Ухвала суду № 3571480, 16.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА Іменем України

«16» травня 2008 року                                                          справа № 22-5266/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Геращенко І. В. суддів                            Малашкевича С. А. Арабей Т. Г. при секретарі судового засідання Танцюрі Н. В.

за участю представників сторін: від позивача -   Удод М. 1. від відповідачів: 1) Доценко М. О. - за довір. 2) не прибули

розглянувши      у      відкритому      судовому      засіданні      апеляційну      скаргу

Красноармійської ОДГИ

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2008 року у справі № 2-а-127/08

за   адміністративним   позовом   Красноармійського   міжрайонного   прокурора   в інтересах держави в особі Красноармійської ОДПІ

до відповідачів: 1) ВАТ "Завод Електродвигун" 2) ТОВ "Агродоктранс"

про визнання недійсним господарського зобов'язання, -ВСТАНОВИЛА:

В липні 2007 року Красноармійський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах Красноармійської ОДНІ і позовом до відповідачів: ВАТ "Завод Електродвигун" та ТОВ "Агродоктранс" про визнання недійсним господарського зобов'язання.

Позовні вимоги мотивувалися тим, що діяльність осіб які діяли від ГОВ "Агродоктранс"   при   укладенні   оспорюваного   господарського   зобов'язання   мало

метою   здійснення   діяльності   суперечної   інтересам   держави   та   суспільства порушенням спеціальної правосуб"єктності, а саме ТОВ "Агродоктранс" на укладення вказаної угоди за юридичною адресою не знаходилося, податкової звітності не  подавало ,  так  як  на той  час  вказане підприємство як  платник  податків знаходилося на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; про; товару не було відображено ТОВ "Агродоктранс" вподатковому обліку» не були декларації з ПДВ та про прибуток з підприємства, не сплачені податок на прибуток ПДВ.  що  є  порушенням  вимог  ст.ст.   З,  4  Закону  України   "Про  оподаткував прибутку підприємств" та ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», видача ГОВ «Агродоктранс» податкових накладних ВАТ «Завод Електродвигун)   на суму   3040.01   грн..   у   т.ч.   506.67   грн.   ПДВ,  яка  була   врахована   ВАТ   «Завод Електродвигун» при відображенні в складі податкового кредиту по ПДВ в порушена» вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Все пес доказами умислу ТОВ "Агродоктранс", спрямованого на безпідставне та  протиправне отримання    прибутків    (доходу),   ухилення    від   сплати    податків    й обов'язкове платежів до бюджету та державних цільових фондів від результатів такої діяльності. У зв"язку з чим, просил визнати вказане господарське зобов'язання не дійсним ю підставі ст.. 207 ГК України та застосувати наслідки, які передбачені ст.. 208 ГК України.

Постановою від 18.03.08 р. Донецького окружного адміністративного суду у позові було відмовлено за необґрунтованістю та недоведеністю вимог.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду Красноармійська ОДНІ подала апеляційну скаргу, якою постанову першої інстанції просить скасувати. прийняти нову постанову, якою вимоги задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги є посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, так як вони є адміністративно-господарськими (конфіскаційними) і відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України, а тому повинні застосовуватися протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України. На думку скаржника, суд неправомірно поєднує адміністративно-господарські санкції, що застосовуються за порушення господарської діяльності, згідно ч. 1 ст. 238 ГК України, з правовими наслідками недійсності правочину, які повинні застосовуватися відповідно до норм ч. З, 4 ст. 216 ЦК України. Суд не взяв до уваги, що відносно правових наслідків недійсності нікчемного правочину встановлено особливі умови їх застосування, відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України. Окрім того, суд повинен був. втановивши нкчемність спірного правочину зазначити про це у мотивувальній частиш постанови і відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК Укрїни застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, згідно до вимог ч. 1 ст. 208 ГК України і таким чином розглянути дану справу по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник першого відповідача.

Прокурор та другий відповідач до суду не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заслухавши    доповідь    судді-доповідача,    перевіривши    матеріали    справи,вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову такою, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Апеляційним судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Завод Електродвигун" є юридичною особою. включене до ЄДРГІОУ за № 14309014 та взято на облік платником податків 02.10.95 р. у Красноармійській ОДНІ, є платником ПДВ.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродоктранс» зареєстровано виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська 13.04.1999р. /а.с.35/, було ліквідовано - 10.04.2001р. і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб не значиться.

Свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Агродоктранс» анульовано 26.02.2001 р.

Співробітниками Красноармійської ОДНІ під час проведення комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ВАТ «Завод «Електродвигун» (акт перевірки №76-23-"-14309014 від 16.06.2005 р.) встановлені правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродоктранс» м. Дніпропетровськ.

Сторони уклали усну угоду, на підставі якої, ТО В «Агродоктранс» поставлено продукцію ВАТ «Завод «Електродвигун» на загальну суму 3 040,01 грн. : накладна №21/10 від21.10.2003р. та податкова накладна № 21/10від 21.10.2003 р. ВАТ "Завод "Електродвигун" в якості сплати (взаємозалік) поставлено продукцію ГОВ "Агродоктранс" на загальну суму 3039,96 грн.: накладна № 261 від 22.10.2003 р. та податкова накладна № 261 від 22.10.2003 р.

Придбання продукції підтверджено податковою накладною від 21.10.2001р., накладною від22.10.2003р.

Красноармійська ОДНІ вважає зазначену угоду за вказаними накладними такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а також суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про недоведеність позивачем того, що спірна угода була укладена відповідачами з метою, завідомо С) перечною інтересам держави та суспільства.

Внаслідок ліквідації другого відповідача ще до укладення оспорюваної угоди. відсутня можливість встановити умисел цієї особи на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

У відповідності до вимог ст.49 Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 1 січня 2004 року, якщо угода укладена з метою, суперечною держави і суспільства, то вона може бути визнана недійсною.

При наявності умислу на укладення такої угоди у обох сторін в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. Мри наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй па відшкодування виконаного стягується  в доход держави.  Цивільний  кодекс  країни, який набрав чинність 1 січня 2004 року, серед правових наслідків вчиненні иравочину. який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних їм*. які були встановлені статтею 49 Цивільного кодексу УРСР.

За змістом частини другої статті 5 ЦК України він має зворотну дію в часі у випадках, коли пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

ЦК України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, містить норми, які ш предметом регулювання та встановленими санкціями відповідають положенням етап 49 ЦК УРСР.

Однак відповідно до пункту 5 розділу IX"Прикінцеві положенні" Господарського кодексу України положення останнього щодо відповідальності « порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються в разі, якщо такі порушення були вчинені після набрання чинності цими положеннями. Положенні Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому того ж пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями названого Кодексу стосовно відповідальності учасників господарським. відносин, застосовуються в разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

Згідно з ч.іст.207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з ї січня 2004 року, господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідною органу   державної   влади    визнано   судом   недійсним    повністю   або   в   частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України сил застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнаних такого правочину недійсним судом не вимагається.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За змістом частини 1 ст.208 Господарського Кодексу України застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені ч.1іст.208 Господарського Кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків /зборів, інших обов»язкових платежів однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч.1ст.208 Господарського кодексу України необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Остільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохо.і держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не < цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч.іст.238 Господарського Кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 Господарського Кодекс) України. Отже в цій частині висновки суду також ґрунтуються на чинном законодавстві.

За таких умов, колегія суддів вважає, що постанова Донецького окружною адміністративного суду у справі № 2-а-127/08 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195. 196. 198. 200. 205. 211.212КАС України, колегія суддів.

УХВАЛИ ЛА:

Апеляційну скарп Красноармійської ОДНІ на постанову Донецькою окружного адміністративного суду від 18.03.08 року у справі № 2-а-127/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністратвиного суду від 18.03.08 р. у справі № 2-а-127 08 за позовом Красноармійського міжрайонного прокурора в особі Красноармійської ОДПІ до Відкритого акціонерного товариства "Завод Електродвигун" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродоктранс" про визнання недійсним господарського зобов'язання - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частину ухвали постановлено в нарадчій кімнаті 16 травня 2008 року. Повний текст ухвали виготовлений 21 травня 2008 року.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення  повному обсязі.

Головуючий                                                                                                 І. В. Геращенко

С. А. Малашксвич

Т. Г. Арабей