Рішення № 35730176, 03.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Cправа № 2/640/1557/13/18

Провадження №22ц/790/4349/13

Головуючий1 інстанції: Бородіна Н.М.

Категорія: договірні Доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановила:

01 березня 2013 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі -ПАТ «КБ «Надра») звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №6/4/26/2007/840-К/680 від 23 липня 2007 року у загальній сумі 1 348 865 грн. 91 коп.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23 липня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 92 500 доларів США на строк до 22 липня 2037 року з відсотковою ставкою 12,49 відсотків на рік. Також, між Банком та ОСОБА_2 23 липня 2007 року було укладено договір поруки. Зазначав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виконують взяті на себе зобов'язання за договорами кредиту та поруки.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2013 року позов задоволено - стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №6/4/26/2007/840-К/680 від 23 липня 2007 року в загальній сумі 1 348 865 грн. 91 коп. та судовий збір в сумі по 1720 грн. 50 коп. з кожного.

В апеляційній ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23 липня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 92 500 доларів США на строк до 22 липня 2037 року з відсотковою ставкою 12,49 відсотків на рік, та зобов'язалася у строк і на умовах, визначених цим кредитним договором, повернути кредит і сплатити проценти (а.с.119,120).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 23 липня 2007 року було укладено договір поруки (а.с.121). За умовами цього договору поручитель повинен виконувати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено кредитним договором для позичальника; поручитель відповідає перед Банком у повному обсязі за порушення зобов'язання боржником.

Крім того, 23 липня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки №6/4/26/2007/980-1/681, яким також було забезпечено зобов'язання ОСОБА_3 за згаданим вище кредитним договором.

21 травня 2009 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором перед ВАТ КБ «Надра» Банком, у відповідності до умов п.4.2.4 кредитного договору, до позичальника була пред'явлена письмова Вимога №286 про дострокове погашення кредиту. Банк вимагав протягом трьох банківських днів від дати отримання цієї вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, інших платежів, передбачених договором та можливих штрафних санкцій (а.с.122).

Оскільки зазначена вимога ОСОБА_3 виконана не була, ВАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2009 року, яке набрало законної сили, позов задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №№6/4/26/2007/840-К/680 від 23 липня 2007 року в розмірі 839 921 грн. 68 коп., а також судових витрат в сумі 1700 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 250 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору №№6/4/26/2007/980-1/681 від 23 липня 2007 року - 4-х кімнатну квартиру №102 в будинку АДРЕСА_1, на умовах та в порядку, викладеному в ст.38 Закону України «Про іпотеку» (а.с.111).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов з посиланням на ч.1 ст.530, ч.ч.1,2 ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України, виходив із того, що в разі прострочення повернення чергової частини позики, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних йому процентів, і що боржник та поручитель мають солідарно відповідати за зобов'язаннями по кредитному договору.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Убачається, що згідно з п. 3.3.4 кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту - 22 липня 2037 року. Разом з тим, пунктом 4.2.4 цього договору передбачено, що Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконаня зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, передбачених цим договором та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений в п.3.3.3 договору.

Пунктом 5.1 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його належного оформлення сторонами і дія договору закінчуються належним виконанням позичальником чи поручителем своїх зобов'язань за основним договором (розділи 1,5). Тобто у договорі поруки не встановлено строки поручительства, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання зобов'язання за кредитним договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення /вручення/ йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За таких обставин у ВАТ КБ «Надра» виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за кредитним договором від 23 липня 2007 року, починаючи з нової дати встановленої у вимозі (і у всяком випадку, починаючи з дати ухвалення судового рішення від 21 жовтня 2009 року), протягом наступних шести місяців.

Як убачається з матеріалів справи Банк направив на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу лише 26 лютого 2013 року (а.с.19), а звернувся до суду з позовними вимогами до поручителя 01 березня 2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку від дня настання нового строку виконання основного зобов'язання, а відтак, підстави для солідарного стягнення заборгованості з поручителя відсутні.

Посилання представника позивача на те, що Банк не направляв вимог щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, залишивши строк виконання договору до 22 липня 2037 року є безпідставними і повністю спростовуються наданими позивачем письмовими доказами - вимогою №286 про дострокове погашення кредиту та судовим рішенням (а.с.111, 122).

За таких обставин, суд першої інстанції невірно визначив характер правовідносин між сторонами, не застосував норми матеріального права, що їх регулюють, не надав оцінку усім доказам, зібраним у справі, та дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість за кредитним договором повинна стягуватися солідарно з поручителя ОСОБА_2 та позичальника ОСОБА_3

На підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК україни, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши його в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №6/4/26/2007/840-К/680 від 23 липня 2007 року та в частині стягнення виплат по сплаті судового збору сумі 1720 грн. 50 коп., і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 рішення суду не оскаржувала, то в частині що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалось.

В рішенні суду першої інстанції, яке є предметом оскарження, допущена помилка в написанні по-батькові відповідачки ОСОБА_3, яка може бути виправлена судом, що ухвалив рішення, в порядку визначеному ст.219 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, п. п.1,3, 4 ч.1 ст.309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2013 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором №6/4/26/2007/840-К/680 від 23 липня 2007 року в загальній сумі 1 348 865 грн. 91 коп. та в частині стягнення з ОСОБА_2 виплат по сплаті судового збору сумі 1720 грн. 50 коп. скасувати.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 - відмовити.

В іншій частині рішення Київського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2013 року не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді