Постанова № 35704011, 21.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

"fs150">

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р.

справа № 2а-2564/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П. FONT>

при секретарі судового засідання: Соломка М.Я., /FONT>

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Амургазбуд»

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2010р. у справі №2а-2564/10/0470

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

до: Акціонерного товариства закритого типу «Амургазбуд», м.Дніпропетровськ

про: про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Амургазбуд» (далі по тексту – АТЗТ «Амургазбуд», відповідач) 154885,16грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Закон України «Про пенсійне забезпечення», п.6.1 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, та зазначив, що на відповідача покладено обов’язок відшкодувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вказував, що АТЗТ «Амургазбуд» своєчасно не проводить розрахунки з Пенсійним фондом, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з 2009-2010 року у розмірі 154885,16грн., яка підтверджена відповідними розрахунками. З урахуванням того, що відповідачем самостійно не сплачена сума заборгованості, позивач наполягав на судовому вирішенні даного спору.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. При цьому суд визначився щодо обов’язку підприємства відповідача як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відшкодовувати витрати пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій його працівників. Також суд зазначив, що враховуючи відсутність доказів погашення суми заборгованості, що заявлена до відшкодування у позові, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи рішення, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Апелянт вважає, що у спірних правовідносинах має місце порушення строків звернення до суду з відповідним вимогами, що в силу в ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову. Окрім того, на думку апелянта, суд в порушення ст.159 КАС України не дослідив розрахунки, надані позивачем в якості доказу наявності за АТЗТ «Амургазбуд» суми боргу з фактичних втрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.«б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не з’ясував питання, з яких платежів складається сума заборгованості, та не звернув уваги, що до складу суми позову увійшли 19614,09грн., які сплачені підприємством на виконання постанови суду від 09.12.2008р. у справі №2а-4051/08. З урахуванням зазначеного, апелянт впевнений, що судове рішення, що оскаржується ним у даній справі, прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта – необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

В ході судового розгляду справи позивач заявив про зменшення суми позову у зв’язку з частковою проплатою відповідачем суми боргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне. Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. «б»-«з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000р. №2464-VI було внесено зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням яких суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (далі – Закон №1058), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України.

У відповідності до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За приписами ч.2 абз.2 п.1 Прикінцевих положень Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, на момент набрання чинності Законом №1058 питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788) було врегульовано Законом України від 26.06.1997р. «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 400/97-ВР).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі по тексту –Інструкція №21-1).

Згідно з абз.2 п.6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У відповідності до п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. У відповідності до пп.6.8 п.6 Інструкції підприємства щомісяця, до 26-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що АТЗТ «Амургазбуд» зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм права, відповідач як страхувальник повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідні строки.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами були підписано Акти звірки взаємних розрахунків по фактичному відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими борг відповідача перед пенсійним фондом за 2008р.становить 85613,05грн., за 2009 рік – 184801,29грн.

В наданих позивачем суду апеляційної інстанції поясненнях зазначено, що залишок невідшкодованої суми витрат становить 140271,07грн.

Разом з тим, судом враховано, що сума позову, тобто заборгованості відповідача перед пенсійним фондом з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період 2009-2010 року, неодноразово змінювалась позивачем з урахуванням відповідних проплат з боку АТЗТ «Амургазбуд».

Слід зазначити, що апелянт не заперечує щодо наявності у нього боргу перед пенсійним фондом, який сформований за рахунок несвоєчасного перерахування вказаних суми витрат, здійснених позивачем протягом 2008-2009рр. Проте, колегія суддів не погоджується з розрахунком суми заборгованості спірного періоду, оскільки розрахунок здійснено позивачем без врахування 71416,13грн., тобто тієї суми, що сплачена АТЗТ «Амургазбуд» на виконання судового рішення від 09.12.2008р. у справі №2а-4051/08, яке набуло законної сили, що не було враховано судом першої інстанції. Про стягнення вказаної суми повідомляє позивач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу. Вказана сума, що виникла станом на 01.10.2008р. (71416,13грн.), стягнута постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008р. при розгляду справи №2а-4051/08, тобто вимога про повторне стягнення даної суми необґрунтована.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом спірного періоду на момент звернення до суду складає 83471,03грн.

Доводи апелянта щодо порушення позивачем строку звернення до суду спростовуються матеріалами справи. Так, спірний період охоплює час з 01.10.2008р. по 01.01.2010р., позов заявлено 22.02.2010р. При цьому, на початок кожного звітного періоду сума боргу уточнюється з урахуванням здійснених відповідачем платежів, які погашають заборгованість попереднього періоду. Тому на час звернення органу Пенсійного фонду до суду враховувалась заборгованість станом на 01.01.2010р.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовані обставини справи, що призвело до невірного вирішення справи та є підставою для скасування такого судового рішення. З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова – скасуванню, позов слід задовольнити в частині стягнення з відповідача боргу з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 83471,03грн.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Амургазбуд» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2010р. у справі № 2а-2564/10/0470 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2010р. у справі № 2а-2564/10/0470 скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Амургазбуд" (49021, м.Дніпропетровськ, вул.Варварівська,8; 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Юнатів,12, код ЄДРПОУ 03329739, р/р 26006085108922 в Обласній дирекції «Укрсоцбанк» МФО 305017; р/р 29025000000100 у Публічному акціонерному товаристві «УкрСиббанк») на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 83471(вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят одну) грн. 03 копійки заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Л.П. Туркіна