Рішення № 35715074, 28.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0602/1088/2012 Головуючий у 1-й інст. Ковалик Ю.А.

Категорія 37 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Коломієць О.С., Матюшенка І.В.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, Баранівська міська рада Житомирської області, приватний нотаріус ОСОБА_6, КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентиризації" про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_7 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2013 року, -

встановила:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати право власності на спадкове майно за законом другої черги після смерті брата ОСОБА_8, а саме на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини цього житлового будинку, укладений 21.10.2011 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3893; перевести на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/2 частини даного житлового будинку; зобов'язати Комунальне підприємство «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни до Реєстру права власності на нерухоме майно, за якими за ОСОБА_2 буде зареєстроване право власності на спірний житловий будинок та скасоване право власності на цей будинок за ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що при житті її матір ОСОБА_9 побудувала житловий будинок АДРЕСА_1. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить зазначений житловий будинок. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_9 стали діти - ОСОБА_2 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадщину прийняв лише ОСОБА_8, оскільки проживав та був зареєстрованим в даному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_4 він помер, спадщину після якого прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подавши заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 2-354/2011 від 31.05.2011 року визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9, саме на житловий будинок за вищевказаною адресою.

На підставі даного рішення ОСОБА_3 згідно 2-х договорів купівлі-продажу від 21.10.2011 року продала житловий будинок за АДРЕСА_1 ОСОБА_4

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 31.05.2011 року було скасоване. Позивач вважає, що спадщину після смерті матері ОСОБА_9 прийняв лише ОСОБА_8 Після смерті якого спадщину прийняли ОСОБА_3 та вона, тому кожна має право на 1/2 частини житлового будинку за АДРЕСА_1, оскільки донька померлого ОСОБА_5, яка є спадкоємцем першої черги, не прийняла спадщину після смерті батька.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила ухвалити рішення про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_9 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок за АДРЕСА_1 та речі домашнього вжитку. Вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину, оскільки мати проживала та була зареєстрована разом з нею за адресою: АДРЕСА_2. Лише в літню пору року, мати проживала в будинку АДРЕСА_1. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок вона, як спадкоємець першої черги за законом, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, тому змушена звертатися до суду.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2013 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Судовим рішенням встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Також додатковим рішенням цього суду від 30 вересня 2013 року стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь держави по 53 грн. 65 коп. судового збору.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, де просять його скасувати та ухвалити нове рішення яким, первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

Посилаються на те, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає зібраним у справі доказам. Суд не взяв до уваги положення ст. 529 ЦК УРСР, хоча правовідносини між сторонами регулюються саме цими нормами закону, оскільки ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Суд не врахував, що спадщину після смерті матері прийняв лише ОСОБА_8, який на момент смерті ОСОБА_9 проживав у спадковому будинку і продовжував там проживати до своєї смерті.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлені належні та допустимі докази прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_9, а ОСОБА_4 є добросовісним набувачем і спірний договір купівлі продажу ? частини будинку по АДРЕСА_1 є чинним.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи із наступного.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_9 на виділеній органом виконавчої влади земельній ділянці був побудований житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який останньою не було зареєстровано. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 померла.

Спадкоємцями за законом першої черги після її смерті в порядку ст. 529 ЦК УРСР, який був чинним на момент вказаних правовідносин, стали діти: ОСОБА_2. ОСОБА_3 та ОСОБА_8.

Вимогами ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, після смерті матері спадкоємці до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звернулися.

Ухвалюючи рішення про встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_9 суд мотивував це тим, що остання на момент смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_3, а інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали, тому ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті матері. При цьому суд послався на довідку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода» від 20.01.2011 року (т.1 а.с. 56).

Однак, це твердження не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи.

Зокрема, із пояснень ОСОБА_2 вбачається, що її мати ОСОБА_9 постійно проживала і померла в будинку АДРЕСА_1. Ці обставини в судовому засіданні підтвердила і відповідач ОСОБА_4, яка проживає по сусідству з вказаним домоволодінням, а також свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Реєстрація ОСОБА_9 в м. Новоград-Волинському була викликана необхідністю оформлення ОСОБА_3 субсидій та пільг при оплаті комунальних послуг.

Крім того, як вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області від 18 січня 2011 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Баранівка (т.1 а.с. 40).

А згідно довідки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода» від 08.11.2013 року № 251, довідка цього Об'єднання про те, що з ОСОБА_3 проживала і вела спільне господарство її мати ОСОБА_9 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.с. 117) видана помилково, оскільки об'єднання було створено лише в 2000 році (т.2 а.с. 135).

Таким чином, висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо встановлення факту прийняття останньою спадщини після смерті ОСОБА_9 є необґрунтованими, тому у задоволенні вказаних позовних вимог повинно бути відмовлено. А оскільки позовна вимога про визнання за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування на житловий будинок по АДРЕСА_1 є похідною, то вона також задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент смерті ОСОБА_9 в будинку по АДРЕСА_1 був зареєстрований і проживав лише її син ОСОБА_8, що підтверджується даними будинкової книги, оглянутої в судовому засіданні, копія витягу з якої знаходиться в матеріалах справи (т 2. а.с. 18-19), а також не заперечується відповідачами по первісному позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таким чином, у відповідності до положень ст. 549 ЦК УРСР спадщину після смерті матері прийняв лише її син ОСОБА_8, який її не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є його донька - ОСОБА_5. Як пояснили сторони, що і підтверджується матеріалами справи, остання з дитинства проживала окремо від батька з матір'ю в АДРЕСА_3, після смерті ОСОБА_8 із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом термін до нотаріальної контори не зверталася. Будучи належним чином повідомленою відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася будь-яких письмових заяв та клопотань не надала.

Згідно даних копії спадкової справи №229/2010 до майна померлого ОСОБА_8, після його смерті до Баранівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом термін звернулися спадкоємці другої черги по закону ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак останнім було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Таким чином, наявні підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті брата ОСОБА_8 в рівних частинах.

А, тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за нею право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом другої черги після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч.3 ст. 215 ЦК України, встановлені та досліджені докази по справі, також наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, який був укладений 21 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_14, посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі № 3893.

У своєму позові ОСОБА_2 просить також перевести на неї права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/2 частини даного житлового будинку і зобов'язати Комунальне підприємство «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни до Реєстру права власності на нерухоме майно, за якими за нею буде зареєстроване право власності на спірний житловий будинок та скасоване право власності на цей будинок за ОСОБА_4

Зазначені позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки на час відчуження ОСОБА_3 ? частини спірного будинку, ОСОБА_2 не була співвласником цього домоволодіння і вимоги ст. 362 ЦК України на спірні правовідносини не поширюються. Також є безпідставною вимога щодо зобов'язання КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» вчинення певних дій, так як на час ухвалення рішення такими повноваженнями наділена лише Державна реєстраційна служба України (Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сплачений позивачем судовий збір при поданні позову та апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог із врахуванням положень Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року.

При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_7, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2013 року та додаткове рішення цього суду від 30 вересня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом другої черги після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 21 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі № 3893.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках з кожної по 336 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Судді