Постанова № 35717512, 25.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа№ 911/1943/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Нечитайло Т.В.

від відповідача: Поляруш О.О.

Балицький Т.М.

Островерх В.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Споживчого товариства «Настуся»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013р.

у справі №911/1943/13 (головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»

до Споживчого товариства «Настуся»

про стягнення 20 375,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства «Настуся» про стягнення 20 375,00 грн. штрафу, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто зі Споживчого товариства «Настуся» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» 20 375,00 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Споживче товариство «Настуся» подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013р. у справі №911/1943/13 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

На думку скаржника, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не було доведені позивачем, дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, та порушив норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що саме позивач ухилився від виконання своїх обов'язків за Договором №2046А від 06.04.2012р. та не вивіз ячмінь пивоварний у кількості, передбаченій цим Договором, а тому відсутнє прострочення виконання з боку відповідача. При цьому апелянт посилається на судові рішення у справі №2/125-12, якими, як він зазначає, був встановлений факт невиконання ТОВ «Суффле Агро Україна» умов Договору №2046А, та який, як вказує скаржник, не повинен доводитись повторно, а має прийматись судом як належний та допустимий доказ в силу преюдиціального значення.

Позивач надав апеляційному суду письмовий відзив на позов, згідно з яким просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013р. без змін. Позивач зазначає, що відповідачем не було виконано у повному обсязі зобов'язання по Договору №2046А від 06.04.2012р. щодо поставки ячменю, що дало підстави звернутися з позовом про стягнення штрафу згідно п. 6.3. цього Договору. ТОВ «Суффле Агро Україна» вважає, що розділ 3 Договору містить лише єдиний базис поставки - СРТ, що застосовується як до автомобільного транспорту, так і до залізничного, а можливість отримання ячменю самовивозом (EXW) передбачено в Додатку №6 до Договору виключно як право, а не обов'язок позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. прийнято до провадження апеляційну скаргу Споживчого товариства «Настуся» та призначено розгляд справи на 25.11.2013р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» було подано клопотання про відвід судді Зеленіну О.В. від розгляду справи №911/1943/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. у задоволенні клопотання ТОВ «Суффле Агро Україна» про відвід судді Зеленіна В.О. відмовлено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», як покупця, та Споживчого товариства «Настуся», як продавця, виникли на підставі Договору №2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А, за умовами якого продавець зобов'язався виростити для покупця та продати йому ячмінь пивоварний класу А (площа посіву 150 га, врожайність 1,67 тонн/га, планова кількість ячменю 250 тонн).

В п. 1.1. Договору вказано, що продавець зобов'язується продати планову кількість ячменю, вирощену на цій площі, з допустимою нормою відхилення 10%. При цьому згідно п. 1.3. Договору продавець зобов'язується надати покупцю, за умови наявності, додатковий об'єм вирощеного пивоварного ячменю понад об'єм, обумовлений у п. 1.1. даного Договору.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що продавець зобов'язується вирощувати ячмінь пивоварний у відповідності до вимог даного Договору та вказівок покупця, пунктом 1.2. Договору, що покупець зобов'язується викупити у продавця ячмінь пивоварний в об'ємі, обумовленому у п. 1.1. даного Договору, за умови відповідності якісних параметрів і генетичної чистоти сорту (сортової чистоти).

Статтею 2 Договору визначено, що якість товару, що постачається за даним Договором, повинна відповідати чинному законодавству, умовам Договору та Додатками до даного Договору, що є його невід'ємними частинами. Під час висіву і у процесі вирощування ячменю пивоварного, а також під час його збору, очистки, підготовки і зберігання продавець надає можливість представникам покупця здійснювати контроль і збір інформації. Продавець враховує усі рекомендації спеціалістів покупця, що стосуються покращення якості ячменю і підвищення його урожайності.

Згідно з п. 4.1. ціна пивоварного ячменю залежить від кон'юнктури ринку, передбачає преміювання за співпрацю із покупцем та розраховується згідно із статтею 4 Договору. При визначенні ціни сторони можуть підписати протокол погодження цін, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму товару у строк до 30 листопада 2012 року. У випадку необхідності сторони погоджують інші дати поставки.

Предметом розгляду даної справи є вимоги про стягнення з відповідача штрафу згідно п. 6.3. Договору №2046А купівлі продажу пивоварного ячменю класу А від 06.04.2012р.

Так, відповідно до п. 6.3. Договору №2046А від 06.04.2012р. у разі односторонньої відмови від поставки товару протягом строку, зазначеного в п. 3.8. Договору, продавець (відповідач у справі) зобов'язується у строк протягом одного банківського дня з дати, визначної в п. 3.8. Договору, сплатити покупцю (позивачеві у справі) штраф у розмірі 5% вартості непоставленого товару.

Отже, для вирішення спору апеляційному суду необхідно встановити, чи має місце з боку відповідача одностороння відмова від поставки ячменю до 30.11.2012р., з якою п. 6.3. Договору пов'язує можливість застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 5% вартості непоставленого товару.

Умови поставки ячменю узгоджені сторонами в статті 3 Договору та Додатках №2, 3, 6 цього Договору.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Договору для поставки автомобільним транспортом можуть використовуватися наступні вантажоотримувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (адреса поставки: 30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, 138); Публічне акціонерне товариство «Славутський солодовий завод» (адреса поставки: 30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43); Публічне акціонерне товариство «Жашківський елеватор» (адреса поставки: 19200, Черкаська область, Жашківський район, вулиця Вокзальна, 1); Приватне акціонерне товариство «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» (адреса поставки: 32002, Україна, Хмельницька область, м. Городок, вул. Щорса, 1); Товариство з обмеженою відповідальністю «Каролінський елеватор» (адреса поставки: 22850, Вінницька область, Немирівський район, с. Кароліна, вул. Привокзальна, 7).

Згідно з підпунктом 3.1.2. п. 3.1. ст. 3 Договору для поставки залізничним транспортом: Публічне акціонерне товариство «Славутський солодовий завод» (адреса поставки: 30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43). У випадку зміни місця поставки, покупець попередньо повідомляє про це продавця, до збору урожаю.

Також статтею 3 Договору встановлено, що поставка здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010р. Умови компенсації транспортних витрат продавцю визначаються Додатком до даного Договору. Продавець буде поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Сторони домовляються, що поставка залізничним транспортом можлива лише за адресою, вказаною у п. 3.1.2. даного Договору.

Пунктом 1 Додатку №6 до Договору сторони погодили, що покупець матиме право на доставку ячменю на умовах EXW (склад продавця). В такому разі Договір буде чинним в частині, що не суперечить умовам поставки EXW, визначеним в даному пункті 1 Додатку.

Умови СРТ у відповідності до Інкотермс-2010 означають обов'язок продавця (відповідача у справі) організувати та оплатити перевезення до погоджених пунктів доставки. Пунктами А.4, Б.4 умови СРТ Інкотермс-2010 закріплено, що продавець зобов'язаний надати товар перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а при наявності декількох перевізників першому з них для транспортування в назване місце у встановлену дату або в межах узгодженого терміну.

Умови EXW у відповідності до Інкотермс-2010 означають обов'язок покупця (позивача у справі) організувати та оплатити перевезення до погоджений пунктів доставки (самовивіз). Термін «Франко завод» (EXW) означає, що продавець вважається виконав свої обов'язки щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Таким чином, умовами укладеного Договору сторонами було визначено обов'язок відповідача організувати та оплатити перевезення ячменю до погоджених пунктів доставки, а також право позивача на самовивіз ячменю зі складу відповідача.

При цьому в разі, якщо договором передбачена альтернативна умова поставки, як має місце в Договорі №2046А від 06.04.2012р. (на умовах СРТ та, як альтернативна, на умовах EXW), то при здійсненні поставки, сторони попередньо мають узгоджувати свої дії щодо такої поставки та визначатися, на яких умовах вона має бути здійснена в кожному конкретному випадку.

Як вбачається, позивач, уклавши з фізичною особою - підприємцем Винокуровим Олегом Валерійовичем Договір на перевезення вантажу №02/12-8 від 01.08.2012р., здійснив перевезення ячменю в кількості 46,25 тонн, тобто на умовах EXW, як визначено п. 1 Додатку №6 до Договору. В матеріалах справи наявний Акт виконаних робіт №85 від 29.08.2012р., підписаний між позивачем, як замовником, та фізичною особою - підприємцем Винокуровим Олегом Валерійовичем, як виконавцем, про те, що транспортні послуги по маршруту с. Волиця, Фастівський р-н, Київська обл. - м. Жашків, Черкаська область виконані у повному обсязі, вартість транспортних послуг згідно рахунка №85 від 29.08.2012р. складає 5 161,50 грн. Також накладною №46 від 27.08.2012р. підтверджується факт передачі ячменю в кількості 46,25 тонн відповідачем та прийняття його позивачем.

Судом встановлено, що решта ячменю (запланована поставка згідно Договору 250 тонн) не була своєчасно вивезена позивачем та згідно комісійних актів від 18.12.2012р., складених за участю представників відповідача, УАПК Фастівської РДА, Волицької сільської ради, Насіннєвої інспекції, довідок Управління агропромислового розвитку Фастівської районної державної адміністрації Київської області цей ячмінь в кількості 216 тонн став непридатним для використання на будь-які цілі внаслідок природних катаклізмів (сильних снігопадів) в період грудня 2012р.

Разом з тим, відповідач листами до позивача вих. №24 від 09.08.2012р., вих. №26 від 20.08.2012р., вих. №28 від 18.09.2012р., від 01.11.2012р. повідомляв про необхідність забрати ячмінь пивоварний у кількості, передбаченій Договором.

Дані листи розцінюються судом, як намагання відповідача з'ясувати та узгодити, з огляду на наявність альтернативних умов щодо поставки, умови поставки решти ячменю. Оскільки позивач жодним чином не відреагував на них та не розпорядився майном щодо того, на яких умовах має бути здійснена поставка решти ячменю, то має місце саме прострочення зобов"язаної сторони та наявність його вини в тому, що не відбулася поставка ячменю в строк до 30.11.2012р.

У відповідності до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частина 3 ст. 220 Господарського кодексу України передбачає, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду відмічає, що з огляду на те, що позивач не виконав дій, які випливають із змісту зобов'язання, а саме, так як Договором та Додатком №6 до нього встановлені альтернативні умови поставки, не узгодив їх з відповідачем стосовно наступної партії поставки, то на підставі ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України не настало прострочення відповідача по поставці ячменю.

Апеляційний суд також зазначає, що факт невиконання саме ТОВ «Суффле Агро Україна» умов Договору №2046А встановлений судовими рішеннями у справі №2/125-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до Споживчого товариства «Настуся» про стягнення 566 441,48 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Настуся» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013р. у справі №911/1943/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна».

4. Справу №911/1943/13 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін