Рішення № 35729166, 28.11.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5129/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Тарапацькому Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим, позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовами до ПАТ АКБ «Львів», в якому просить визнати договори поруки від 19.12.2011 року припиненими з моменту збільшення фіксованої процентної ставки, а саме з 01.05.2012 року, мотивуючи позов тим, що в забезпечення виконання кредитного договору №92 від 19.12.2011р., укладеного між ТзОВ «ТехАвто-Плюс» та ПАТ АКБ «Львів», цього ж дня між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ АКБ «Львів» було укладено оспорювані договори поруки. 01.05.2012 року відповідачем без згоди поручителів в односторонньому порядку застосувано ставку за користування кредитними коштами в розмірі більшому на 2% річних від встановленої раніше, згідно п.2.1.3 кредитного договору, з 21% до 23% річних. Хоча в кредитному договорі в п.2.17 і була обумовлена можливість одностороннього збільшення банком процентної ставки, проте в договорах поруки не передбачено обов'язок поручителів забезпечувати виконання зобов'язання у разі збільшення фіксованої процентної ставки.

ПАТ АКБ «Львів» подав до суду зустрічні позови до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких просить стягнути з останніх заборгованість за кредитним договором №92 від 19.12.2011р. в сумі 904 666,42 грн. та 903 718,03 грн. відповідно, мотивуючи позови тим, що 19.12.2011р. між банком та ТзОВ «ТехАвто-Плюс» було укладено кредитний договір №92 відповідно до умов якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 гривень на умовах, обумовлених Кредитним договором, зі сплатою 21,0 % річних за користування кредитними коштами, з терміном погашення кредиту 18.12.2014р. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або Додатками до нього. Підпунктом 2.1.6. пункту 2.1. Кредитного договору визначено графік повернення кредиту згідно Додатку №1 до Кредитного договору. Також, відповідно до умов п.4.4. Кредитного Договору Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані відповідно до п.4.2 цього договору, у валюті отриманого кредиту, не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані. Однак, позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання по вказаному кредитному договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 19.12.2011р. між Банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори поруки, згідно з якими поручителі зобов'язались нести солідарну відповідальність перед Банком за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по Кредитному договору, кредитор має право пред'явити вимогу до Поручителів про погашення Поручителем заборгованості в об'ємі боргових зобов'язань Позичальника перед кредитором, що обумовлені Кредитним договором. Поручителі, також прийняли на себе зобов'язання у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по Кредитному Договору, погасити заборгованість по сумі кредиту, нараховані відсотки, неустойку, передбачені умовами Кредитного договору, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з умов Кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому. Поручителі відповідають перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також ПАТ АКБ «Львів» звернувся до суду з позовом до ТзОВ «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №92 від 19.12.2011р. в сумі 925 468,05 грн., мотивуючи позов тим, що 19.12.2011р. між ПАТ АКБ «Львів» та ТзОВ «ТехАвто-Плюс» було укладено кредитний договір №92 відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 гривень на умовах, обумовлених Кредитним договором, зі сплатою 21,0 % річних за користування кредитними коштами, з терміном погашення кредиту 18.12.2014р. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або Додатками до нього. Однак, позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання по вказаному кредитному договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. Як вбачається з п.7.1. Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує йому пеню за зобов'язаннями у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки. В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором від 19.12.2011р. між ПАТ АКБ «Львів» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким останній зобов'язався нести солідарну відповідальність перед Банком за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. Поручитель, також прийняв на себе зобов'язання у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по Кредитному Договору, погасити заборгованість по сумі кредиту, нараховані відсотки, неустойку, передбачені умовами Кредитного договору, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з умов Кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому.

Представник первісних позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідача ТзОВ «ТехАвто-Плюс», позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судовому засіданні, кожен окремо, первісні позови ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали, дали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, первісний позов ПАТ АКБ «Львів» та зустрічні позови заперечили з мотивів безпідставності. Просять первісні позови ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволити, в первісному позові ПАТ АКБ «Львів» та зустрічних позовах банку відмовити.

Представник ПАТ АКБ «Львів» в судовому засіданні первісні позови ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечив з мотивів безпідставності, первісний позов ПАТ АКБ «Львів» та зустрічні позови уточнив та просить стягнути з боржників заборгованість за кредитним договором в розмірі 903 718,03 грн. Просить первісні позови ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, первісний позов ПАТ АКБ «Львів» та зустрічні позови банку задоволити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19.12.2011р. між ПАТ АКБ «Львів» та ТзОВ «ТехАвто-Плюс» було укладено кредитний договір №92, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 гривень на умовах, обумовлених Кредитним договором, зі сплатою 21,0 % річних за користування кредитними коштами, з терміном погашення кредиту 18.12.2014р. /а.с.4-10/.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або Додатками до нього.

Підпунктом 2.1.6. пункту 2.1. Кредитного договору визначено графік повернення кредиту згідно Додатку №1 до Кредитного договору.

Також, відповідно до умов п.4.4. Кредитного Договору Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані відповідно до п.4.2 цього договору, у валюті отриманого кредиту, не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує йому пеню за зобов'язаннями у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Також, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №92 від 19.12.2011р., між ПАТ АКБ «Львів», ТзОВ «ТехАвто-Плюс» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 /а.с.13-14, 71-72, 147/ було укладено договори поруки, згідно яких поручителі зобов'язались нести солідарну відповідальність перед Банком за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Згідно п.2.6. Договорів поруки, Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім цього, Позичальник зобов'язався (п.9.3.6 Кредитного Договору), починаючи з 01.01.2012р. проводити щомісячно не менше 90,0% загального грошового обороту по поточних рахунках, відкритих у Центральному відділенні Банку.

Умовами п.п. 2.1.7 п. 2.1. Кредитного договору обумовлено, що у разі невиконання вимог, передбачених п.9.3.6 цього Договору, діюча процентна ставка (п.2.1.3. цього Договору) за користування кредитними коштами збільшується на 2 (два) процентних пункти, починаючи з 1-го числа наступного місяця після аналізованого періоду (місяця) на наступний період (місяць). В подальшому, при виконанні Позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог п.9.3.6 цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в п.2.1.3 цього Договору, починаючи з 1-го числа наступного місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Відповідно до положень статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції, якими є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції, ніж ті, що передбачені ч.1 ст. 236 Господарського кодексу України. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з тривалим невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо проведення щомісячно не менше 90,0% загального грошового обороту по поточних рахунках, відкритих у Центральному відділенні Банку, керуючись умовами п.2.1.7 Кредитного договору та положеннями Господарського кодексу України, які регулюють правовідносини відповідальності учасників господарських відносин, Банк застосував до Позичальника оперативно-господарську санкцію у вигляді збільшення діючої процентної ставки за користування кредитними коштами на 2 (два) процентних пункти, починаючи з 01.05.2012р. Про застосування такої оперативно-господарської санкції Банк повідомив Позичальника листом №663/19/1 від 11.05.2012р., копія якого знаходиться в матеріалах справи /а.с.20/. Також цим листом Банк повідомив Позичальника про те, що при виконанні умов п.9.3.6 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами буде встановлена на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після аналізованого періоду, на наступний період. Однак, взяті на себе зобов'язання, обумовлені п.9.3.6 Кредитного договору Позичальник не виконує до цього часу.

Суд не бере до уваги покликання поручителів на одностороннє збільшення процентної ставки за Кредитним договором на 2 % річних без їх згоди всупереч ст.1056 ЦК України, оскільки в даному випадку, відбулася не зміна умов договору відповідно до положень статей 641, 642 Цивільного кодексу України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, а мало місце застосування Банком заходів оперативного впливу на Позичальника з метою припинення та попередження повторення порушень зобов'язання щодо проведення щомісячно не менше 90,0% загального грошового обороту по поточних рахунках, відкритих у Центральному відділенні Банку.

Як випливає з умов п.п. 2.1.7 п.2.1. Кредитного договору, такі заходи є нічим іншим, ніж оперативно-господарською санкцією, оскільки передбачають збільшення діючої процентної ставки на 2 процентних пункти лише у разі невиконання Позичальником вимог, передбачених п.9.3.6 Кредитного договору, та виключно на період, протягом якого триває таке невиконання. В подальшому, при виконанні Позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог п.9.3.6 цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні.

Також, судом встановлено, що укладені 19.12.2011 року договори поруки, були добровільно підписані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а відтак останні ознайомились та погодились зі всіма істотними умовами, в тому числі з умовами п.п. 2.1.7. п. 2.1. Кредитного договору та зобов'язались нести повну відповідальність перед Банком за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, в тому числі зобов'язань, які виникають з умов .п. 2.1.7. п. 2.1. Кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1. ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку Відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Судом також встановлено, що ТзОВ «ТехАвто-Плюс» не виконує належним чином зобов'язання по вищезазначеному кредитному договору, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ПАТ АКБ «Львів», яка згідно розрахунку заборгованості /а.с.241-242, 243/ станом на 11.07.2013 року становить 903 718,03 гривень та включає в себе:

- 876 655,83 грн. заборгованості по кредиту;

- 1 122,16 грн. заборгованості по процентах;

- 25 940,04 грн. нарахованої пені.

Також з матеріалів справи видно, що ПАТ АКБ «Львів» 26.02.2013 року направляло на адресу ТзОВ «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 листи-вимоги про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором /а.с.112, 114, 153, 154/, однак останні належним чином не реагують на попередження.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки доводи, на які вони покликаються не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та повністю спростовані представником ПАТ АКБ «Львів».

Натомість первісний та зустрічні позови ПАТ АКБ «Львів» є підставним, так як матеріалами справи достовірно стверджується наявність у ТзОВ «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості по вищезазначеному кредитному договорі, а тому такі слід задоволити, стягнувши солідарно заборгованість наявну перед банком з позичальника ТзОВ «ТехАвто-Плюс» та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2

На підставі ст.88 ЦПК України з ТзОВ «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь ПАТ АКБ «Львів» судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 3-11,60,88,212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позов Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3(і.п.н.НОМЕР_1), ОСОБА_4(і.п.н.НОМЕР_2), ОСОБА_2 (і.п.н.НОМЕР_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс»(ЄДРПОУ 32124223) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (ЄДРПОУ 09801546) 903 718 (дев'ятсот три тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 03 копійки.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим, позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим, позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАвто-Плюс» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» судові витрати по справі в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок дну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» судові витрати по справі в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок дну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» судові витрати по справі в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок дну) гривню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Стрельбицький В.В.