Рішення № 35722316, 03.12.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/3012/13 258/10169/13-ц

Справа № 2/258/3012/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2013р. Кіровський районний суд м. Донецька

у складі: головуючої судді Дорошенко В.Г.

при секретарі Абрамовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу, в якій вказує, що 01 листопада 2011р. він позичив ОСОБА_2 88000,00грн., у зв'язку з чим було укладено договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно умов договору позики п.1., строк повернення боргу був передбачений 02 грудня 2011р. Однак, у встановлений договором строк, суму боргу ОСОБА_2 не повернув .

До теперішнього часу, свої обов'язки щодо повернення боргу ОСОБА_2 не виконав, ухилятись від повернення боргу.

В зв'язку з викладеним позивач змушений був звертатися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу 88000,00грн ., 3% від простроченого грошового зобов'язання за весь час прострочення в сумі 4607,34грн. грн., та судові витрати пов'язанні з розглядом даної справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду пояснення аналогічні вищевикладеним. Крім того, доповнив, що після того, як вони з відповідачем уклали договір позики, в забезпечення виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, ОСОБА_2 видав на його ім'я довіреність на розпорядження земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1. Після того, як відповідач, у оговорений у договорі позики строк не повернув гроші, він мав наміри реалізувати його земельну ділянку, але не зміг цього зробити, оскільки документи на неї не були належним чином оформлені, вона не мала кадастрового номеру. На теперішній час, вартість цієї земельної ділянки значно менша ніж розмір боргу ОСОБА_2, тому він наполягає на своїх вимогах і просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики - 88000,00грн., 3% річних, за несвоєчасне виконання зобов'язання та судові витрати. Крім того, пояснив, що він усвідомлює, що на підставі ст. 625 ЦК України, він має право вимагати від відповідача сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції, однак, вважає, що сума інфляційних витрат буде незначна і тому він таких вимог не заявляє.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. Суду пояснив, що йому на праві власності, на підставі державного акту від 15 листопада 1993р., належить земельна ділянка площею 0,06 га по АДРЕСА_1.

За проханням його сина - ОСОБА_4, 01 листопада 2011р. він поїхав до нотаріуса, з метою продати вказану земельну ділянку. Однак, у нотаріальній конторі виявилось, що земельній ділянці не привласнений кадастровий номер, через що договір купівлі-продажу укласти було неможливо, після чого йому було запропоновано видати на ім'я покупця - ОСОБА_1, довіреність на розпорядження цією земельною ділянкою. Однак, ОСОБА_1 запропонував йому укласти ще договір позики, з тією метою, щоб він у подальшому не скасував раніше видану довіреність. Порадившись з сином, він погодився укласти договір позики, хоча фактично ніяких грошей від ОСОБА_1 не отримував. Не заперечує, що нотаріус перед підписанням договору позики, надав їм примірники договору для ознайомлення, роз'яснював наслідки даної угоди і він добровільно підписував договір позики. Позов він не визнає, оскільки грошей на руки не отримував і просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 01 листопада 2011р. був укладений договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3(а.с.7)

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечувався факт того, що він власноручно, без будь-якого тиску підписав договір позики, усвідомлюючи його наслідки.

Згідно вимог ст. 1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував у судовому засіданні ті обставини, що отримав від позивача ОСОБА_1 грошову суму - 88000,00грн., зазначену у договорі позики, але його заперечення не були підтверджені у судовому засіданні будь-якими об'єктивними доказами.

Навпаки, у п.2 договору позики від 01 листопада 2011р. зазначено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику, перед підписанням цього договору.

Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які стверджували у судовому засіданні, що фактично між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відбулась угода по відчуженню земельної ділянки, а договір позики був укладений лише у якості гарантії переоформлення земельної ділянки, суд розцінює критично та до уваги не приймає, оскільки, вказані свідки є близькими родичами відповідача, тобто особами зацікавленими та їх пояснення суперечать іншим об'єктивно встановленим обставинам справи. Крім того, ОСОБА_4 взагалі не був присутній у нотаріальній конторі під час укладання договору позики між сторонами і йому не можуть бути достовірно відомі обставини укладання договору.

З вимогами про визнання правочину(договору позики) недійсним, ОСОБА_2 до суду не звертався.

Таким чином, суд вважає, що обставини, викладені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві, повністю знайшли своє підтвердження у ході судового засідання.

Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 вищевказаного договору позики, строк виплати боргу сторони визначили - 02 грудня 2011р.

Однак, в порушення вимог вищевказаних норм закону та умов договорів, відповідач ОСОБА_2, до теперішнього часу не повернув позивачу суму позики, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% відсотки річних від простроченої суми.

При цьому, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь лише 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання у сумі 4607,34 грн., не заявляючи вимог про стягнення суми з урахуванням індексу інфляції.

Сума 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання розраховується наступним чином: 88000,00 грн. : 100% х 3% : 365(днів у році) х 637 (кількість прострочених днів)= 4607,34 грн.

Розрахунок 3% річних та визначена позивачем сума -4607,34грн. відповідачем не оспорювалась.

Суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтується на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у сумі 926,07 грн.(а.с.3).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625,1046-1049 ЦК України, ст. ст.10,60,79,88, 209,212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики - 88000,00грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сумі 4607,34 грн., судові витрати у сумі 926,07 грн., а всього стягнути 93.533(дев'яносто три тисячі п'ятьсот тридцять три )грн.41коп.

На рішення суду може подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: