Постанова № 35700996, 03.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 804/8727/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Мельник Н.Ю. Андрощук Т.О. Сависько В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровські області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000861503, № 0000881503 та № 0000871503 від 29.05.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (далі - ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 року за №0000861503, №0000881503, №0000871503.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі акту № 1418/153 від 17.05.2013р., складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось у листопаді 2012р., січні 2013р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) є незаконними, необґрунтованими та безпідставними.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що з метою підтвердження факту перетину товарів митного кордону України ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" разом з податковими деклараціями з ПДВ кожного місяця надавав до Нікопольської ОДПІ оригінали основних аркушів митних декларацій, які оформлені митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, з відміткою Дніпропетровської митниці, про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі. Митні декларації оформлені позивачем належним чином та без порушень митного законодавства України, що підтверджується відповідними відмітками Дніпропетровської митниці на митних деклараціях. Представники позивача зазначили, що законодавством передбачено визначення "виробник товару", відповідно до якого, їм може бути суб'єкт господарювання який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару. Таким чином позивач вважає, що їм правомірно було застосовано нульову ставку ПДВ за операціями при реалізації продукції на експорт за перевіряємий період. Окрім того представники позивача зазначили, що відповідач в основу акту перевірки позивача покладає акт перевірки від 17.04.2013 року №1226/221 по ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ", згідно з висновками якого встановлено неправомірне формування податкових зобов'язань ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ". По зазначеному акту перевірки не було винесено податкові повідомлення-рішення, тому він не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Посилаються на те, що висновки викладені в акті перевірки позивача є лише припущенням податкового органу, тому висновки податкового органу щодо збільшення позивачу податкового кредиту за листопад 2012, лютий 2013 є незаконними. Враховуючи вищевикладене позов просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях (вх. №50463 від 05.08.2013) та його представник в судовому засіданні з позовними вимогами не погодились з наступних підстав:

- порушення встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті № 1418/153 від 17.05.2013р., а саме:

- внесення невірних відомостей до графи 31 про виробника товару, який експортується не дає змогу визначити точні відомості про товар, що порушує вимоги наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 №307 та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651.

- за результатами аналізу документів, які були надані до перевірки встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Відповідач вважає, що позивачем було порушено вимоги п.187.1 ст.187 ПК України, в частині формування податкових зобов'язань на підставі не вірно складених первинних документів (вантажно-митних декларацій). Зауважили, що при реалізації трубної заготовки на експорт за період 01.07.12 по 31.01.13 ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ в графі 31 митної декларації "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" зазначено, що продукція є власного виробництва, але на підставі наданих в ході перевірки ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" первинних документів встановлено, що виробником реалізованих труб на експорт фактично є ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ".

Крім того, представник відповідача зазначив, що у перевіряємому періоді позивачем було сформовано податковий кредит по постачальнику ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 30926951). Актом позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013 ( акт № 1226/221 від 17.04.2013р.), було встановлено неправомірність декларування податкових зобов'язань ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ", тому відповідач прийшов до висновку, що податковий кредит ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" по взаємовідносинам з ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" підлягає зменшенню. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача підстав для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень не вбачає, просив відмовити у задоволені адміністративного позову.

В додаткових поясненнях (вх. № 54109 від 20.08.2013, вх. № 54796 від 22.08.2013) відповідач зазначив:

Позивачем задекларовано податковий кредит, що виник з операціями з ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» на загальну суму ПДВ 4 611 475 грн. внаслідок купівлі трубної продукції. , що на час здійснення угод з придбання позивачем означеної трубної продукції ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» було оголошено банкрутом та перебувало у ліквідаційній процедурі. Відповідач вважає, що ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ», знадився у процедурі ліквідації, не міг бути суб'єктом оподаткування податком на додану вартість, внаслідок відсутності у нього спеціальної податкової правосуб'єктності. З моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури боржник перестає бути суб'єктом сплати податку на додану вартість, тобто під час продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі ПДВ не нараховується та до бюджету не сплачується. При цьому процедура продажу майна повинна здійснюватись без ПДВ та виписки податкової накладної.

(відповідач посилається на позицію Верховного суду України в постанові від 06.04.2004р. у справі № 3-562к04).

Таким чином, відповідач вважає, що за відсутності у ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» спеціальної податкової правосуб'єктності податкові накладні, виписані цим підприємством, не мають правового значення, а сформований за цими податковими накладними податковий кредит ТОВ НЗСТ «ЮТІСТ» є таким, що сформований неправомірно.

Крім того, відповідач зазначає, що Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б38/180-10 (про банкрутство ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ») від 18.01.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у справі, яка набрала законної сили 18.01.2011р. ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» надіслало до Нікопольської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9000584472 від 15.01.2013р., яким було донараховано до сплати податок на додану вартість на суму 5 312 685,00 грн., у зв'язку з наявною переплатою в сумі 4 644,78 грн. в КОР платника було нараховано суму з врахуванням переплати у розмірі 5 308 044,22 грн. Після чого до ліквідатора була направлена податкова вимога № 21 від 18.01.2013р. До господарського суду Дніпропетровської області та ліквідатора було направлено заяву про включення до реєстру вимог кредиторів № 1687/1010-023 від 23.01.2013р. суми 5 308 040,22 грн. Повідомленням ліквідатора ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» відмовлено у визнанні грошових вимог Нікопольської ОДПІ на підставі ст. 23 ЗУ « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 1.3. ст. 1 ПК України.

Нікопольською ОДПІ було проведено зустрічну звірку ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ НЗСТ «ЮТіСТ», їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2012р. (довідка № 87/1/152 від 12.01.2013р.). У довідці зустрічної звірки зазначено, що виробником реалізованої продукції являється ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ».

Виходячи з викладеного, відповідач зробив висновок, що єдиною метою укладання угод між підприємствами ТОВ НЗСТ «ЮТіСТ» та ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ» є штучне створення податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач, також, зазначив, в обгрунтування правомірності використання під час перевірки ТОВ НЗСТ «ЮТіСТ» матеріалів, отриманих внаслідок перевірки ЗАТ НЗСТ «ЮТіСТ», п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, яка дозволяє використовувати під час перевірки отримані в установленому законодавством порядку документи та податкову інформацію, у тому числі результати перевірок інших платників податків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 37837198) перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

На підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.8 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та направлень на перевірку від 23.04.2013 №313/15-3, від 23.04.2013 №312/15-3, виданих Нікопольською об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до наказу Нікопольської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС від 23.04.2013 №538 "Про проведення позапланової виїзної документально перевірки ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код 37837198) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось у листопаді 2012р., січні 2013р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок).

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2013 року №1418/153 у висновках якого встановлено порушення ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ":

- п.п. 198.1, 198.2 , 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України:

- підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет сума ПДВ по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. на суму 2 773 549 грн.;

- підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року на суму 1 575 036 грн.;

- підлягає зменшенню від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року на 250 грн.

За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2013р. на суму 537 409 грн., що пов'язано з дослідженням даного питання.

На підставі зазначеного акту Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС складено податкові повідомлення-рішення:

- форми «В4» №0000871503 від 29.05.2013р. на суму завищення від'ємного значення податку на доданку вартість - 250 грн.;

- форми «В1» №0000881503 від 29.05.2013р., відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 1 575 036 грн. - за основним платежем та 787 518 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми «Р» №0000861503 від 29.05.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 773 549 грн. за основним платежем, 1 386 774,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що відповідач під час перевірки виявив завищення суми бюджетного відшкодування, податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ позивача, оскільки вважає, що трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, та інших основних фондів позивача недостатньо для виконання виробництва продукції в перевіряємому періоді, а первинні документи (вантажно-митні декларації, тощо) в порушення вимог п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України не вірно складені.

В акті перевірки від 17.05.2013 року №1418/153 (п. 3.15.1) зазначається, що:

- в ході попередньої перевірки за період з 01.07.2012 по 31.10.2012 (акт перевірки № 1233/153.37837198 від 18.04.2013) та за перевіряємий період листопад 2012 року не встановлено матеріалів, які і безпосередньо є складовими для виробництва трубної продукції, при цьому зазначено в ВМД «виготовляє» ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ". В той же час, ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" протягом липня - жовтня 2012 та в листопаді 2012 фактично займалося купівлею - продажем трубної продукції, при цьому власні чи орендовані виробничі потужності, трудові ресурси, які необхідні для здійснення діяльності з виробництва труб на підприємстві відсутні.

Враховуючи викладене в акті перевірки № 1233/153.37837198 від 18.04.2013, Нікопольська ОДПІ робить висновки щодо відсутності протягом липня - жовтня 2012 та листопада 2012 про відсутність виробничих приміщень та обладнання необхіних для виробництва трубної продукції. Діяльність по виробництву розпочалась на підприємстві з грудня 2012р., при цьому здійснювалася реалізація трубної продукції, яка обліковувалася по бух. рахунку «Товари» (про що зазначено в акті № 1233/153.37837198 від 18.04.2013). За таких обставин, Нікопольська ОДПІ ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

- починаючи з жовтня 2012 р. в графі 31 митної декларації є посилання на «Електроний інвойс». Нікопольською ОДПІ до Дніпропетровської митниці був направлений запит щодо надання інформації та копії документів, які були надані підприємством для оформлення експортних ВМД за період з 01.07.2012 по 31.01.2013, зокрема по графі 31 вантажно - митної декларації. Згідно отриманої відповіді від 26.03.2013р. № 17-14-2/2437, в електронному інвойсі графи 31 митної декларації виробником продукції зазначено також ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ».

На думку Нікопольської ОДПІ позивач порушив вимоги п. п. б п. 187.1 ст. 187 ПК України в частині формування податкових зобов'язань на підставі не вірно складених первинних документів (ВМД).

Таким чином, відповідач в акті перевірки робить висновок, що податкові зобов'язання для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не відображений належним чином складеними первинними документами (митними деклараціями).

Наведена позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Висновки податкового органу про те, що ТОВ "НЗСТ "ЮТіСТ" зазначено в МД невірну інформацію стосовно виробника продукції спростовуються з огляду на наступне.

Чинним законодавством України, зокрема Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про захист прав споживачів", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та іншими встановлено основні терміни та їх визначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХII виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2736-VI, зазначено,що виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію.

Крім того, листом Державної митної служби України від 13.12.2010 за № 11/2-10.10/15938-ЕП, повідомлено керівникам митних органів про наступне: "З метою однозначного тлумачення поняття "виробник товарів" при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення".

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та документи Митної служби України, спростовуються доводи відповідача про те, що товариством зазначено невірну інформацію стосовно виробника продукції, оскільки поняття виробника включає в себе більш ширше розуміння ніж суб'єкт господарювання, який лише виробляє товар.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.01.2013 ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" здійснював реалізацію продукції на експорт.

Згідно положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів пп.195.1.1 п.195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Згідно з ч.6 ст.264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом поставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Щодо посилання Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС на те, що ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" не належним чином складено митні декларації, суд зазначає наступне, визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено (п. 39 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450).

Згідно з пунктом 41 цього ж Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації.

Разом з тим, акт перевірки не містить будь-яких даних, посилань, фактів тощо, які отримані відповідачем від митних органів щодо невірно складених ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" первинних документів, а саме - митних декларацій.

Пунктом 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 визначено, що митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до п.187.1. статті 187 та п.п. 195.1.1. п. 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України за операціями при реалізації продукції на експорт за перевіряємий період застосовано нульову ставку ПДВ.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. на підставі податкових накладних отриманих ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" від ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" на загальну суму ПДВ 4 276 452,07 грн. з огляду на те, що актом перевірки (контрагента позивача) ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" від 17.04.2013 року №1226/221 встановлено неправомірне формування податкових зобов'язань ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ".

В акті перевірки від 17.05.2013 року №1418/153 зазначено, що ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" неправомірно сформовано податкові зобов'язання при здійсненні підприємницької діяльності в межах ліквідаційної процедури, що є порушенням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , в тому числі по взаємовідносинах за листопад 2012р. На підставі висновку акту позапланової невиїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013 відповідному зменшенню підлягає податковий кредит ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ".

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

Податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р. №К/9991/32048/12.

Разом з тим, згідно з офіційним запитом ТОВ "НЗСТ "ЮТіСТ" від 15.05.2013 за вих. № 669-12, адресованим ліквідатору ЗАТ "НЗСТ "ЮТіСТ" щодо винесення податкових повідомлень-рішень по акту перевірки від 17.04.2013 року № 1226/221, останній повідомив наступне.

Позапланова невиїзна документальна перевірка ЗАТ "НЗСТ "ЮТіСТ" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013 проводилась на підставі постанови слідчого СВ ПМ Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС "Про призначення документальної перевірки" від 20.03.2013 за матеріалами кримінального провадження і відповідно до приписів п. 86.9. статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення не виносяться до отримання податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами).

Вказана норма Податкового кодексу України узгоджується з п.7 р. ІV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 № 984.

Отже, податкові повідомлення-рішення по акту перевірки ЗАТ "НЗСТ "ЮТіСТ" від 17.04.2013 року № 1226/221 не буде винесено до отримання податковим органом відповідного судового рішення, а діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому, акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта перевірки.

Також, ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" направлено запит ліквідатору ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" щодо винесення слідчим податкової міліцій Нікопольської ОДПІ повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно службових осіб ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" (відповідно до висновків акту по ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" від 17.04.2013 року № 1226/221).

З відповіді ліквідатора ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" від 20.08.2013 № 72-12, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно службових осіб ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" (відповідно до висновків акту по ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" від 17.04.2013 року № 1226/221) слідчим податкової міліцій Нікопольської ОДПІ не виносилось.

Таким чином, акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків.

Висновки, викладені посадовими особами відповідача в акті перевірки від 17.04.2013 року № 1226/221 по ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" не є обов'язковими і безумовними для ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ", тому що не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ", і, відповідно, не можуть створювати жодних правових наслідків чи додаткових обов'язків і для ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ".

Крім того, у Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла ТОВ НЗСТ "ЮТІСТ" права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) не декларують та/або не сплачують ПДВ за тими ж операціями.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодування ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" мало взаємовідносини з ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" згідно договорів №12-16М від 11.01.2012 року, №19-16 М від 30.07.2012, №12-16М від 11.01.2012, №17-16М від 11.05.2012, № 10-16М від 07.02.2011, №05М від 28.12.11р., лист № 769-18/1 від 30.11.12.

Відповідно до витягу реєстру податкових накладних в розрізі контрагента ЗАТ НЗСТ «ЮТІСТ» за період з 01.11.12 по 30.11.12 та податкових накладних, копії яких є в матеріалах справи, ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" згідно на виконання вищезазначених договорів поставило продукцію та надало послуги ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" на суму 27 678 892,75 грн. з урахуванням ПДВ - 4 611 475,01 грн.

Відповідно до копій платіжних доручень за період з 01.11.12 по 30.11.12 ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" перерахувало на рахунок ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" суму 27 912 226,09 грн., в т.ч. ПДВ 4 611 475,01 грн.

Згідно відповіді ліквідатора ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" (вих.. № 71-12 від 20.08.2013) на запит ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" до (вих.. № 1134/1-12 від 08.08.2013) ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" надало Нікопольській ОДПІ всю необхідну інформацію стосовно виписки податкових накладних за листопад 2012 в адресу ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" на загальну суму ПДВ - 4611 475,01 грн., які відображенні в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

Суд не погоджується з висновком відповідача, що з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури боржник перестає бути суб'єктом сплати податку на додану вартість, тобто під час продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі ПДВ не нараховується та до бюджету не сплачується. При цьому продаж майна повинен здійснюватись без ПДВ та виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 184.1, 184.2 ,184.5 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеноїстаттею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;

зазначену в судовому рішенні;

закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів анулювання реєстрації платника податку ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», які зазначені в п. 184. 5 ст. 184 ПК України, тому висновок відповідача щодо відсутності у ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» спеціальної правової правосуб'єктності на час правовідносин з ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» не обгрунтованні та не підтверджуються належними доказами. Таким чином, суд вважає, що податкові накладні, виписані ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» в листопаді 2012 на адресу ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» є такі, що формовані правомірно. Як на час укладення вищезазначених правочинів Позивача із ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ", так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують статус платника ПДВ ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" в спірний період, зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України зазначається, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" та ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" та ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (позивачем було отримано та використано у власній господарській діяльності товар, а постачальник отримав грошові кошти за товар).

На підтвердження своєї позиції відповідач в акті перевірки посилається на те, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже безпосередньо в акті перевірки зазначено, що чисельність працюючих у податкових періодах, які охоплені перевіркою становила від 45 осіб до 721, позивачем використовувались в своїй діяльності значний перелік орендованих основних засобів (будівлі та споруди, рухоме майно-транспортні засоби, рухоме майно - об'єкти основного технологічного та допоміжного обладнання, залізничні колії та технологічне обладнання, офісне та господарче обладнання, транспорті засоби тощо). Зазначене підтверджує, що позивач мав можливість та трудові ресурси для закупівлі та реалізації трубної продукції у ЗАТ НЗСТ "ЮТІСТ".

Окрім того, в матеріалах справи міститься довідка Нікопольської ОДПІ від 22.01.2013 року №57/1/152 про результати проведення зустрічної звірки ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносили з платником податків ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" за період листопад 2012р. Звіркою ЗАТ "НЗСТ "ЮТІСТ" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", їх вид, обсяг, якість та розрахунок, а також відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", які мало правові відносини з платником податків.

Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС в акті перевірки зазначила, що "за результатами аналізу документів, які були надані до перевірки встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.".

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 за № 584 та розроблених на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" матеріали перевірок оформляються з урахуванням вимог Методичних вказівок про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджених наказом ДПА України від 02.12.2005 N 540. При цьому акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків.

Згідно пункту 1 Розділу Стандарту 3 (обов'язковість висновків) зазначених Методичних вказівок спосіб, у який в акті перевірки викладаються факти, обставини або оцінки, має свідчити про переконаність осіб, які склали відповідний акт, у викладених фактах, обставинах або оцінках. Акт перевірки не повинен надавати можливість стверджувати про те, що особи, які його склали, мали сумніви у викладеному.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідач - суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень стосовно винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000861503, № 0000881503 та № 0000871503 від 29.05.2013 на підставі акту перевірки від 17.05.2013 року №1418/153, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровські області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000861503, № 0000881503 та № 0000871503 від 29.05.2013 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № № 0000861503 від 29 травня 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 3787198).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» № № 0000881503 від 29 травня 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 3787198).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» № № 0000871503 від 29 травня 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 3787198).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (код ЄДРПОУ 3787198) судовий збір у розмірі 2328,41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривні 41 копійка).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко