Ухвала суду № 35700063, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1980/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Ековторресурси» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року позовні вимоги приватного підприємства «Ековторресурси» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0000802301, №0000792301, №00000782301 від 05 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між позивачем та ПП «Хладком» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15 січня 2013 року по 21 січня 2013 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС, правонаступником якої є ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Ековторресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Хладком» за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2012 року, за результатами якої складено акт від 24 січня 2013 року №30/22-14/35755056, в якому встановлено порушення позивачем ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2012 року у сумі 21000,00 грн.; порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року у сумі 46486,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 26167,00 грн., травень 2012 року - 20319,00 грн., та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1348,00 грн., у тому числі за травень 2012 року - 1348,00 грн.

На підставі акту перевірки №30/22-14/35755056 від 24 січня 2013 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2013 року №0000802301, згідно якого за порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 31500,00 грн., у тому числі 21000,00 грн. за основним платежем та 10500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000792301, згідно якого за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69744,00 грн., у тому числі 46489,00 грн. за основним платежем та 23255,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №00000782301, згідно якого за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1348,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується поставка товарів та надання послуг та використання їх у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Ековторресурси» (замовник) та ПП «Хладком» (виконавець) були укладені наступні договори: договір №12/1 про надання послуг від 30 березня 2012 року, в п.1.1 якого зазначено, що виконавець надає послуги з сортування використаних тари та пакувальних матеріалів, які належать замовнику; договір №12/3 про надання послуг від 04 травня 2012 року, в п.1.1 якого зазначено, що виконавець надає послуги із запуску та налагодження обладнання, а саме лінії екструзії рукавної плівки, модифікація ЛЕРП 63.00.00.000, заводський №127; договір купівлі-продажу обладнання №12/2 від 02 квітня 2012 року, в п.1.1 якого зазначено, що ПП «Хладком» (продавець) передає, а ПП «Ековторресурси» (покупець) приймає у повне володіння обладнання, а саме лінію екструзії рукавної плівки, модифікація ЛЕРП 63.00.00.000, заводський №127; договір купівлі-продажу обладнання №12/4 від 24 травня 2012 року, в п.1.1 якого зазначено, що продавець передає, а покупець приймає у повне володіння обладнання, а саме дробарку молоткову КДУ-2; договір купівлі-продажу обладнання №12/5 від 24 травня 2012 року, в п.1.1 якого зазначено, що продавець передає, а покупець приймає у повне володіння обладнання, а саме прес механічний малий.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами було надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000163 від 12 квітня 2012 року, №ОУ-0000350 від 14 травня 2012 року, ОУ-0000361 від 16 травня 2012 року, №ОУ-0000360 від 16 травня 2012 року; акт про надання послуг №1/04 від 12 квітня 2012 року; видаткові накладні від 27 квітня 2012 року №РН-001023, від 24 травня 2012 року №РН-001330, від 25 травня 2012 року РН-0001335, від 25 травня 2012 року № РН-001337; акти здачі-приймання обладнання №1/05, №12/5; податкові накладні від 12 квітня 2012 року №165, від 20 квітня 2012 року №260, від 23 квітня 2012 року №271, від 27 квітня 2012 року №272, від 14 травня 2012 року №107, №106, від 16 травня 2012 року №112, №113, від 24 травня 2012 року №120, від 25 травня 2012 року №122, №123, платіжні доручення, що підтверджують перерахунок коштів на рахунок контрагента, витяг з журналу реєстрації довіреностей, акт введення обладнання в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на довідці ДПІ у м.Черкаси ДПС «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хладком» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальником - ТОВ «Юридична фірма «Феміда» та платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року та з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2012 року» від 19 листопада 2012 року №965/22-14/33173402, в якому зазначено, що за вищезазначений період не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Хладком» та звіркою ПП «Хладком» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року та з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2012 року з платниками податків-постачальниками у сумі 16885786 грн. та платниками податків-покупцями у сумі 16414904 грн. У підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на довідку ДПІ у м.Черкаси ДПС «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хладком» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальником - ТОВ «Юридична фірма «Феміда» та платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року та з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2012 року» від 19 листопада 2012 року №965/22-14/33173402, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Хладком» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ПП «Хладком» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ПП «Хладком» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ПП «Хладком», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару, наданих послуг та проведення оплати за них, використання придбаного товару та наданих послуг у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05 лютого 2013 року №0000802301, №0000792301, №00000782301, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.