Постанова № 35713579, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 20/68б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Поліщука В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. по справі №20/68б/2011 за заявою Приватного підприємства "Рубежремстрой" про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. за заявою ліквідатора розірвано договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", укладений між Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006", м. Кремінна Луганської області, ідентифікаційний код 34688838., визнано права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А" за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006" передати Закритому акціонерному товариству "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918 оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ "Рубіжанськбуд" відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 27.10.2011 р. порушено провадження по справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області відповідно до положень ст. ст. 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду першої інстанції від 21.11.2013р. визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Приватного підприємства "Рубежремстрой" до боржника - Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області в сумі 471557 грн. 13 коп. та введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.04.2012р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника - Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області.

Постановою господарського суду луганської області від 17.05.2012р. Закрите акціонерне товариство "Рубежанськбуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру до 17.05.13р., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шалашного Л.О.

06.03.2013р. ліквідатор ЗАТ "Рубіжанськбуд" Шалашний Л.О. звернувся до суду в межах даної справи про банкрутство із заявою, в якій просив :

- розірвати договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", укладений між Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006", м. Кремінна Луганської області;

- визнати право власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А", за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006" передати на адресу Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд" оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. повністю задоволено заяву ліквідатора Шалашного Л.О., розірвано договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", укладений між ЗАТ "Рубіжанськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006", визнано права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А" за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006" передати Закритому акціонерному товариству "Рубіжанськбуд" оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А".

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що ТОВ "Фортекс 2006" не виконало свої зобов'язання щодо оплати вартості придбаного майна у встановлені договором строки, що завдає істотних збитків боржнику та його кредиторам, у зв'язку з чим ліквідатор вправі відмовитися від цього договору на підставі абз.11 п.1 ст. 25, п.п. 1, 2 ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а наслідком відмови від договору є його розірвання на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.09.2010р. між ЗАТ "Рубіжанськбуд" (продавець) та ТОВ "Фортекс-2006" (покупець) укладено договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне. пр. Першотравневий. буд.43 "А".

Відповідно до п. 3 договору сума продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна склала 199588.46 грн. (в тому числі ПДВ - 33264.74 грн.), які за згодою сторін покупець зобов'язується перерахувати на рахунок продавця щомісячно, починаючи з 01.10.2010 по 01.10.2013.

Як встановлено судами, покупець не виконав взяті зобов'язання за договором від 24.09.2010р., останню оплату було здійснено ним в травні 2011 року, на протязі двох років жодної оплати, у тому числі й щомісячної, з боку ТОВ "Фортекс 2006" не було здійснено. На день розгляду заяви ліквідатора залишок неоплаченої суми за договором складав 153932,46 грн., що не спростовано ТОВ "Фортекс-2006".

Частиною 2 ст. 697 ЦК України передбачено, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор ЗАТ "Рубіжанськбуд" звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006" з письмовою претензією про негайну сплату грошових коштів в сумі 154532,46 грн. в рахунок погашення боргу, що підтверджується поштовою квитанцією про надсилання 23.10.2012р. рекомендованого листа із повідомленням про вручення. Вищезазначена претензія була отримана ТОВ "Фортекс-2006" 25.10.2012р., про свідчить відмітка про отримання. Проте, як свідчать матеріали справи, грошові кошти не були перераховані ТОВ "Фортекс-2006" на користь банкрута.

У зв'язку з порушенням ТОВ "Фортекс-2006" умов договору купівлі-продажу від 24.09.2010р., ліквідатор звернувся до суду першої інстанції із заявою про розірвання договору купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна та зобов'язання ТОВ "Фортекс-2006" передати на адресу Закритого акціонерного товариства "Рубіжанськбуд" оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно п.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

- виконання договору завдає збитків боржнику;

- договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

- виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Отже, розірванню підлягають договори, укладені до порушення провадження у справі про банкрутство та які не виконані повністю або частково.

