Рішення № 35717649, 26.11.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5078/13

760/17586/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Войцехівській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 14.08.2013 року звернулася з позовом, в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Київ, а/з № 15251.

Посилається на те, що є спадкоємцем за законом першої черги, але з батьком вона майже не спілкувалася з його ініціативи, оскільки її батьки розлучилися, коли вона була зовсім маленькою, та, окрім того, батько проживав в Україні, а вона з мамою в Росії.

Так як досить тривалий час від батька та про батька не було ніяких відомостей, то про смерть батька їй стало відомо лише в грудні 2011 року від своєї знайомої, яка проживає в м. Києві та яка з'ясувала, що її батько помер.

Для підтвердження даної обставини вона зверталась до адресно-довідкового відділу УПРФО ГУМВС України в м. Київ із запитом від 28.12.2011 року, однак їй було відмовлено в наданні інформації про місце проживання батька.

З метою отримання копії свідоцтва про смерть батька, обсягу спадкового майна та кола спадкоємців вона також у 2012 році зверталася до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Однак листом за № 2866 від 21.06.2012 року їй було відмовлено в наданні такої інформації.

Вказує, що неодноразово зверталася за захистом своїх прав і до Солом'янського районного суду м. Києва. Однак у зв'язку з тим, що вона є громадянкою іншої держави, з законодавством України не ознайомлена, юридичної освіти не має, проживає в іншій країні, її позовні заяви було складено не вірно, через що ухвалами суду від 01.08.2012 року та 20.11.2012 року були залишені без розгляду.

З проханням надати правову допомогу у вирішенні питання прийняття спадщини після смерті батька вона у 2012 році зверталась до ГУ юстиції у м. Києві, яким їй було рекомендовано звернутися до суду з заявою про поновлення строку для прийняття спадщини та 28.04.2012 року направлене повторне свідоцтво про смерть батька.

Тому позивачка вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, оскільки, як зазначено вище, строк для прийняття спадщини після смерті її батька нею був пропущений у зв'язку з тим, що про його смерть їй стало відомо тільки в грудні 2011 року, після чого весь цей час вона намагалася з'ясувати всі обставини щодо смерті батька, обсягу спадкового майна та кола спадкоємців.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Представник Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, надавши письмові пояснення, в яких просив розглядати справу у їх відсутності. При вирішенні спору поклався на розсуд суду, оскільки позивач не оскаржує дії органів юстиції, які прав позивача не порушували, майнового інтересу щодо вказаного у позовній заяві майна не мають, а, отже, спір між управлінням юстиції і позивачем щодо спадкового майна відсутній.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив повністю відмовити в задоволенні позову, посилаючись, що він є необґрунтованим, наведені позивачкою причини для визначення додаткового строку для прийняття спадщини - неповажними, а заявлені вимоги і доводи на їх користь - не підтвердженими доказами та суперечливими законодавству України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюються строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько позивачки та відповідача ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, частину квартири АДРЕСА_2, грошові вклади, що належали на праві власності померлому.

На день смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги були його діти: син ОСОБА_4 та донька - позивачка ОСОБА_1

За правилами п. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого у ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Встановлено, що 15.02.2011 року закінчився строк на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 21.12.2010 року за заявою відповідача до нотаріальної контори про прийняття ним спадщини.

Позивачка, проживаючи окремо від спадкодавця на час відкриття спадщини, своєчасно заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, тому вважається такою, що спадщину не прийняла.

В той же час, в разі пропуску встановленого законом строку, вона відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України мала можливість за письмовою згодою спадкоємця, що прийняв спадщину, звернутися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини.

Також чинним законодавством встановлена можливість судовим порядком згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавством не встановлений вичерпний перелік поважних причин, але відповідно до норм цивільного законодавства поважними слід вважати такі обставини, які перешкоджають своєчасному зверненню, роблячи його неможливим або важким. Звідси випливає, що неприйняття зацікавленою особою спадщини умисно або з необережності не є підставою для продовження цього строку.

Отже, позивачка, не заперечуючи факту неподання заяви про прийняття спадщини та визнаючи таким чином неприйняття нею спадщини до цього часу, посилалася в позові на поважність причин пропуску встановленого законом строку, обґрунтовуючи їх тим, що після розлучення батьків вона проживала в Російській Федерації, а її батько, з яким вона не спілкувалась з його ініціативи, в Україні.

Про смерть батька їй стало відомо від її знайомої з електронного листа в грудні 2011 року, після чого вона почала з'ясовувати інформацію щодо смерті, місця проживання батька та обсягу спадщини через УГІРФО ГУМВС України в м. Києві, Дев'яту Київську державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини, Головне управління юстиції м. Києва, Солом'янський районний суд м. Києва, однак через юридичну необізнаність не мала можливості оформити спадщину.

Проте, такі доводи позивачки не вказують на поважність причин пропуску строку і тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Так, позивачка дійсно постійно проживає в Російській Федерації у м. Челябінську, тому для оформлення своєї частини спадщини позивачка повинна була особисто подати заяву на прийняття спадщини, як це передбачено ст. 1269 ЦК України.

Також ст. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що заяви про прийняття спадщини повинні бути зроблені в письмовій формі. Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

З цього слідує, що позивачка повинна була та мала можливість подати заяву про прийняття спадщини через нотаріальну контору за своїм місцем проживання для передачі до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини та направити поштою, що не потребує значних витрат та часу.

Однак судом встановлено, що позивачка не дотрималася встановленого законом порядку для прийняття спадщини.

Крім того, викладені позивачкою обставин не свідчать про поважність причин пропуску строку, але з них можна зробити висновок, що позивачка з необережності не здійснила належних дій для того, щоб своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Так, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України у спорі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ( від 26.09.2012 року по справу № 6-85 цс 12) визначено, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними; якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

В зазначеній постанові Верховного Суду України вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Також суд касаційної інстанції в своїх рішеннях по конкретним справам зазначав, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Разом з тим, доводи позивачки про причини пропуску строку для прийняття спадщини ґрунтуються на таких обставинах як приналежність її до громадянства іншої держави, необізнаність з законодавством України, відсутність юридичної освіти, проживання в іншій державі, що є безпідставними, оскільки позивачка є повнолітньою, має тривалий життєвий досвід, обізнана про існування інституту адвокатури як джерела правової допомоги фізичним і юридичним особам, не мала жодних реальних перепон чи об'єктивних перешкод для отримання правової допомоги від адвоката, іншого фахівця в галузі права з приводу звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Однак з грудня 2011 року до 14.08.2013 року, тобто понад 1 рік і 7 місяців позивачка, вже маючи інформацію про смерть батька, фактично продовжувала проявляти бездіяльність та, навіть, не зверталась до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому відсутність у позивачки інформації та документів про смерть її батька, відомості про коло спадкоємців, складу спадщини не було перешкодою для звернення з заявою для прийняття спадщини та не є на даний час поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позивачка не повідомила про наявність жодних реальних, об'єктивних, непереборних, істотних перешкод (поважних причин) пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надала доказів на підтвердження таких обставин.

За таких обставин суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованим та не містить передбачених законодавством України підстав та доказів на підтвердження обґрунтованості та законності вимог.

Керуючись ст. 1272, ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: