення господарської діяльності не приступала. Перевіркою встановлено відсутність податкового та бухгалтерського обліку у підприємця.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат (згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР) будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо доводів Відповідача про недійсність господарських договорів, то, на думку суду, при вирішенні спору про віднесення або не віднесення господарської операції до об'єктів оподаткування, необхідно виходити з економічного змісту операції, а не з її правової форми (виду договору, що оформлює відповідну операцію). Тому, для перекваліфікації операції як такої, що не відбулася в цілях оподаткування визнання відповідного правочину недійсним не вимагається. Суд встановлює наявність чи відсутність такої операції, а відповідно і обґрунтованість визначення об'єкта оподаткування, на підставі поданих сторонами доказів з урахуванням презумпції правомірності рішень платника податку.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що Відповідачем доведено, а Позивачем не спростовано відсутність реальних господарських операцій, що були підставою бухгалтерського обліку. Відповідно, податковим органом зроблено вірні висновки щодо порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому суд приходить до переконання, що підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ № 0000692305/0/39110 від 26 червня 2009 року, № 0000692305/1/46358 від 3 серпня 2009 року, № 0000692305/2/60764 від 5 жовтня 2009 року та № 0000682305/0/39111 від 26 червня 2009 року, № 0000682305/1/46359 від 3 серпня 2009 року, № 0000682305/2/60765 від 5 жовтня 2009 року немає.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 року у справі № 2а-3557/09/1970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'янить днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді С.М. Кузьмич

З.М. Матковська