Ухвала суду № 35716375, 02.12.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3058/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4215/2013

Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Дорош А.І..,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року про відкриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

З даною ухвалою не погодився представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та подав на неї апеляційну скаргу, доводи якої зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, зокрема, правил підсудності.

Апелянт посилається на те, що зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, тому дана справа, з урахуванням приписів ст. 109 ЦПК України, підсудна Октябрському районному суду м. Полтави.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК України).

Статтею 109 ЦПК України встановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, проте статтею 114 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Зокрема, частиною 1 зазначеної статті встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Крім цього, відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки; майнові права визнаються речовими правами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 Постанови від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усунення перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність.

Таким чином, правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 114 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів щодо:

- будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо);

- речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо), а також про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв'язку з невиконанням стороною договору тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_2, шляхом перенесення їхнього паркану в глиб їхнього володіння в межах визначених державним актом, тобто оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням правил підсудності.

Зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку серії НИ № 914057 від 02.12.2009 року (а.с. 6).

За таких обставин, суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не доводять належними доказами їх неправомірність.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при подачі апеляційної скарги на ухвалу судді апелянтом не було сплачено судовий збір.

Статтею 4 частиною 2 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності з 01.11.2011р., визначено розмір ставок судового збору. Пунктом 1.14. закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір з розрахунку 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 114 грн. 70 коп. Відповідне положення стосується питання подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали суду незалежно від того чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Оскільки апелянтом не сплачено судовий збір, то сума неоплати підлягає стягненню.

Керуючись п. 1 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 114 грн. 70 коп. за реквізитами:

одержувач: УДКСУ у м. Полтаві

код ЄДРПОУ: 38019510

розрахунковий рахунок - 31217206780002

банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області

код банку отримувача - 831019

код класифікації доходів бюджету 22030001

(у графі платіжного доручення "Призначення платежу зазначити: "Судовий збір, код ЄДРПОУ апел. суду: 02893077 Пункт ставок 1.14 "За апеляційну скаргу на ухвалу суду").

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : /підпис/ О.О. Панченко

Судді: /підпис/ С.Б. Бутенко /підпис/ А.І. Дорош

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ___ О.О. Панченко