Постанова № 35713555, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/7485/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: Мокрецький О.В. - представник за дов. №506/22 від 25.12.2012р.;

від відповідача : Андрусенко Ю.С. - представник за дов. №24-12/44-Д від 24.12.2012р.;

від третьої особи1: не з'явився;

від третьої особи2: не з'явився;

від третьої особи3: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р.

у справі № 910/7485/13 (суддя: Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Луганськвугілля", Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія"

про стягнення 546 237,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит" (далі - третя особа 1), Державне підприємство "Луганськвугілля" (далі - третя особа 2), Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" (далі - третя особа 3) про стягнення збитків за договором поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р. в сумі 546237,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2013р. у справі №910/7485/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2013р. у справі №910/7485/13 в частині відмови у стягненні збитків у розмірі 230225,38 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення на користь ПАТ «Центренерго» збитків по договору №111/6 від 30.12.2011р. у розмірі 230225,38 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до умов договору та норм законодавства, саме відповідач несе відповідальність за поставляння вугільної продукції у змерзлому стані та щодо якої не було проведено всіх необхідних заходів, щодо змерзання, що призвело до виникнення збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники третіх осіб в засідання Київського апеляційного господарського суду 27.11.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, треті особи не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 27.11.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2013р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

30.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго", (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник), був укладений договір поставки вугілля № 111/6 (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання постачальника поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 5788800000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.1 договору вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Згідно п. 3.1.3 договору постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 3.2.4 договору постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Згідно з п. 5.1 договору приймання вугілля за договором здійснюється сторонами спільно в місці надходження.

Відповідно до п. 7.4 договору постачальник несе всі ризики втрати чи пошкодження вугілля до моменту здійснення його поставки у відповідності до умов договору.

На виконання вказаного договору в грудні 2012 року на адресу вантажоодержувача - Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" від вантажовідправників ДП "Антрацит", ДП "Луганськвугілля", ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", ДП "Донбасантрацит" надійшли вагони з вугіллям відповідача - ДП "Вугілля України", що підтверджується залізничними накладними №№ 50605039, 50605088, 50611672, 50611599, 50611623, 50611573, 50611342, 50611292, 50647908, 50647866, 50647825, 50605021, 50660935, 50660869, 50661404, 50648286, 50611599, 50660778, 50660653, 50529577, 50706399, 50706795, 50671585, 50671494, 50671437, 50706324, 50707009, 50650706, 50671734, 50671668, 50747013, 50533660, 50706043, 50706118, 50706878, 50706209, 50675925, 50675941, 50675925, 50675966, 50609809, 50878255, 50878230, 50878289, 50878255, 50878198, 50878255, 50878230, 50609809, 50923341, 50923747, 50719194, 50719178, 50719194, 50719178, 50677543, 50577972, 50577592, 50577725, 50577667, 50624469, 50625144, 50625706, 50625201, 50672120, 50487784, 50487750, 50534601, 50571710, 50571637, 50572056, 50571512, 50790211, 50790195, 50790427, 50624709, 50625011, 50624923, 50624790, 50577451, 50622679, 50571942, 50572247, 50571876, 50572114, 50487784, 50487750, 50577667, 50577725, 50577972, 50577592, 50677543, 50622364, 50842616, 50843259, 50802149, 50843374, 50842947, 50842897, 50842731, 50876143, 50883941, 50883719, 50883677, 50883644, 50883891, 50874291, 50876283, 50876150, 50876259, 50876200, 50623065, 50717974, 50671817, 50707470, 50707587, 50717784, 50716646, 50716505, 50716307, 50716141, 50718048, 50581677, 50607332, 50874502, 50874486, 50607340, 50648310, 50648344, 50888726, 50929116, 50929215, 50919513, 50919570, 50840040, 50839828, 50839547, 50706621, 50755693, 50756097, 50487222, 50487172, 50487180, 50667229, 50667104, 50667161, 50667278, 50667070, 50713718, 50713874, 50664838, 50623800, 50624980, 50623610, 50624022, 50884394, 50884477, 50884576, 50884287.

Під час розвантаження зазначених вагонів було виявлено, що вугілля надійшло у змерзлому стані, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Центренерго", керуючись п. 13 Статуту залізниць України "Правила перевезення вантажів, які замерзають", було складено акти загальної форми за участю представників залізниці №№ 46, 26, 25, 27, 33, 36, 34, 46, 44, 44/1, 44, 48/1, 46, 53, 49, 40, 37, 38, 55, 54, 75, 74, 29, 30, 43, 66, 67, 68, 60, 59, 31, 37/1, 35/1, 34/1, 42/1, 45, 58, 51, 42, 34/1, 31, 55/1, 65, 70, 71, 72, 77, 73, 48, 56, 57, 64, 69, 63, 61, 62, 43/1, 76, 31, 69, 55/1, 70, 71. У вказаних актах зазначалось про те, що вантажовідправником порушені правила перевезення вантажів, що змерзаються.

На підставі цих актів залізницею були нараховані ПАТ "Центренерго" збитки за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 269 329,44 грн. (з ПДВ), що підтверджується накопичувальними картками №№ 22120848, 24120849, 25120850, 27120855, 26120851, 27120855, 27120857, 29120860, 29120860, 26120851, 27120857, 24120849, 27120857, 22120848, 29120860, 29120861, 24120849, 26120851, 27120855, 27120857, 22120848, 29120860, 27120857, 22120848, 29120860, 29120861, 27120855, 22120848, 27120857, 29120860, 24120849, 27120855, 27120857, 22120848, 29120860 та переліками ТЕХ ПД №№ 2212, 2413, 2512, 2612, 2712, 2912, 2612, 2912, 2712, 2212, 2912, 2712, 2212, 2412, 2612, 2712, 2912, 2712, 2912, 2212, 2712, 2212, 2912, 2712, 2412, 2712, 2212, 2912.

Також позивачу були нараховані додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 276 907,92 грн. (з ПДВ), що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів № 31121532 від 31.12.2012 р., № 25121531 від 25.12.2012 р. та актами здачі-приймання робіт № ЗТ-0000527, № ЗТ-0000528 за грудень 2012 року.

ДП "Вугілля України" 25.12.2012 р. листом за № 2475/08 надало гарантію оплати сум зборів за зберігання вантажу у вагонах через замерзання вугілля на суму 82059,34 грн., ДП "Антрацит" листом № 02-1346 від 25.12.2012 р. надало гарантію на компенсацію затрат за простій вагонів із вугіллям на загальну суму 42850,34 грн., листом № 1140 від 25.12.2012 р. ДП "Донбасантрацит" повідомило позивача про надання гарантій проплати суми 39209,00 грн. за простій вагонів з вугіллям.

22.03.2013 р. ПАТ "Центренерго" звернулось до відповідача - Державного підприємства "Вугілля України" із вимогою № 8-08/1170 про досудове врегулювання спору та відшкодування збитків по договору на поставку вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р. в розмірі 546237,00 грн., яке не було виконано відповідачем.

Так, платіжними дорученнями №№ 2608, 2609 від 26.12.2012 р. до подачі позивачем позовної заяви були частково відшкодовані витрати за зберігання вугілля на суму 82059,34 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині (82059,34 грн.).

Станом на день подання позовної заяви до суду збитки складали 464177,66 грн., проте Державне підприємство "Вугілля України" після порушення провадження у даній справі частково погасило заборгованість перед ПАТ "Центренерго" на загальну суму 233952,28 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою про припинення зобов'язань (наявна в матеріалах справи). Оскільки після подання позовної заяви до суду відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 233952,28 грн. збитків, тому провадження у справі в цій частині вимоги підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до Правил перевезень вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту) (надалі-Правил) вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0° C втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.

Згідно пункту 3 Правил у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури - 3 градуси та нижче.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів, які змерзаються визначено, що до числа інших запобіжних (профілактичних) заходів належать - пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм, перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона; шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні, змазування підлоги та стін на піввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами, оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

Згідно пункту 13 Правил у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

У зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. (п. 15 Правил).

Акти, які містяться у матеріла справи відповідають вимогам пункту 13 Правил перевезень вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту), що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем пункту 3.1.3 Договору.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що обов'язок щодо проведення заходів проти змерзання був покладений не на відповідача, а на відправників вантажу, тобто третіх осіб у справі. При цьому, колегія суддів відзначає, що між позивачем та вантажовідправниками не існує договірних відносин, тобто відсутні будь які взаємні права та обов'язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Відповідно до пункту 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що збитки, а саме понесені позивачем витрати за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення, витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами та витрати за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, виникли на підставі виконання умов Договору поставки вугілля, отже збитки позивача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача. (аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2013р. у справі №5011-19/16671-2012).

Так, позивачем понесено збитки за простій та користування вагонами на час розігрівання вагонів із вугіллям, для відновлення його сипучості, у зв'язку із надходженням від ДП "Вугілля Україна" змерзлого вугілля, яке неможливо було відвантажити.

Факт понесених позивачем збитків підтверджується наявними в матеріалах справи актами загальної форми, актами про змерзання вугілля, відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, накопичувальними картками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), за таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 230225,38 грн.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2013р. у справі №910/7485/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927245) 230225,38 грн. (двісті тридцять тисяч двісті двадцять п'ять гривен 38 копійок) збитків, 10925,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривен) судового збору.

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 233952,28 грн. збитків.

В іншій частині в позові відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927245) 2302,26 грн. (дві тисячі триста дві гривні 26 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/7485/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.О. Рєпіна

К.В. Тарасенко