Постанова № 35700585, 28.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р.Справа № 923/1153/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Янклевич Я.Є., довіреність від 16.10.13р. №б/н;

від відповідача: Сікоза В.О., довіреність від 27.02.13р. №б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2013р.

по справі № 923/1153/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунапак Таврія"

до Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське"

про стягнення 1 047 221,06грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дунапак Таврія" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське" 1 047 221,06грн. за договором поставки №ТА 000105-13 від 15.03.2013 року, з яких 1 019 430,55 грн. основного боргу, 22 857,71 грн. пені, 4 932,80 грн. 3% річних, а також відшкодування судових витрат та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 26 000 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2013р. (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунапак Таврія" 1 019 430,55 грн. основного боргу, 22 857,71 грн. пені, 4 932,80 грн. 3% річних, 20944,42 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору, 7 тис. грн. на відшкодування витрат з оплати послуг адвоката.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову, однак суд визначив співрозмірним розмір адвокатських послуг в сумі 7000 грн. від 26000 грн. заявлених, тобто 7000 грн. вартості адвокатських послуг суд відніс до судових витрат у справі

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Чорнобаївське" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.77 ГПК України не відклав судове засідання за клопотанням ПАТ „Чорнобаївське", не вислухав думку відповідача та виніс за одне судове засідання вищезазначене рішення, грубо порушивши тим самим гарантоване державою право відповідача на судовий захист, а так само порушивши при цьому основні засади судочинства такі як рівність перед законом і судом, змагальність, гласність розгляду справ.

По суті спору апелянт зазначав, що позивачем до суду надана лише одна специфікація, яка невідомо ким підписана та свідчить про факт замовлення та поставки товару на суму 589 057,01 грн., а позов заявлено на суму 1 047 221,06 грн.

Також скаржник звертав увагу на п.4.2 договору, згідно якого розрахунки за поставлений товар здійснюються не пізніше 18 календарних днів після розвантаження товару, однак в жодній видатковій накладній, які були надані до позовної заяви, взагалі не вказана дата розвантаження товару, а також не надані до суду товарно-транспортні накладні.

Крім того, скаржник зазначає, що відсутні специфікації, які вказують на інші умови поставки та розрахунків, тому момент виникнення зобов'язання оплати за поставлений товар не виник, та, відповідно, штрафні санкції нараховані невірно.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2013р. між ТОВ "Дунапак Таврія" та ПАТ "Чорнобаївське" укладено договір поставки №ТА 000105-13 (а.с.17-21). Постачальник - ТОВ "Дунапак Таврія" - зобов'язався передати у власність покупцю на умовах "DАР" правил Інкотермс - 2010 товар (гофрокартонну продукцію) в асортименті та за цінами, що зазначені в додатках до договору (Специфікаціях), в кількості згідно заявок, а покупець - ПАТ "Чорнобаївське" - зобов'язався прийняти та сплатити товар на умовах даного договору (п.п.1.1, 1.2, 3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової та/або товарно-транспортної накладної постачальника на поставу товару, що проводиться після розвантаження на складі покупця.

Згідно п.4.2 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 18 календарних днів після розвантаження товару, якщо інше не вказане в додатках (специфікаціях).

На виконання договору позивач поставив товар - гофрокартонну продукцію на суму 1 019 430,55 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 771 від 08.05.2013р. на 3771,90грн., № 807 від 13.05.2013р. на 7317,48грн., № 817 від 13.05.2013р. на 84151,03грн., № 882 від 14.05.2013р. на 76833,55грн., № 824 від 14.05.2013р. на 84151,03грн., № 850 від 15.05.2013р. на 87809,77грн., № 857 від 16.05.2013р. на 87809,77грн., № 1012 від 25.05.2013р. на 84151,03грн., № 1024 від 27.05.2013р. на 80492,29грн., № 1108 від 31.05.2013р. на 84151,03грн., № 1604 від 04.07.2013р. на 84151,03грн., № 1610 від 05.07.2013р. на 51222,37грн., № 1622 від 05.07.2013р. на 84151,03грн., № 1637 від 08.07.2013р. на 38188,10грн., № 1806 від 19.07.2013р. на 62198,59грн., №1807 від 19.07.2013р. на 21952,44грн., та довіреностей № 528 від 07.05.2013р., № 631 від 04.07.2013р., № 654 від 19.07.2013р. (а.с.25-45).

В свою чергу, відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим ст. 612 та ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 019 430,55 грн., оскільки видатковими накладними та довіреностями на отримання товару підтверджується факт поставки товару відповідачу.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів оплати поставленого товару.

Доводи апеляційної скарги про те, що вартість товару, вказана в специфікації до договору, та в видаткових накладних, відрізняється, не приймаються до уваги судом, оскільки факт постачання встановлений саме накладними, які є первинними документами, що відображають здійснення господарської операції, при цьому, в накладних вказано, що вони видані на виконання договору №ТА 000105-13 від 15.03.2013 року.

Посилання скаржника на те, що специфікація підписана „невідомо ким" не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення приналежності підпису на специфікації керівнику підприємства не заявлялось, а тому вказана специфікація є належним та допустимим доказом. Крім того, наявність заборгованості базується на даних, вказаних у видаткових накладних, а не у специфікації.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що момент виконання зобов'язання не настав, з огляду на те, що датою кожної видаткової накладної є дата відвантаження товару представником позивача та отримання товару уповноваженою особою відповідача.

Тобто, після спливу 18 днів з дати розвантаження товару відповідач повинен був оплатити отриманий товар. Разом з тим, датою розвантаження товару є дата видаткової накладної, оскільки згідно п.3.2 договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової та/або товарно-транспортної накладної постачальника на поставу товару, що проводиться після розвантаження на складі покупця.

Судова колегія перевірила розрахунок пені та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості по кожній поставці окремо, та погоджується з ним як з правомірним та обґрунтованим.

Що стосується посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та винесення судового рішення без участі представника відповідача, то судова колегія не вбачає процесуальних порушень судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2013 року уповноваженою особою апелянта Гончарук було отримано ухвалу про порушення справи від 30.08.2013 року, клопотання ПАТ „Чорнобаївське" про відкладення судового засідання не обґрунтоване, як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів перебування представника відповідача у відрядженні не надано.

Колегія суддів зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18.

Апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про неспіврозмірність заявлених в позовній заяви вимог про відшкодування на користь позивача витрат з оплати вартості адвокатських послуг складності ведення справи, обсягу роботи, а тому вважає правомірним відшкодування на користь позивача адвокатських витрат у розмірі 7000 грн.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2013р. по справі №923/1153/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 03.12.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко