Постанова № 35699231, 19.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа№ 910/11078/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

в судове засідання прокурор не з'явився

за участю представників

від позивача 1: Рудник Ю.М. - дов. від 26.12.2013 року № 220/1064/д

від позивача 2: Рудник Ю.М. - дов. від 28.02.2013 року № 303/25-738

від відповідача: Зініна Н.М. - дов. від 12.08.2013 року № 154-1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" на рішення господарського суду Київської області від 03.09.2013 року

у справі № 910/11078/13 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Заступника прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (м. Київ) в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України (м. Київ)

2. Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (м. Васильків Київської області)

про стягнення 1 284 192 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся Заступник прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості згідно договору в сумі 1 284 192 грн. 02 коп.

Ухвалою від 13.06.2013 року господарський суд міста Києва передав позовну заяву прокурора за підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням від 03.09.2013 року господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „Метсобстар-ХК" на користь Київського КЕУ МОУ 991 071 грн. 27 коп. основного боргу, 3 596 грн. 64 коп. пені, 1 478 грн. 07 коп. 3% річних. У решті позовних вимог відмовив. Стягнув з ТОВ „Метсобстар-ХК" на користь Державного бюджету України 19 922 грн. 91 коп. судового збору. Стягнув з МОУ в доход Державного бюджету України 446 грн. 16 коп. судового збору. Стягнув з Київського КЕУ МОУ в доход Державного бюджету України 446 грн. 16 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Метсобстар-ХК" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.09.2013 року № 910/11078/13 частково та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині нарахування пені та 3% річних..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року апеляційну скаргу ТОВ „Метсобстар-ХК" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 910/11078/13 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

В судове засідання 21.11.2013 року прокурор не з'явився та про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. Представник відповідача підтримувала вимоги апеляційної скарги. Представник позивачів проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.03.2012 року Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (сторона 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ Метсобстар-ХК " (сторона 2) уклали договір № 61-2012506 про відшкодування вартості теплової енергії (КЕКВ 1161), спожитої в процесі надання послуг з харчування, відповідно до умов якого сторона 1 забезпечує сторону 2 електричною енергією, отриманою від постачальної організації для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Згідно з п. 1.2 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування від 02.02.2012 року № 286/2/12/2 та від 07.02.2012 року № 286/2/12/4для кожної військової частини та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з пп. 2.3.2 п. 2.3 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 відшкодування вартості спожитої теплової енергії здійснюється відповідно до показників встановлених засобів обліку або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції.

Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 договору сторона 2 зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Київського КЕУ.

Пунктом 6.5 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 передбачено, що щомісячно, до 5 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання теплової енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками засобів обліку та розрахунку складають і підписують акт виконаних робіт у двох примірниках.

Згідно з п. 6.6 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 щомісячно, в термін до 10 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

У відповідності з п. 9.1 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012 року до 31.12.2012 року.

25.12.2012 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" було підписано додаткову угоду до договору № 61-2012506 про відшкодування вартості теплової енергії (КЕКВ 1161), спожитої в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 розділу 9 було викладено в наступній редакції: „9.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012 року до 31.01.2013 року".

11.01.2013 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК " було підписано додаткову угоду до договору № 61-2012506 від 01.03.2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 договору розділу 9 було викладено в наступній редакції: „9.1. Цей договір діє з 01.03.2012 року до: 20.03.2013 року для військових частин за договором № 286/2/12/4 та до 22.03.2013 року для військових частин за договором від 02.02.2012 року № 286/2/12/1.".

Як слідує з матеріалів справи, в період березня, квітня, жовтня, листопада 2012 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України на підставі зазначеного вище договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 було надано ТОВ „Метсобстар-ХК" послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 1 057 672 грн. 58 коп., а за період січня 2013 року - на 344 677 грн. 31 коп.

Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України надсилались на адресу ТОВ „Метсобстар-ХК" претензії від 04.02.2013 року № 303/25-420 відповідно до якого, позивач 2 пропонував відповідачу в найкоротші терміни сплатити заборгованість за використану теплову енергію.

Вважаючи права та охоронювані законом інтереси держави порушеними, що полягає у наявності заборгованості з невідшкодованої відповідачем позивачу 2 вартості теплової енергії (КЕКВ 1161), спожитої в процесі надання послуг з харчування отримані послуги за договором від 01.03.2012 року № 61-2012506, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути змінено, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 1 402 349 грн. 89 коп.

За користування тепловою енергією позивачем 2 були виставлені відповідачу рахунки-фактури від 10.01.2013 року № 61-1290112 на суму 417 665 грн. 32 коп., від 10.01.2013 року № 61-1290012 на суму 130 413 грн. 59 коп., від 10.01.2013 року № 61-1291112 на суму 126 295 грн. 14 коп., від 10.01.2013 року № 61-1291212 на суму 383 298 грн. 53 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399301 на суму 43 842 грн. 09 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399401 на суму 102 727 грн. 80 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399101 на суму 45 264 грн. 24 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399201 на суму 152 843 грн. 18 коп.

Відповідач оплатив спожиту електроенергію частково, а саме на суму 403 278 грн. 62 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.02.2013 року № 766 на суму 126 295 грн. 14 коп., № 1779 на суму 43 842 грн. 09 коп., № 1780 на суму 102 727 грн. 80 коп., від 24.04.2013 року № 1781 на суму 130 413 грн. 59 коп., якими були оплачені наступні рахунки: від 10.01.2013 року № 61-1291112 на суму 126 295 грн. 14 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399301 на суму 43 842 грн. 09 коп., від 31.01.2013 року № 61-1399401 на суму 102 727 грн. 80 коп., від 10.01.2013 року № 61-1290012 на суму 130 413 грн. 59 коп.

Як зазначалось вище, згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 договору обов'язок з оплати за теплопостачання виникає у відповідача лише після отримання від позивача 2 рахунків-фактур, актів виконаних робіт.

Позивач 2 на підтвердження виникнення у відповідача зобов'язань за договором від 01.03.2013 року № 61-2012506 про відшкодування вартості теплової енергії (КЕКВ 1161), спожитої в процесі надання послуг з харчування на протязі 2012 року, посилався на направлення відповідачеві 18.01.2013 року рекомендованою кореспонденцією з супровідним листом 10.01.2013 року № 303/25-92 від пакету документів на оплату наданих послуг з теплопостачання у 2012 році.

Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист. Проте позивач 2 не зміг надати суду докази отримання цього цінного листа відповідачем. Отримання цінного листа відповідачем заперечується.

Поряд з цим, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, надісланий 26.07.2013 року позивачем 2 на адресу відповідача пакет документів на оплату наданих послуг з теплопостачання у 2012 році та у січні 2013 року з супровідним листом від 24.07.2013 року № 303/25-2849 був отриманий відповідачем.

Факт направлення відповідачеві зазначеної кореспонденції позивачем 2 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 26.07.2013 року. Втім доказів отримання цього листа відповідачем позивач 2 не надав.

В апеляційній скарзі відповідач підтвердив факт отримання зазначеної кореспонденції 02.08.2013 року.

Таким чином у відповідача наявна заборгованість у розмірі 800 963 грн. 85 коп. за теплову енергію отриману у 2012 році та у розмірі 198 107 грн. 42 коп. за теплову енергію, отриману у січні 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Місцевий господарський суд в мотивувальній частині рішення вірно зазначив, що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 999 071 грн. 27 коп., проте в резолютивній частині помилково вказав, що стягненню підлягає 991 071 грн. 27 коп.

Відтак рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення розміру основного боргу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пп. 4.2.1 п. 4.2 договору від 01.03.2012 року № 61-2012506 за порушення термінів відшкодування вартості спожитої теплової енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати

Позивач просив суд стягнути пеню по зобов'язанням з теплопостачання за 2012 рік нараховану за період з 05.02.2013 року по 30.08.2013 року у розмірі 28 834 грн. 69 коп. та за січень 2013 року за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року у розмірі 713 грн. 18 коп.

Суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення за 2012 рік - 2 883 грн. 46 коп. пені за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року, а за січень 2013 року - 713 грн. 18 коп. за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснивши перерахунок пені дійшла висновку, що місцевим господарським судом було невірно розраховано період стягнення. Так місцевий господарський суд відрахував 10 календарних днів з моменту настання зобов'язання по оплаті, в той час як в договорі сторони обумовили, що відраховується 10 банківських днів.

Як було встановлено раніше відповідач отримав рахунки на оплату 02.08.2013 року. Відтак він мав виконати зобов'язання до 16.08.2013 року - тобто зі сплином 10 банківських днів з моменту отримання .

Колегія суддів здійснила перерахунок пені за період з 17.08.2013 року по 30.08.2013 року (13 днів) у розмірі однієї облікової ставки НБУ (6,5%) і дійшла висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 1 854 грн. 29 коп. за зобов'язаннями з оплати теплопостачання за 2012 рік та у розмірі 458 грн. 63 коп. за зобов'язаннями з оплати теплопостачання за січень 2013 року.

Відтак рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просив суд стягнути 3% річних по зобов'язанням з теплопостачання за 2012 рік нараховану за період з 05.02.2013 року по 30.08.2013 року у розмірі 11 849 грн. 87 коп. та за січень 2013 року за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року у розмірі 293 грн. 09 коп.

Суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення за 2012 рік - 1 184 грн. 98 коп. пені за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року, а за січень 2013 року - 293 грн. 09 коп. за період з 12.08.2013 року по 30.08.2013 року.

Колегія суддів здійснила перерахунок 3% річних з врахуванням того, що прострочення наставало зі сплином 10 банківських днів з моменту отримання, а не 10 календарних днів за розрахунком місцевого господарського суду, за період з 17.08.2013 року по 30.08.2013 року (13 днів) і дійшла висновку, що стягненню підлягає 35 річних у розмірі 855 грн. 82 коп. за зобов'язаннями з оплати теплопостачання за 2012 рік та у розмірі 211 грн. 68 коп. за зобов'язаннями з оплати теплопостачання за січень 2013 року.

Відтак рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення 3% річних.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" на рішення господарського суду Київської області від 03.09.2013 року задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 03.09.2013 року змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кім. 310, ідентифікаційний код 37250616) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01015, м. Київ, Печерський район, вул. І. Мазепи, 38, ідентифікаційний код 22991617) 99 071 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімдесят одну) грн. 27 коп. основного боргу, 2 312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 92 коп. пені, 1 067 (одну тисячу шістдесят сім) грн. 50 коп. 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кім. 310, ідентифікаційний код 37250616) на до спеціального фонду Державного бюджету України 19 889 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 03 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01015, м. Київ, Печерський район, вул. І. Мазепи, 38, ідентифікаційни код 22991617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кім. 310, ідентифікаційний код 37250616) 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 21 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи № 910/11078/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__22.11.2013 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич