Рішення № 35722711, 03.12.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/2362/13

Справа № 235/5973/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Стоілової Т.В.

при секретарі Ковальовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17.10.1013р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Красноармійськвугілля» третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті професійного захворювання в розмірі 60000грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем ДП «Красноармійськвугілля» Відокремлений підрозділ шахта «Родинська» він перебував у трудових відносинах з 17.01.1973р. по 03.09.1979 року, з 12.09.1979 року по 30.01.1990 року, та з 02.01.2001 року до 31.05.2012 року, працюючи прохідником 5 розряду, гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземним. Звільнений на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 01.07.2013 року, затвердженого головним державним санітарним лікарем м.Красноармійську В.О.Лазарєвим, йому встановлене професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне, вперше.

16.04.2013року його було вперше оглянуто на МСЕК та встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням безстроково. Рекомендовані індивідуальна програма реабілітації, лікування у пульмонолога, ревматолога, терапевта.

25.07.2013р. він був повторно переоглянутий на МСЕК, вперше за професійним захворюванням. Згідно довідок МСЕК йому підтверджено третю групу інвалідності, тільки за професійним захворюванням, та встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково(враховано з 24.07.2013 року). Встановлена потреба у додаткових видах допомоги, а саме: медикаментозне, санаторно-курортне лікування при відсутності протипоказань.

За висновками про умови та характер праці йому протипоказана робота у підземних умовах праці, важка фізична праця, робота у контакті з пилом, токсичними газами, у шкідливих метрологічних умовах. Зазначено, що він може працювати диспетчером, табельником, електрослюсарем поверхні.

Постановою ВВД ФССвНВнВтПЗ України в м. Красноармійську йому були призначені страхові виплати - одноразову допомогу, а також щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку.

Вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в наступному.

Він тривалий час - більше 39 років - постійно працював в підземних умовах. Останні 11 років я працював у відповідача на підприємстві ДП «Красноармійськвугілля». Згідно пункту 16 акту, професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи у шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору - пил. У пункті 17 зазначені причини професійного захворювання, а саме: згідно лабораторно-інструментальних досліджень, проведених Науково-дослідницьким інститутом Медико-екологічних проблем Донбасу у вугільній промисловості, запиленість повітря робочої зони переважно фібро генної дії складає 164 мг/м3 (ПКД 4 мг/м3) впродовж 80% часу робочої зміни. Таким чином, його робота в інтересах підприємства була важкою, з перевищенням гранично допустимих норм.

Погано себе почувати він став ще у 2006 році, коли з'явилися кашель, задишка, значне погіршення здоров'я почалося в січні 2012р. і з того часу він постійно лікується:

З 25.01.2012 року по 03.02.2012 року знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Красноармійської ЦРБ з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеня, стадія загострення. Дифузний пневмосклероз. Легенева недостатність 2 ступеня. ІБС: атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 2 ступеня. СН-1. При цьому в нього був сильний на кашель, задишка при незначному фізичному навантаженні, ускладнене дихання на фоні кашлю, поганий сон, болі у грудній клітині при кашлі, головні болі, слабкість. Після виписки зі стаціонару він лікувався амбулаторно.

З 09.03.2012 року по 21.03.2012 року знаходився в умовах стаціонару Красноармійської ЦРБ у кардіологічному відділенні з діагнозом: ІБС: Атеросклеротичний кардіосклероз. Е/систолічна аритмія. Гіпертонічна хвороба II ст., III ст. важкості, риск III. СН 2а.

З 10.04.2012 року по 20.04.2012 року перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Красноармійської ЦРБ з тим самим діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеня, стадія загострення. Емфізема легенів Легенева недостатність 2 ступеня. ІБС: Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 2 ступеня, СН 1.

12.07.2013 року був підтверджений основний діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеня, фаза загострення, та супутні захворювання.

З 14.05.2013 року по 21.05.2013 року він перебував на стаціонарному лікуванні у 2 терапевтичному відділенні КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» з тими ж основним та супутнім діагнозами.

У результаті захворювання він постійно відчуваю загальну слабкість, болі у грудній клітині, задишку при незначному фізичному навантаженні. В нього став періодичним колючий біль в області серця при будь-якому фізичному навантаженні. Також позначаються на здоров'ї і погодні умови.

Він відчуває себе хворою людиною, яка практично не може обходитися без ліків, постійно лікується, але його стан здоров'я не поліпшується, а напроти погіршується, про що свідчить збільшення проценту втрати професійної працездатності.

Він був вимушений звільнитися, щоб не допускати погіршення здоров'я, бо робота в підземних умовах йому заборонена, всі ці фактори викликають негативні емоції й переживання.

Через теперішнє його становище порушені його нормальні життєві зв'язки і йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. До загострення хвороби його життя уклалося певним чином, він працював, спілкувався з друзями, колегами по роботі, відпочивав. Тепер же його звичайний уклад життя примусово звільнився, більшу частину свого часу він перебуває в лікарнях, про жодне фізичне навантаження не може бути й мови.

Коли він працював на підприємстві, він міг заробляти гроші, яких йому вистачало для життя та для забезпечення своєї родини на належному рівні. Після встановлення йому стійкої втрати працездатності, Фонд почав йому виплачувати щомісячну допомогу, розмір якої вполовину менше того заробітку, який він отримував до ушкодження здоров'я. Цієї суми недостатньо для матеріального забезпечення його сім'ї, що додає моральних страждань. Окрім того, значна частина його доходу направлена на підтримання стану його здоров'я.

Через погане самопочуття та слабкість, він став роздратованим, що впливає на відносини з дружиною, яка хвора на цукровий діабет, ІБС.

На теперішній час йому виповнилося 62 роки, він не працює, отримую пенсію, має багато вільного часу, проте не можу насолодитися цим у повному обсязі, бо відсутнє найголовніше - здоров'я.

Свою моральну шкоду, яка була завдана йому профзахворюванням, позивач оцінює в 60 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність(а.с.47).

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська», до суду повторно не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.48).

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність.(а.с.34).

Ссуд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Родинська» з 17.01.1973р. по 03.09.1979 року, з 12.09.1979 року по 30.01.1990 року, та з 02.01.2001 року до 31.05.2012 року, працюючи прохідником 5 розряду, гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземним. Звільнений на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію.(а.с.5-10).

16.04.2013року МСЕК ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням безстроково.(а.с.15).

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 01.07.2013 року, затвердженого головним державним санітарним лікарем м.Красноармійську В.О.Лазарєвим, ОСОБА_1 встановлене професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне, вперше.(а.с.11-14).

25.07.2013р. при повторному переогляді на МСЕК йому підтверджено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково(враховано з 24.07.2013 року). Встановлена потреба у додаткових видах допомоги, а саме: медикаментозне, санаторно-курортне лікування при відсутності протипоказань. За висновками про умови та характер праці ОСОБА_1 протипоказана робота у підземних умовах праці, важка фізична праця, робота у контакті з пилом, токсичними газами, у несприятливих метеоумовах. Зазначено, що він може працювати диспетчером, табельником, електрослюсарем поверхні.(а.с.16-17)

Згідно висновку лікарсько-експертної комісії комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька клінічна лікарня профзахворювань» 996/904 від 17.05.2013р. ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, легенева недостатність 1-2 ступеня. Захворювання професійне, вперше.(а.с.26-29).

ОСОБА_1 постійно лікується, перебуває на стаціонарному лікуванні, що підтверджується епікрізами(а.с.18-25).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворювання позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 40% працездатності є інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав професійне захворювання внаслідок праці у відповідача і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ДП «Красноармійськвугілля», пов'язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці", «Правил безпеки у вугільних шахтах".

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40% і позивачеві встановлена 3 група інвалідності.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП «Красноармійськвугілля» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 13000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити як необґрунтованих.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору - в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля», р/р 26000301192 в Філії Красноармійське відділення № 2863 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 934233, код ОКПО 32087941 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд.НОМЕР_2, моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захворювання в розмірі 13000(тринадцять тисяч) гривень .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити як необґрунтованих

Стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: