Ухвала суду № 35712533, 27.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

27.11.2013 Справа № 5008/1084/2012

Суддя Ремецькі О.Ф.

розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород від 05.06.2013р. №01-16/юр-234 про скасування постанови міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції від 31.05.2013р. по виконавчому провадженню серії ВП №38221658,

у справі №5008/1084/2012

за позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Компроф", м.Львів

ПРО звернення стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт" згідно Договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007р., а саме: об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що складається з: митний пост (літера "А" за планом), площею 137,7кв.м.; навіс (літера "Б" за планом), площею 384,0кв.м.; насосна (літера "В" за планом), площею 9,0кв.м.; огорожа (літера № за планом), разом із земельною ділянкою площею 20 000,00кв.м., кадастровий №2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл.. Ужгородський район, село Соломоново, вул.Перемоги, буд.29 в рахунок погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Компроф" згідно Договору кредитної лінії №02-1/Зл-35 від 02.04.2007р.;

- визнання згідно Договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007р., за Публічним акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" (м.Ужгород, вул. Гойди, буд.10. Код ЄДРПОУ 19355562) права власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що складається з: митний пост (літера "А" за планом), площею 137,7кв.м.; навіс (літера "Б" за планом), площею 384,0кв.м.; насосна (літера "В" за планом), площею 9,0кв.м.; огорожа (літера № за планом), разом із земельною ділянкою площею 20 000,00кв.м., кадастровий №2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, село Соломоново, вул.Перемоги, буд.29

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Шевченко В.В. - представник за довіреністю №15/2012 від 19.12.2012р.

від відділу ДВС - Пивоваров Ю.Г. - представник за довіреністю №5/13 від 18.11.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.01.2013р. позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Компроф", м.Львів було задоволено судом.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. дане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району в доход державного бюджету суму 24983,50грн. недоплаченого судового збору та наступним пунктом вирішення стягнути з публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району суму 34983,50грн. судового збору.

ПАТ „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород звернулось зі скаргою на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород шляхом скасування постанови міського відділу ДВС від 31.06.2013р. про відкриття виконавчого провадження з мотивів, викладених в ній.

Ухвалою суду дану скаргу було призначено до розгляду на 09.10.2013р.

У зв'язку з неявкою. представника районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції ухвалою суду від 09.10.2013р. було призначено на 21.10.2013р.

У зв'язку з неявкою представників відділу ДВС розгляд скарг було відкладено на 04.11.2013р.

Ухвалою суду від 04.11.2013р. за клопотанням районного відділу ДВС розгляд скарги було відкладено на 18.11.2013р.

Ухвалою суду від 18.11.2013р. розгляд скарги було відкладено на 27.11.2013р.

Представник міського відділу ДВС заперечує з приводу поданої ПАТ „Комінвестбанк" скарги в повному обсязі з підстав, наведених ним у засіданні суду, водночас, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав.

Представник заявника просить подану ним суду скаргу задовольнити в повному обсязі підстав, викладених ними у поданих суду поясненнях, зазначає про наявність підстав для задоволення його скарги про скасування постанови міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції від 31.05.2013р. по виконавчому провадженню серії ВП №38221658 з огляду на те, що стягнення за відповідним виконавчим документом є передчасним. Окрім того, стягувач є майновим поручителем перед заявником за виконання зобов'язань за кредитним договором, які не виконані належним чином. Також зазначає про те, що стягувач безпідставно звернувся з вимогою про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду, оскільки відповідних витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не поніс, а відтак, стягнення таких витрат на його користь з Банку є безпідставним та необґрунтованим.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.03., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Як встановлено судом, постановою міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського районного управління юстиції від 31.05.2013р. було відкрито виконавче провадження №38221658 з примусового виконання наказу №5008/1084/2012 від 21.05.2013 року про стягнення з публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) на користь ТзОВ "Комлайт" (Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Перемоги, 29, код ЄДРПОУ 32784498) 34 983,50 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три грн., 50 коп.) судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку, який був пред'явлений відповідно до п.3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» ТОВ „Комлайт".

На підставі заяви стягувача 31.05.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання до 07.06.2013 року.

Заявник вважає дану постанову безпідставною з огляду на те, що обов'язок по відшкодуванню стягувачу відповідних витрат не настав, оскільки останній відповідних витрат (сплати судового збору за подання апеляційної скарги) не поніс.

Однак, дані доводи заявника не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що обов'язок по відшкодуванню апелянту судового збору виник на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №5008/1084/2012, а наказ на її примусове виконання повністю відповідає резолютивній частині даного судового рішення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» викладено правову позицію, згідно якої, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися, зокрема, положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, в тому числі розділу XI ГПК.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює порядок розгляду скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, не містить спеціальної норми щодо того, як має діяти суд у випадку, якщо після подання скарги на органів дії державної виконавчої служби виявляється, що предмет спору відсутній.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, згідно норми ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення, прийняте судом, приймається за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

Враховуючи зазначене, та з огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено відсутність правових обставин, на які скаржник посилається в своїй скарзі.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород від 05.06.2013р. №01-16/юр-234 про скасування постанови міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції від 31.05.2013р. по виконавчому провадженню серії ВП №38221658 відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі