Постанова № 35700325, 27.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 816/5001/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/5001/13-а

за позовом Державного підприємства "Чутове"

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України

про скасування постанов про арешт коштів та про стягнення виконавчого збору, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

12 серпня 2013 року Державне підприємство "Чутове" (надалі - позивач або ДП "Чутове") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України (надалі - відповідач або ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області), де просив скасувати постанову ВП № 7795504 від 02.08.2013 про арешт коштів боржника, скасувати постанову від 07.03.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 251 грн. 64 коп. та зобов'язати відповідача зняти арешт з рахунку ВПЗ "Чутово" (ДП "Чутове"), який відкрито підприємством у філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м. Полтави.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незаконність оскаржуваних постанов та зазначали, що, зокрема, постанова від 07.03.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 251 грн. 64 коп. була винесена державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Полтавської області від 09.03.2004 № 16/10 про стягнення коштів на користь ТОВ "Пасіпол", який є погашеним згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.11.2005 № 10/59, у зв'язку з чим взагалі не підлягав виконанню ні в добровільному, а ні в примусовому порядку. А тому і накладення арешту на кошти позивача за невиконання вищевказаної постанови не має правових підстав.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. адміністративний позов Державного підприємства "Чутове" до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України скасування постанов про арешт коштів та про стягнення виконавчого збору, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України від 07.03.2013 ВП № 7795504 про стягнення з військового племзаводу "Чутово" виконавчого збору у розмірі 251 грн. 64 коп.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України від 02.08.2013 ВП № 7795504 про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в: філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649, та належать боржнику -Військовому племзаводу "Чутове" у межах суми 2768 грн. 01 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Державне підприємство "Чутове" (ідентифікаційний код 00845921) є правонаступником Військового племінного заводу "Чутово" (ідентифікаційний код 00845921).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції у Полтавській області від 09.06.2008 було відкрито виконавче провадження постановою ВП № 7795504 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області № 16/10 від 09.03.2004 про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь ТОВ "Пасіпол" заборгованості в розмірі 2516,37 грн. та надано строк боржнику для виконання рішення суду до 16.09.2008 (а.с. 29).

Постановою державного виконавця ВДВС Чутівського районного управління юстиції від 17.09.2008 № 7795504 дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 33826530, що велося цим же відділом ДВС.

Встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.06.2005 порушено провадження № 10/59 у справі про банкрутство за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Військового племзаводу "Чутово" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника (а.с. 12), про що в газеті "Голос України" від 31.08.2005 № 162 було розміщено оголошення.

Державним виконавцем вищевказане виконавче провадження було зупинено відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", яким в редакції цього Закону, що діяла на момент винесення даної постанови, було встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.

Постановою начальника управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14.09.2012 вищезазначене зведене виконавче провадження передано для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

08.11.2012 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області було винесено постанову про прийняття до виконання провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 16/100 від 09.03.2004 (а.с. 32).

У зв'язку із ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2012 № 10/59 про припинення провадження у справі про банкрутство відносно Військового племзаводу "Чутово" внаслідок виконання останнім плану санації і відновлення платоспроможності боржника, постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 06.03.2013 № 7795504 було поновлено провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу цього ж суду (а.с. 34).

07.03.2013 через невиконання даного наказу у строк встановлений державним виконавцем для самостійного виконання цим же виконавцем постановою № 7795504 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 251 грн. 64 коп. (а.с. 36).

У зв'язку з невиконанням боржником як наказу Господарського суду Полтавської області від 09.03.2004 № 16/10, так і вищевказаної постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідачем накладено арешт на кошти позивача, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві код фінансової установи 331649, що належать боржнику (постанова від 02.08.2013 № 7795504 - а.с. 38).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимога державного виконавця в постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2008 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області № 16/10 від 09.03.2004 про виконання цього наказу, на який поширювалася дія мораторію, в добровільному порядку в установлений ним строк у період дії мораторію, є незаконною.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.11.2012 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області було винесено постанову про прийняття до виконання провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 16/100 від 09.03.2004 про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь ТОВ "Пасіпол" заборгованості в розмірі 2516,37 грн.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010р., яка набрала чинності 09.03.2011р.), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2012 №10/59 припинено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника.

Оскільки боржник у передбачений Законом України "Про виконавче провадження" семиденний строк не виконав виконавчий документ винесено постанову від 07.03.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 251 грн. 65 коп.

Згідно з ч. 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи слідує, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору надіслана відповідачем на адресу позивача простою кореспонденцією.

Відповідно до п. 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Оскільки, виконавчий лист про стягнення з позивача коштів в сумі 2516 грн. 37 коп самостійно боржником не виконаний та не було самостійно погашено заборгованість по сплаті виконавчого збору в сумі 251 грн. 64 коп., 2.08.2013 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві.

Згідно положень статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Посилання позивача на те, що вимога державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору може бути заявлена лише в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки така вимога відповідачем своєчасно не заявлялася, то її не було включено до реєстру вимог конкурсних кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2005, а відтак у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, що у свою чергу свідчить і про незаконність постанови про арешт коштів боржника, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" в редакції, що діяла на час введення мораторію, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Згідно положень статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 25.06.2005 року провадження у справі №10/59 про банкрутство, приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на спірні правовідносини не поширюються.

Отже, враховуючи те, що позивачем не виконаний вимогу майнового характеру за виконавчим листом у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання, рішення, що підлягало виконанню не скасовано, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про арешт коштів боржника прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

За відсутності підстав для скасування спірних постанов у суду відсутній і обов'язок щодо зобов'язання державного виконавця вчинити дії зі зняття арешту з рахунків позивача у банку.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтування та доводи позову та апеляційної скарги, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Чутове".

Враховуючи встановлені порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/5001/13-а скасувати в частині задоволення позову. В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О.

Кононенко З.О.