Ухвала суду № 3571481, 06.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«06»  червня 2008року                                                                справа № 22-а-5536/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів              Геращенко  І. В.

                         Арабей  Т. Г.

при секретарі судового засідання  Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача –   Колесніченко О. Ю., Топоркова О. І. – за довір.

від відповідача – Охрименко Г. А., Гончаров М. Л., Дзюба Д. А. – за довір.

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-6615/08 (суддя Могильницький М.С.)за позовомЗакритого акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика»  

До

За участю третьої особи

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області  

Відділення Державного казначейства у м. Волноваха

про

скасування податкових повідомлень – рішень та спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Закрите акціонерне товариство «Діанівська птахофабрика»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області (далі ДПІ у Волноваському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.08 р. № 0000042320/0 та зобов»язання надати до відділення державного казначейства у м. Волноваха висновок із зазначенням всіх сум, заявлених та таких, що підлягають відшкодуванню із держбюджету за жовтень 2007 р. на суму 245305,00 грн. та за листопад 2007 року на суму 788440,00 грн. 

Постановою від 21 березня 2008 року у справі 2-а-6615/08 Донецького окружного адміністративного суду (суддя Могильницький М. С.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, ДПІ у Волноваському районі Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Волноваському районі Донецької області посилається на порушення, при прийняті судом постанови, норм матеріального права, а саме п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6, п. 7.7.8 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.99 р. «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м»ясо в живій вазі», п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також норми процесуального права, зокрема ст. ст. 2, 9 КАС України.

Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, у запереченнях на неї, вважає постанову суду першої інстанції правомірною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 22 травня 2008 року Донецьким апеляційним адміністративним судом до участі у справі була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача – Відділення державного казначейства у м. Волноваха.  В своєму відзиві ВДК у м. Волноваха посилається на сумісний наказ ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.01 р. № 200/86 «Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування на додану вартість», спільний наказ ДПА України, МФУ та ДКУ від 03.08.04 р. № 451/501/132 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення просроченої бюджетної заборгованості податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позички». Згідно яких Державна податкова адміністрація України повинна надавати Державному казначейству України реєстри суб»єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. На підставі цих висновків органи Державного казначейства перераховують кошти з Держбюджету на рахунок вказаний у висновку. Крім того, вважає за необхідне зазначити, що органи Державного казначейства не проводять документальних перевірок правильності заявленої до відшкодування суми ПДВ, а відповідні висновки відшкодування ПДВ складаються податковими органами.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Під час розгляду справи було встановлено наступне.

Позивачем до ДПІ у Волноваському районі надавалися декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2007 року, в графі 25 яких позивач визначив суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, а саме вказав суми за жовтень  – 245305,00 грн., за листопад – 788440,00 грн.

Позивачем також до податкової інспекції надавалися розрахунки сум бюджетного відшкодування за вказані місяці, згідно рядка 4 яких, суми, що підлягають бюджетному  відшкодуванню складають 245305,00 грн. та 788440,00 грн. відповідно.

Відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад 2007 року, за результатами якої складений акт від 07.02.08 р. за № 311/23-20/30492941 (далі – акт перевірки).

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ  (сировини) для виробництва молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, підлягає відображенню в скороченій декларації.

Перевіркою, проведеною відповідачем щодо правомірності визначення податкового кредиту у загальній та скороченій деклараціях встановлено порушення п.1.2 Порядку заповнення та подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 15.06.2005р. № 213), зареєстрованого Міністерством Юстиції України 30.06.2005р. під №702/10982, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: - до загальної декларації за жовтень 2007 року (розрахунки з бюджетом) віднесено операції з поставки курчат бройлерів 1 категорії у жовтні на суму 2982438 грн.; - у листопаді 2007 року на суму 2845728 грн.

В акті перевірки зазначено, що у порушення п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, абзаців 2, 3 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 10, п. 12 Постанови КМУ від12.05.1999 року №805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», п.1.2. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ЗАТ «Діанівська птахофабрика» до податкового кредиту за жовтень 2007 року, відображеного у загальній декларації з ПДВ, необгрунтовано віднесено ПДВ в сумі 245305 гривень, у листопаді - 788440 гривень.

Внаслідок чого, відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 245305 грн. та за листопад 2007 року на суму 788440 гривень, що є порушенням п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачемприйняте податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 року №0000042320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 245305,00 грн. та за листопад 2007 року в розмірі 788440,00 грн.

Апеляційний суд погоджує висновок Донецького окружного адміністративного суду про неправомірність прийнятого відповідачем рішення щодо зменшення належного позивачу бюджетного відшкодування та, відповідно, безпідставним ненаданням податковим органом висновку до відділення Держказначейства на всю суму відшкодування ПДВ з бюджету.

Під час апеляційного провадження, обставини встановлені місцевим судом підтверджуються.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі, органів державної влади. Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно Преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку в бюджет.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про додаток на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з  урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7,5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті |7 Закону України «Про податок на додану вартість», Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Під час апеляційного провадження встановлено, що приписи підпункту «б» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» покладені в основу зменшення бюджетного відшкодування, які передбачають, що у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення перевірок, податковий

орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума заниження та підстави для її вирахування. Зазначеними підставами податковий орган визначив підпункт 11.21 статті 11 даного закону.

