Ухвала суду № 35701361, 26.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 9272/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» до Державної податкової інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство «Квадро» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2010 року: №0000232300/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52 650 грн. (в тому числі: 35 100 грн. - основний платіж та 17 550 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та №0000242300/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 42 120 грн. (в тому числі: 28 080 грн. -основний платіж та 140 40 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 26.06.2009 року; №0000422300/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24 960 грн. (в тому числі: 19 200 грн. - основний платіж та 5 760 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та №0000412300/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47 020,50 грн. (в тому числі: 31 347 грн. - основний платіж та 15 673,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Приватим виробничо- комерційним підприємством «Квадро» правомірно віднесено до податкового кредиту суми податків, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку із придбанням послуг за цінами.

Стверджує, що акт проведеної перевірки позивача № 603/2300/25595744 від 12.07.2010 року є неналежним та недопустим доказом, оскільки він складений з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року. Позивач вважає необгрунтованими припущення податкового органу в акті перевірки щодо укладення договору не для реального настання правових наслідків, а з метою зменшення, належних до сплати податкових платежів, на підставі яких податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочину та порушення позивачем норм законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

Позивач вказує, що в контексті Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо). З посиланням на п. 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не підлягають застосуванню податковим органом в процесі проведення перевірки.

Позивач звертає увагу на те, що ДПІ в Верховинському районі Івано-Франківської області проводилася виїзна документальна перевірка за період, по якому проведено додаткову перевірку ще у червні 2009 року і порушень щодо неви конання робіт ПП «Ю.Зор» чи неправильного оформлення документів не було встановлено. Аналіз акта перевірки від 12.07.2010 та акта перевірки від 22.06.2009 р., складених за результати проведених докуметальних перевірок позивача одного і того ж звітного періо ду, показав невідповідність зазначеного в актах фактичним відомостям бу хгалтерського обліку і звітності, незаконне покарання підприємства при повно му декларуванні податкових зобов'язань, чим порушено Закон України «Про оподат кування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», пункт 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних пла нових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміні страції України від 10.08.2005 р. № 327.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що не сплачені підприємством податок на прибуток і податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави. Акти прийому-передачі виконаних робіт, які, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.7, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення будівельно-монтажних робіт.

При цьому суд першої інстанції посилається на те, що п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» трактується наступним чином: податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності.

Твердження позивача в контексті п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року про те, що не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Квадро» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в 2010 році, податкова інспек ція, визнавши правочин з ПП «Ю.Зор» нікчемним, безпідставно прийняла рі шення про донарахування податку на додану вартість, всупереч підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і податку на прибуток, всупереч пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказує на те, що прийнявши висновок експерта про вчинення підпису за керівника ПП «Ю.Зор» ОСОБА_1 невідомою особою, податкова інспекція не враху вала реальне настання наслідків - ремонт доріг, як і вимагається статтею ч.5 203 ЦК України, саме щодо якісно відремонтованих доріг, а суд першої інстанції не прийняв до уваги надані підприємством докази фактичного виконання робіт - акти виконаних робіт КБ-2в, відомості робіт та витрат, публікацію в районній газеті за 24 жовтня 2008 року з фото екскаватора.

Податкова інспекція при перевірках і прийнятті рішень щодо покарання підприємства діяла безпідставно, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відомчими нормативними документами; необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень (вчинення дій); упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без забезпечення прав підприємства на участь у процесі прийняття рішень, а при розгляді позову Івано-Франківським окружним адміністративним судом не надала доказів щодо підстав прийняття рішень про донарахування платежів у бюджет, крім висновку експерта про вчинення підпису на первинних документах від ПП «Ю.Зор» неві домою особою. Якби зазначені в акті перевірки 2010 року документи не були підписані зовсім або і були відсутні, це не повинно було б привести до прийняття рішення щодо донарахування податку на прибуток внаслідок відображення оплати по ПП «Ю.Зор» на рахунку майбутніх витрат в бухгалтерському обліку і не вклю чення їх у рядках витрат декларації з податку на прибуток за 2008 рік, а по по датку на додану вартість при виключенні (зменшенні) вхідного ПДВ на суму, зазначену у податковій накладній ПП «Ю.Зор». Наданими суду документами підприємством підтверджено правильність поданих декларацій за 2008 рік по податку на прибуток та податку на додану вартість, що свідчить про неправомірність донарахування платежів та застосування штрафних санкцій у 2009 році.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25 травня 2009 року на підставі направлення № 14 від 25.05.2009 року, ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Укораїні» та відповідно до плану-графіка ДПІ у Верховинському районі було проведено планову виїзну перевірку Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено Акт від 22.06.2009 року №59/2300/25595744.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПВКП «Квадро» пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено продаток на прибуток за 4-ий квартал 2008 року в розмірі 19 200грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2008 рік у розмірі 31347 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення №0000422300/0 від 26.06.2009 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24960 грн.(в тому числі: 19200 грн. основного боргу та 5760 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та №0000412300/0 від 26.06.2009 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47020,5 грн. (в тому числі: 31347 грн. основного боргу та 15673,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