Суди попередніх інстанцій встановили, що невиконання договору від 24.09.2010р. зі сторони ТОВ "Фортекс-2006" завдає збитків боржнику та його кредиторам, договір розрахований на можливе одержання позитивних результатів для боржника лише в майбутньому поза межами ліквідаційної процедури. Порушення строків сплати за договором з боку ТОВ "Фортекс-2006" створює умови, які перешкоджають погашенню кредиторських вимог в банкрутстві та закінченню ліквідаційної процедури.

Оскільки відповідач не виконував свої зобов'язання щодо оплати вартості придбаного майна у встановлені договором строки (щомісячна оплата), невиконання договору тривало понад два роки, погашення вартості нерухомого майна не відбувалась щомісячно, це є істотним порушенням умов договору та безумовною підставою для розірвання такого договору.

Отже, у ліквідатора ЗАТ "Рубіжанськбуд" були всі підстави для звернення до суду з вимогами про розірвання спірного договору.

Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006".

Крім того, ліквідатор ЗАТ "Рубіжанськбуд" звернувся також з вимогами про визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна та повернення правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майна з метою включення вказаного майна до ліквідаційної маси банкрута та продажу майна в процедурі ліквідації з метою погашення вимог кредиторів.

Суд першої інстанції задовольнив вказані вимоги ліквідатора і та визнав права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А" за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд" та зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006" передати Закритому акціонерному товариству "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918 оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи зазначені вимоги ліквідатора в апеляційному порядку, дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення, пославшись на те, що задоволення вказаних вимог направлено на реалізацію особливих процедур на спеціальних підставах, які встановлені ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на підставах, передбачених цивільним законодавством, у межах справи про банкрутство боржника - процедури ліквідації банкрута.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення в частині визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна та зобов'язання ТОВ "Фортекс-2006" передати ЗАТ "Рубіжанськбуд" оригінали всіх правовстановлюючих документів вказаним вимогам закону не відповідають, оскільки прийняти без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає норму, яка гарантує кожному право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 392 вказаного Кодексу є спеціальним правилом, спрямованим на захист права власності від подібних протиправних дій. У випадку виникнення претензій з боку третіх осіб, власник майна має право спростувати їх шляхом пред'явлення позову про визнання права власності.

Отже, такий позов може бути пред'явлений у наступних випадках: якщо право власності позивача оспорюється або не визнається відповідачем, якщо позивач втратив документ, який засвідчує його право власності, якщо особа звертається до суду з метою набуття права власності на майно.

При цьому, оспорювання - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також приналежності такого права певній особі.

Відповідно до ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення тощо.

Розглядаючи справу в частині позовних вимог про визнання права власності, суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 84 ГПК України.

Так, в мотивувальній частині рішення суд не встановив причини виникнення спору про визнання права власності, не зазначив обставин, які були встановлені при розгляді справи в частині визнання права власності на майно, не з'ясував правовідносини сторін та не перевірив, який спір виник між сторонами щодо спірного нерухомого майна, також суд не зазначив докази, на підставі яких визнав право власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд" та не вказав, які норми матеріального права слід застосувати до даних правовідносин.

Отже, вимога ліквідатора про визнання права власності та повернення правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майна судом першої інстанції не була розглянута у відповідності до норм процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не надав їм належної правової оцінки.

Крім того, посилання суду апеляційної інстанції на те, що ухвала суду першої інстанції в частині задоволення вимог про визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна та зобов'язання ТОВ "Фортекс 2006" передати оригінали правовстановлюючих документів мотивована недопущенням безпідставного затягування ліквідаційної процедури боржника, яка вже продовжена та обмежена строком до 17.11.2013р. не відповідають дійсним обставинам, оскільки зазначені посилання відсутні в ухвалі суду першої інстанції.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвала господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. в частині визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна та зобов'язання ТОВ "Фортекс-2006" передати Закритому акціонерному товариству "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до господарського суду Луганської області, а в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. - залишити без змін.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та ретельно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. по справі №20/68б/2011 в частині визнання права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А", за Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918 та зобов'язання ТОВ "Фортекс-2006" передати Закритому акціонерному товариству "Рубіжанськбуд", м. Рубіжне Луганської області оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 "А" скасувати. Справу №20/68б/2011 в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. по справі №20/68б/2011 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Поліщук В.Ю.