Ухвала суду № 35714692, 11.11.2011, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/8843/13-ц

2/295/2635/13

УХВАЛА

21.06.2013 р. м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира

Корицька В.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_2,

до ОСОБА_3,

про стягнення з відповідача аліментів на утримання спільного малолітнього сина, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувшись із даним позовом, просить суд стягнути на її користь аліменти із ОСОБА_3 на утримання спільного сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 500 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття включно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, допустивши рішення суду до негайного виконання.

Згідно ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Положеннями пунктів 5 і 6 частини 2 статті 119 ЦПК України передбачено, що позивач повинен викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, або ж наявність підстав для звільнення від доказування.

Розглянувши подані матеріали згаданої вище заяви, суддя приходить до висновку, що вона не у повній мірі відповідає положенням та вимогам закону, а тому її належить залишити без руху. Зокрема, мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначає, що малолітня дитина повністю перебуває на її утриманні, однак, при цьому не надає суду жодних доказів, на підтвердження даного факту, яким може бути довідка із місця проживання про склад сім'ї.

Крім того, нормами статті 180 Сімейного кодексу України чітко передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так, із змісту позову не зрозуміло чим керувався позивач заявляючи, зокрема, вимогу щодо стягнення аліментів: «до досягнення сином вісімнадцятирічного віку включно», тому даний пункт позовних вимог слід уточнити та конкретизувати у відповідності до діючого законодавства.

За таких обставин, позивачу слід уточнити позовну заяву відповідно до діючого законодавства. Згідно ст. 121 ЦПК України її належить залишити без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків і достатнім таким строком є п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Водночас, суддя доводить до відома позивачу, що у разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою у день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Виходячи із положень ст. 121 ЦПК України, якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 119, 120 ЦПК України, суддя постановляє ухвалу про залишення без руху та надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 щодо стягнення аліментів на утримання спільного малолітнього сина - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів із дня отримання позивачем ухвали.

3. Водночас роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачеві із усіма доданими матеріалами.

4. Копію даної ухвали невідкладно направити ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Корицька