          Стаття 11 «Прикінцеві Положення» Закону України «Про податок на додану вартість», у пункті 11.21 передбачає (абзац 1), що до 1 січня 2008 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіхформ власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.                        Абзац 2 зазначеного пункту передбачає, що сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Аналізуючи зазначену норму, колегія суддів зазначає, що її правове навантаження має два напрями: джерело формування дотацій та їх цільове використання (абзац перший), та право на використання та залишення податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України, зазначений Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805 (надалі Порядок). Пунктом 2 Порядку в редакції що існувала до 27 лютого 2008 року, зазначалось, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою. Зазначена норма відповідає приписам пункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки до 1 січня 2008 року переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільського господарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання. Колегія суддів зазначає, що приписи пункту 11.21 до спірних відносин застосовані безпідставно. Жодних спірних обставин, які обумовлюють застосування норм зазначеного підпункту позивач не довів. Посилання на порушення норм зазначеного пункту в контексті формування податкового кредиту є неправомірним. Колегія суддів, з огляду на пункт 3 статті 9 КАС України не приймає доводи податкового органу стосовно порушенням позивачем пункту 12 Порядку, з огляду на те, що пунктом 11.21 Кабінету Міністрів приписано встановити Порядок нарахування і використання   зазначених   коштів, а не порядок заповнення та подання податкових декларацій, оскільки   останнє   належить   до   компетенції Державної  податкової адміністрації України відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». На те щоформа і порядок заповнення податкових декларацій визначається відповідно до закону, а не Порядком вказанобезпосередньо у абзаці третьому пункту 7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи зазначене, доводи податкового органу щодо завищення бюджетного відшкодування є безпідставними, будь яких обставин безпосередньо передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», податковий орган не надав. Первині документи, що стали підставою для формування позивачем податкового кредиту долучені до матеріалів справи, складання податкових накладних за фактом здійснення господарських-операцій, оплата придбаного по ним товару, правильність складання або відображення в податковому обліку податкових накладних не є спірними, підтверджується результатами перевірки податкового органу. Абзацом четвертим Пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року №250/2054), передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пунктом 1121,11,29 Закону 168/97-ВР) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених вказаними пунктами. Податкові декларації з податку на додану вартість (скорочені) за жовтень та листопад2007 року були надані до податкового органу відповідно 20.11.07 р. та 19.12.07 р., що підтверджується відбитком податкового органу. Податковий орган не надав жодного доказу невідповідності даних скорочених декларацій   стану  фінансово-господарської  діяльності   підприємства,   не  визначив зазначений факт актом перевірки, не довів під час як апеляційного провадження так і при розгляді справи судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що безпідставність зменшення бюджетного відшкодування доводить факт прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням пункту 1,3 частини 3 статті 2 КАС України.

Таким чином, судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195,  196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 21.03.08 р. у справі № 2-а- 6615/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного судувід 21.03.08 р. у справі № 2-а- 6615/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, за участю третьої особи – Відділення Державного казначейства у м. Волноваха про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.08 р. № 0000042320/0 та спонукання ДПІ у Волноваському районі Донецької області надати до відділення державного казначейства у м. Волноваха висновок із зазначенням всіх сум, заявлених та таких, що підлягають відшкодуванню із держбюджету за жовтень 2007 р. на суму 245305,00 грн. та за листопад 2007 року на суму 788440,00 грн.  - залишити без змін.

 Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 червня 2008 року. Ухвала у повному обсязі  складена 11 червня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

           Головуючий                                                                             С. А. Малашкевич

           Судді                                                                                          І. В. Геращенко

                                                                                                                 Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                    С. А. Малашкевич

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

(Вступна та резолютивна частини )

«06»  червня 2008року                                                                справа № 22-а-5536/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів              Геращенко  І. В.

                         Арабей  Т. Г.

при секретарі судового засідання  Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача –   Колесніченко О. Ю., Топоркова О. І. – за довір.

від відповідача – Охрименко Г. А., Гончаров М. Л., Дзюба Д. А. – за довір.

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-6615/08 (суддя Могильницький М.С.)за позовомЗакритого акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика»  

До

За участю третьої особи

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області  

Відділення Державного казначейства у м. Волноваха

про

скасування податкових повідомлень – рішень та спонукання вчинити певні дії,

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195,  196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 21.03.08 р. у справі № 2-а- 6615/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного судувід 21.03.08 р. у справі № 2-а- 6615/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, за участю третьої особи – Відділення Державного казначейства у м. Волноваха про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.08 р. № 0000042320/0 та спонукання ДПІ у Волноваському районі Донецької області надати до відділення державного казначейства у м. Волноваха висновок із зазначенням всіх сум, заявлених та таких, що підлягають відшкодуванню із держбюджету за жовтень 2007 р. на суму 245305,00 грн. та за листопад 2007 року на суму 788440,00 грн.  - залишити без змін.

 Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 червня 2008 року. Ухвала у повному обсязі  буде складена 11 червня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

           Головуючий                                                                             С. А. Малашкевич

           Судді                                                                                          І. В. Геращенко

                                                                                                                 Т. Г. Арабей