Рішення № 35717880, 29.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25280/13-ц

Провадження №2/761/8296/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 листопада 2013 року м.Київ

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Ковтун А.В.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з відповідача на його користь суми страхового відшкодування у розмірі 12763,05грн., та понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.06.2012р. на вул. Григоренка,13 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5, що належить гр.ОСОБА_3, та автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_2 (далі-відповідач), внаслідок чого автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження. Винною у ДТП визнано відповідача. На дату скоєння ДТП, автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5, був застрахований Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі-позивач) за договором добровільного страхування №202.12.2114059 від 21.04.2012р. (далі-Договір страхування). Як вказує позивач, у зв'язку з настанням страхового випадку, ним, на підставі Договору страхування, 18.07.2012р., було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 12763,05грн. Після цього, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату суми виплаченого ним страхового відшкодування. Проте, відповідачем сума страхового відшкодування не була відшкодована у добровільному порядку, що зумовило позивача звернутися за її стягненням у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач, у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду сповіщалася у встановленому законом порядку за місцем своєї реєстрації, про поважність причин неявки суд не повідомляла та не просила розглядати справу у її відсутність, заперечення проти позову не подавала.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.06.2012р. сталася ДТП з участю двох автомобілів: «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням гр.ОСОБА_4 та автомобіля «Toyota Yaris», д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_2 (відповідача у справі), внаслідок чого автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві №9028416 від 30.06.2012р. №22748 (а.с.12).

Винною особою у скоєні ДТП, відповідно до постанови Дарницького районного суду м.Києва від 03.08.2012р. визнано відповідача, у зв'язку з порушенням нею п.2.1. розділу 33 Правил дорожнього руху (а.с.13).

Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім цього судом встановлено, що власником автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5 є гр.ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 (а.с.11), який уклав з позивачем договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.12.2114059 від 21.04.2012р. строком дії з 23.04.2012р. по 22.04.2017р. (а.с.7-10).

Отже вищезазначена ДТП мала місце під час дії договору страхування, укладеного між позивачем та власником, пошкодженого у ДТП, автомобіля.

Згідно рахунку-фактури №0000122383 від 11.07.2012р., складеної ПАТ «Українська автомобільна корпорація» філією «Автоцентр на Столичному», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5 становить 14204,78грн. (а.с.26).

З пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що за заявою позивача було проведено автотоварознавче дослідження пошкодженого автомобіля.

Згідно звіту про оцінку вартості збитку пошкодженого автомобіля №159/17 від 17.07.2012р., складеного оцінювачем ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» - Олійником Ю.В., розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_5, становить 11763,75грн. (14-25).

Також судом встановлено, що 17.07.2012р. власник пошкодженого транспортного засобу, на підставі Договору страхування, звернувся із заявою до позивача про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля відповідно до вказаного рахунка (а.с.29).

Після цього, 18.07.2012р. позивачем складено страховий акт №3.12.5304-1, яким даний випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату власнику пошкодженого автомобіля страхового відшкодування в сумі 14013,07грн., без врахування суми франшизи у розмірі 1250,00грн. Таким чином, підлягала виплаті сума страхового відшкодування у розмірі 12763,07грн. (а.с.31).

Того ж дня, позивачем, відповідно до умов Договору страхування, було сплачено власнику пошкодженого автомобіля гр.ОСОБА_3, суму страхового відшкодування у розмірі 12763,05грн., що підтверджується платіжним дорученням №6450 від 18.07.2012р. (а.с.32).

В подальшому 29.11.2012р., позивач, на підставі ст.27 Закону України «Про страхування», звернувся до відповідача з претензією №5304 вих.№5233 про відшкодування шкоди в добровільному порядку (а.с.33).

Проте, відповідачем, позивачу, сума матеріальної шкоди не була відшкодована.

Доказів зворотного суду не надано.

Частиною 1 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1. ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96 із змінами, визначено, що страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вказана норма кореспондується з положенням ст.979 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень ч.1 ст.990 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування», страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

Згідно з ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім цього, відповідно до вимог ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація). Отже, за змістом вказаних норм, при суброгації, нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора, потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

При цьому, суд зауважує, що підставою заявленого позивачем позову є не право регресної вимоги, що виникає у страховика із виплатою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст.1191 ЦК України), а вимога про стягнення з винної особи сплаченого страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування (ст.993 ЦК України). Відповідні роз'яснення містяться і в п.п.26-27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. N4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відшкодованої шкоди у розмірі 12763,05грн.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати, у вигляді судового збору у розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 232, 233, 294 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_6) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (код ЄДРПОУ - 36086124) суму страхового відшкодування в розмірі 12763,05грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні 05 коп.), судовий збір у сумі 229,40грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя:

повний текст рішення виготовлений 03.12.2013р.