Постанова № 35702149, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року № 826/16568/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10 жовтня 2013 року № 0008412205 та № 0008422205.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначає, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав. Про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Теплоенергосервіс" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 9 вересня 2013 року по 10 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів на підставі наказу від 5 вересня 2013 року № 696, згідно із статтею 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року та з податку на прибуток за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 16 вересня 2013 року № 493/22-05-07/21584577, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс":

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4, пункту 2.15, пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 11 445 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 11 445 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 2.15, пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 10 900 грн., у тому числі по періодам: за листопад 2012 року на суму 10 900 грн.

30 вересня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" подані заперечення на акт перевірки від 16 вересня 2013 року № 493/22-05-07/21584577.

Листом від 7 жовтня 2013 року за № 8815/10/26-54-22-05-19 Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс", що висновки акту перевірки правомірні та відповідають нормам чинного законодавства та перегляду не підлягають.

На підставі складеного акту перевірки, 10 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0008412205, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 13 625 грн., з якої: за основним платежем - 10 900 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 725 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100.

- № 0008422205, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 14 306 грн., з якої: за основним платежем - 11 445 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 861 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту та до складу валових витрат суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", як замовником, укладено договір № 11, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля". Згідно розділу 2 договору, виконавець зобов'язується якісно і в строки виконати послуги, що вказані в пункті 1 цього договору, замовник зобов'язується перерахувати виконавцю кошти в розмірі 40 200 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни на роботу по розробці схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля", сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на роботу в сумі 40 200 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно календарного плану виконання робіт по договору № 11 від 16 травня 2012 року, термін виконання робіт по розробці схеми сульфітації конденсатів сірчистим газом: травень-червень, розрахункова ціна без врахування ПДВ - 10 500 грн., термін виконання робіт по розробці обладнання для одержання сірчистого газу: липень-серпень, розрахункова ціна без врахування ПДВ - 14 500 грн., термін виконання робіт по розробці обладнання для сульфітації конденсатів: липень-серпень, розрахункова ціна без врахування ПДВ - 7 500 грн.

19 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд", як новим кредитором, укладено договір № 03 про поступку права на вимогу, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором № 11 від 16 травня 2012 року, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс".

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрейд" виписало на користь позивача податкову накладну № 146 від 19 листопада 2012 року на загальну суму 40 200 грн., в тому числі ПДВ - 6 700 грн.

19 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" підписано акт № 1 здавання-прийняття робіт по договору № 11 від 16 травня 2012 року та договору № 03 про поступку права на вимогу від 19 листопада 2012 року на розробку схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля".

На підтвердження оплати здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" робіт позивачем надано виписку по рахунку в ПАТ "Укрінбанк" та копію платіжного доручення від 19 листопада 2012 року № 108, з якого вбачається, що кошти в розмірі 40 200 грн. перераховані позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд".

На підтвердження фактичного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" своїх зобов'язань згідно укладених договорів позивачем надано технічну документацію на розробку схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля", виконану інженером ОСОБА_2 та затверджену директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" Безкровним О.Ю.

21 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", як замовником, укладено договір № 7, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку схеми дефекації та нагріву вапняної води на цукровому заводі Приватного акціонерного товариства ПК "Поділля". Згідно розділу 2 договору, виконавець зобов'язується якісно і в строки виконати послуги, що вказані в пункті 1 цього договору, замовник зобов'язується перерахувати виконавцю кошти в розмірі 25 200 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни на роботу по розробці схеми дефекації та нагріву вапняної води на цукровому заводі ПрАТ ПК "Поділля", сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на роботу в сумі 25 200 грн., в тому числі ПДВ.

Як вбачається з календарного плану виконання робіт по договору № 7 від 21 червня 2012 року, термін виконання робіт по розробці схеми дефекації вапняної води та конструкції дефекатора: червень-липень, розрахункова ціна без врахування ПДВ - 8 500 грн., термін виконання робіт по розробці схеми нагріву води та конструкції підігрівника: липень-серпень, розрахункова ціна без врахування ПДВ - 12 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрейд" виписало на користь позивача податкову накладну від 28 листопада 2012 року № 207 на загальну суму 25 200 грн., в тому числі ПДВ - 4 200 грн.

28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" підписано акт № 1 здавання-прийняття робіт по договору № 7 від 21 червня 2012 року на розробку схеми дефекації та нагріву вапняної води на цукровому заводі ПрАТ "ПК "Поділля".

На підтвердження оплати здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" робіт позивачем надано копію платіжного доручення від 28 листопада 2012 року № 109 та виписку по рахунку в ПАТ "Укрінбанк".

На підтвердження фактичного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" своїх зобов'язань згідно укладеного договору позивачем надано технічну документацію на розробку схеми дефекації та нагріву вапняної води на ПрАТ "ПК "Поділля", виконану провідним інженером ОСОБА_3 та затверджену директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" Безкровним О.Ю.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій у бухгалтерському обліку представником позивача надано оборотно-сальдову відомість Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" по контрагенту: Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрейд" по рахунку: 63 та картку рахунку: 63 за листопад 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" замовляло роботи у третіх осіб з метою належного виконання своїх зобов'язань перед цукровим заводом ПрАТ "ПК "Поділля".

На підтвердження своєї позиції представником позивача надано акт складений між цукровим заводом ПрАТ "ПК "Поділля" та ТОВ "НВП Теплоенергосервіс", затверджений 12 листопада 2013 року заступником директора ПрАТ "ПК "Поділля" по промисловому виробництву, в якому зазначено, що на цукровому заводі ПрАТ "ПК "Поділля" в 2012 та 2013 роках виконувались роботи по модернізації схеми приготування живильної води для дифузійних апаратів. Роботи виконувались у відповідності до договорів № 01/12 від 16 січня 2012 року та № 02/13 від 29 липня 2013 року. В 2012 році фахівцями ТОВ "НВП Теплоенергоресурс" виконувались роботи по розробці технічної документації, проводились технічні консультації за впровадженням, а також пускові та налагоджувальні роботи. У вказаному акті також зазначено про те, що модернізована схема приготування живильної води для дифузійних апаратів цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля" включає в себе: схему подачі аміачних конденсатів на станції їх обробки, схему приготування та дозування рідкого вапняного молока (вапняної води); схему дефекації та нагрівання вапняної води; схему та обладнання обробки води сатураційним газом; схему та обладнання по сульфітації води сірчастим газом; схема та обладнання для спалювання сірки та одержання сірчистого газу; схема та обладнання для обробки води сірчаною кислотою.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд", з огляду на нижченаведене.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відносно включення до складу податкового кредиту та валових витрат суми витрат та суми ПДВ на підставі первинних документів, складених на підставі договору від 19 листопада 2012 року № 03 про поступку права на вимогу, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено під час розгляду справи, договір від 19 листопада 2012 року № 03 про поступку права на вимогу укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" та підписаний в тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс".

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" з 19 листопада 2012 року вже було відомо про заміну кредитора за договором від 16 травня 2012 року № 11 щодо зобов'язання перерахувати виконавцю кошти в розмірі 40 200 грн., в тому числі ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з виписки по рахунку в ПАТ "Укрінбанк" та копії платіжного доручення від 19 листопада 2012 року № 108, кошти в розмірі 40 200 грн. перераховані позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд", згідно договору від 16 травня 2012 року № 11 та на підставі акту № 1 від 19 листопада 2012 року .

При цьому, акт здавання-прийняття робіт № 1 від 19 листопада 2012 року по договору № 11 від 16 травня 2012 року підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

Разом з тим, суду не пред'явлено доказів на підтвердження укладання договору щодо заміни виконавця за договором № 11 від 16 травня 2012 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Трейд" зобов'язано розробити схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що передоручення виконання не тягне за собою заміну боржника у зобов'язанні. Боржник зберігає свій правовий статус, покладаючи на третю особу тільки обов'язок виконати фактичні дії.

З урахуванням наведених норм права та враховуючи відсутність доказів укладання договору щодо заміни виконавця за договором № 11 від 16 травня 2012 року та з огляду на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Катрейд" за умовами договору від 19 листопада 2012 року № 03 про поступку права на вимогу передано право отримання коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", суд приходить до висновку, що акт здавання-прийняття робіт № 1 від 19 листопада 2012 року по договору № 11 від 16 травня 2012 року безпідставно складений за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" та про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" безпідставно виписано податкову накладну № 146 від 19 листопада 2012 року на користь позивача на підставі договору № 03 від 19 листопада 2012 року .

Щодо наданих позивачем на підтвердження фактичного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" своїх зобов'язань згідно укладених договорів технічної документації на розробку схеми дефекації та нагріву вапняної води на ПрАТ "ПК "Поділля" та технічної документації на розробку схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля", суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, технічна документація на розробку схеми дефекації та нагріву вапняної води на ПрАТ "ПК "Поділля" виконана провідним інженером ОСОБА_3 та затверджена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" Безкровним О.Ю., технічна документація на розробку схеми та обладнання по сульфітації конденсатів сірчистим газом для цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля" виконана інженером ОСОБА_2 та затверджена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" Безкровним О.Ю.

Разом з тим, суду не пред'явлено доказів на підтвердження того, що провідний інженер ОСОБА_3 та інженер ОСОБА_2 перебували в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд". При цьому, на технічних документаціях відсутня дата їх виконання.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" є: оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Таким чином, суд зазначає про невідповідність вчинених правочинів основному виду економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

Також суд звертає увагу, що представником позивача на підтвердження використання у власній господарській діяльності отриманих послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" надано акт, складений між цукровим заводом ПрАТ "ПК "Поділля" та ТОВ "НВП Теплоенергосервіс", в якому зазначено, що на цукровому заводі ПрАТ "ПК "Поділля" в 2012 та 2013 роках виконувались роботи по модернізації схеми приготування живильної води для дифузійних апаратів.

Разом з тим, позивачем не пред'явлено суду договорів та первинних документів, складених за результатами господарських взаємовідносин між цукровим заводом ПрАТ "ПК "Поділля" та ТОВ "НВП Теплоенергосервіс", що унеможливлює встановити, які саме послуги надані позивачем цукровому заводу ПрАТ "ПК "Поділля", в який період та яка вартість наданих послуг в зв'язку з чим неможливо встановити отримання позивачем економічної вигоди від господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

При цьому суд зазначає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2009 року № 982/13/13-09.

Крім того, як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту та до складу валових витрат суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд" грунтуються на висновках акту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 30 травня 2013 року № 1095/22.8-17/38185978 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 1 червня 2012 року по 31 січня 2013 року, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрейд" не знаходиться за податковою адресою, з лютого 2013 року не звітує, останню декларацію з податку на додану вартість подало за січень 2013 року, а з податку на прибуток - за півріччя 2012 року, основних засобів - 0. Також в акті зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю за податковою адресою та не наданням для перевірки договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів та вищенаведених фактів, що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд" в жовтні, листопаді, грудні 2012 року та січні 2013 року.

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

При цьому, суд зазначає, що за відсутності факту придбання послуг, а також доказів, що такі послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності включення Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та формування валових витрат на підставі первинних документів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Катрейд".

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, якими збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 900 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2013 року № 0008412205 та з податку на прибуток в розмірі 11 445 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2013 року № 0008422205.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" штрафні санкції.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 10 жовтня 2013 року № 0008412205 та № 0008422205.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Теплоенергосервіс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева