Ухвала суду № 35710452, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 816/2428/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 816/2428/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Тандем"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Тандем", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000021502/0/5/1608 від 18.01.2013 року, яким йому визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 74 076 грн., та № 0000201500/0/15/1608 від 07.03.2013 року, яким йому донараховано податок на додану вартість в сумі 49 384 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №3/15-322/33189983 від 03.01.2013 року щодо порушення ТОВ "Агро Тандем" ст.198, 201 Податкового кодексу України, ст.203, 228, 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та, відповідно, занижено податок на додану вартість за березень 2011 року в сумі 9 719 грн., за травень 2011 року в сумі 39 665 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ПП "Гінт 2005" . Як позивач, так і його контрагент, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, отриманий товар ( нафтопродукти) були використані у господарській діяльності позивача. Наголошував на індивідуальний характер юридичної відповідальності платника податків та відсутність залежності права на формування податкового кредиту платника від виконання своїх податкових зобов'язань його контрагентом. Відтак, оскільки в діях ТОВ "Агро Тандем" відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Тандем" ( код ЄДРПОУ - 33189983) зареєстроване як юридична особа Глобинською РДА 04.02.2005 року. (а.с.12,14)

Позивач перебуває на обліку у Глобинському відділенні Кременчуцької ОДПІ з 14.02.2005 року за №902, зареєстрований платником податку на додану вартість з 03.03.2005 року, про що видане свідоцтво №23621469 . ( а.с.13).

Відповідачем з 20.12.2012 року по 26.12.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агро тандем" з питань фінансово - господарських відносин з ПП "Гінт 2005" за лютий, травень 2011 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт (надалі - Акт перевірки) №3/15-322/33189983 від 03.01.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Агро Тандем" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198. Податкового кодексу України, ст..215, 228, 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та, відповідно, занижено податок на додану вартість за березень 2011 року в сумі 9 719 грн., за травень 2012 року в сумі 39 665 грн. (а.с.15-33 )

На підставі означеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000021502/0/5/1608 від 18.01.2013 року, яким позивачу визначено грошове з податку на додану вартість в сумі 49 384 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 24 692 грн. ( а.с.34 )

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС у Полтавській області №486/10/10.2-07 від 28.02.2013 року про результати розгляду скарги було скасоване означення податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафної санкції в сумі 24 691 грн. В іншій частині рішення було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Кременчуцькою ОДПІ (Глобинським відділенням) винесено податкове повідомлення - рішення № 0000201500/0/15/1608 від 07.03.2013 року, яким ТОВ "Агро Тандем" донараховано податок на додану вартість в сумі 49 384 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження означене рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення, рішенням Міністерства доходів і зборів України №742/6/99-99/10-15 від 10.04.2013 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення), позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 вказаного Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ "Агро Тандем" фактично не здійснювало придбання нафтопродуктів у ПП "Гінт 2005", оскільки, на думку контролюючого органу, такі товари фактично контрагентом позивача не надавались в силу фіктивного характеру діяльності останнього, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про завищення платником податкового кредиту та, відповідно, заниження податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 9 719 грн., за травень 2012 року в сумі 39 665 грн.

У ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ (Глобинське відділення) встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ТОВ "Агро Тандем" (Покупець) та ПП "Гінт 2005" (Постачальник ) договору поставки нафтопродуктів №01/02 від 01.02.2011 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти нафтопродукти ( Товар) , відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. (а.с.165-172 ).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду податкові накладні, паспорти якості палива, що дає можливість його ідентифікувати , акти прийому - передачі товару, підписані сторонами без заперечень, видаткові накладні, рахунки - фактури, заявку на відвантаження нафтопродуктів від 25.08.2011 року, товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів. (а.с.173-204)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Матеріали справи містять докази щодо використання позивачем отриманих від ПП "Гінт 2005" нафтопродуктів (палива ТС-1) у власній господарській діяльності. Зокрема, було зазначено, що вказаний товар був використаний з метою надання послуг з оприскування посівів озимої пшениці таким підприємствам як ТОВ Інвестиційно - промислова компанія " Полтавазернопродукт", ПАФ "Урожай", ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", СФГ "Атланта", ПСП "Дрежба", ТОВ "ПЗК -Агро", ВАТ "Полтаварибгосп", ДП "Семаль", СФГ "Златопіль", СФГ "Берест", СФГ "Грунтознавець", СГП "Іскра", СФГ "Астра", ТОВ "Агрофірма "Хлібодар". На підтвердження цього факту було надано акти здачі - прийняття робіт, що підписані сторонами без заперечень, розрахунки витрат паливо - мастильних матеріалів на авіапослуги, картки рахунків бухгалтерського обліку. (а.с. 88-164)

Також письмовими доказами, що позивач здійснював оприскування посівів озимої пшениці на замовлення вищевказаних підприємств, залучаючи при цьому підрядника Підприємство "Авіаційна компанія" АгроавіаДніпро" за договором підряду №1 від 20.01.2011 року з додатком, який визначає вартість та обсяг замовлених робіт. (а.с. 81 - 83 ) Отримання позивачем означених послуг підтверджено наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт, актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 84-87 ).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді та зобов'язання з ПДВ сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар , в ціні яких ТОВ "Агро Тандем" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню нафтопродуктів у ПП "Гінт 2005 ", подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Щодо посилань апелянта на відсутність у зазначеного контрагента позивача основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, на думку відповідача, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.

Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ПП "Гінт 2005 " має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

ТОВ "Агро Тандем" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності господарської діяльності ПП " Гінт 2005" та знятих йому податкових зобов'язань у зв'язку зі скасуванням реєстрації платника ПДВ контрагенту останнього (ТОВ "Діан") , ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Сам факт коригування податкових зобов'язань ПП "Гінт 2005" за спірний період по взаємовідносинам з ТОВ "Агро Тандем" на підставі відповідного акту перевірки та наявність розбіжностей даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за лютий та травень 2011 року не можу бути беззаперечними доказами правомірності дій податкового органу щодо зменшення податкового кредиту позивачу за відповідні спірні періоди в сумі 49 384 грн.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь - які рішення суду про визнання укладених за участі ПП "Гінт 2005" договорів нікчемними, відтак, лише на підставі доводів податкового органу про фіктивність діяльності контрагента, не можливо робити висновок про їх нікчемність.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом вимоги та має документальне підтвердження свого податкового кредиту у за березень, травень 2011року .

З приводу висновків апелянта щодо фіктивного характеру господарської діяльності вказаного контрагенту позивача, який спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову та законності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000021502/0/5/1608 від 18.01.2013 року, яким йому визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 74 076 грн., та № 0000201500/0/15/1608 від 07.03.2013 року, яким йому донараховано податок на додану вартість в сумі 49 384 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1 грн..

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року по справі № 816/2428/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 816/2428/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.