9 липня 2010 року ДПІ у Верховинському районі проведено невиїзну документальну перевірку приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ю.Зор» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено Акт від 12.07.2010 року № 603/2300/25595744.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПВКП «Квадро» пп.7.4.1,пп.7.4.5.п 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту в розмірі 28080 грн. за листопад 2008 року, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість у грудні 2008 року на вказану суму; п.5.1,5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями) - встановлено відсутність фінансово-господарської діяльноті з контрагентом - ПП «Ю.Зор».

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення №0000232300/0 від 26.06.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52650 грн. (в тому числі: 35100 грн. основного боргу та 17550 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та №0000242300/0 від 26.07.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 42120 грн. (в тому числі: 28080 грн. основного боргу та 14040 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Встановлено, що працівниками УПМ ДПА в Івано-Франківській області в ході відпрацювання ПВКП «Квадро» здобуто докази, що підтверджують факт ухилення посадовими особами вказаного підприємства від сплати податків. Зокрема встановлено, що посадові особи ПВКП «Квадро» проводили фінансово-господарські операції по придбанню послуг на загальну суму 168.5 тис. грн. у ПП «Ю.Зор», яке згідно з наявною в УПМ ДПА в Івано-Франківській області інформацією містить ознаки «фіктивності», фактично господарською діяльністю не займалося, робіт екскаватора, бульдозера по ліквідації стихійного лиха 23-27 липня 2008 року, а саме відновлення причілкових доріг у Верховинському районі не надавало. За юридичною та фактичною адресами ПП «Ю.Зор» не знаходиться.

Згідно із відповіддю територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області, машини та механізми (екскаватори, бульдозери, трактори, причіпи тракторні та ін.) за ПП «Ю.Зор» не зареєстровано. Вказаному підприємству не видавалися дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки і відповідно до інформації ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, за ПП «Ю.Зор» жодні транспортні засоби не зареєстровані.

Встановлено також, що керівником і одночасно головним бухгалтером ПП «Ю.ЗОР» є ОСОБА_1, 1979 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який відсутній за місцем прописки.

Посадовими особами УПМ ДПА в Івано-Франківській області віддібрано пояснення у ОСОБА_1, за підписом якого виписані всі первинні документи та виписана податкова накладна щодо проведення господарських операцій з ПВКП «Квадро», однак останній від дачі пояснень вімовився.

Згідно висновку Служби Безпеки України в графі підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну за № 1128000007 від 28.11.2008 року, виписану ПП «Ю.Зор» на загальну суму 168 480,00 грн., видаткову накладну № РН-1112836 від 28.11.2008 року, акт наданих послуг № 114/09 від 28.11.2008 року та рахунок-фактуру № 168 від 29.11.2008 року виконані не ОСОБА_1., а іншою особою. Керівник ПВКП «Квадро» ОСОБА_3 пояснив, що особисто ОСОБА_1 він не знає, взагалі з ним не знайомий. Послуги по ліквідації наслідків стихійного лиха запропонував субпідрядник ОСОБА_4, який представився заступником директора ПП «Ю.Зор», з ним і було укладено угоду за № 11/09 від 31.09.2008 року про надання послуг. Мироном була надан податкова накладна і всі інші первинні документи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - ц сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Норми п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, затвердженим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг та їх оплата), не може бути підставою для включення, визначення у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі №2а-3619/10/0970 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро» до Державної податкової інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба