Рішення № 35699200, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14716/13 27.11.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Дзюби Петра Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармадіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Фізична особа підприємець Дзюба Юлія Олександрівна

про стягнення дебіторської заборгованості 238 385,70 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Дзюба П.І.; Якобчук В.Т. - представник за договором № 02-50-ЮЛ від 31.12.12 та ордером від відповідача Вернигора О.О. - представник за довіреністю від 02.10.13;від третьої особиДзюба П.І. - представник за довіреністю від 15.11.11

В судовому засіданні 27.11.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Дзюби Петра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармадіс" про стягнення 238 385,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір оренди № 5 від 15.08.2011 за яким позивач передав відповідачу приміщення загальною площею 278,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл.., Броварський район, с. Погреби, вул. Фрунзе, 15-Є. За доводами позивача відповідачем порушувались умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 214 000,00 грн., крім того позивачем нараховано пеню за порушення виконання грошового зобов'язання в розмірі 16 269,86 грн. та 3% річних у розмірі 4 155,84 грн., а також суму витрат за надані послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14716/13 та призначено розгляд справи на 18.09.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2013 розгляду справи відкладено на 02.10.2013 у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у відрядженні.

У судовому засіданні 16.10.13 представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що в листопаді 2011 року позивач повідомив відповідача про те, що орендоване позивачем приміщення здано в оренду ще 01.01.07 фізичній особі - підприємцю Дзюбі Юлії Олександрівні на підставі договору оренди № 2. В зв'язку з чим, позивач запропонував припинити дію договору оренди № 5 від 15.08.11 з ним та укласти договір суборенди з ФОП Дзюбою Юлією Олександрівною з 01.01.12. На виконання зазначеної домовленості відповідач 01.01.12 уклав з ФОП Дзюба Ю.О. договір суборенди приміщення, що було предметом договору оренди № 5 від 15.08.11, укладеного з позивачем. За таких обставин відповідачем 18.01.12 були складені, підписані та передані на підпис позивачу Додаткова угода № 2 до спірного договору оренди про припинення його дії з 31.12.11 та акт приймання-передачі приміщення з оренди. Факт отримання позивачем зазначених документів, на думку відповідача, підтверджується листом-вимогою адвокатського об'єднання «Сфера закону» № 02-50-ЮЛ від 12.03.13. За твердженням відповідача, позивач 19.01.12 повернув на р/р відповідача 34000,00 грн. як помилково перераховані, таким чином позивач фактичними діями сам припинив договірні відносини за спірним договором з 19.01.12. Виходячи з викладеного, відповідач зазначає, що умови договору оренди № 5 від 15.08.11 ним не порушувались, ініціатива щодо припинення дії договору з 15.11.11 виходила від позивача, таким чином підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2013 залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця Дзюбу Юлію Олександрівну третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 06.11.2013.

У судовому засіданні 06.11.2013 у зв'язку з необхідністю отримання від позивача додаткових доказів по справі оголошена перерва в судовому засіданні до 13.11.2013.

Ухвалою суду від 13.11.2013 відкладено розгляд справи на 27.11.13 та задоволено клопотання представника відповідача про витребування у позивача додаткових доказів по справі, а саме: - лист на підставі якого позивач повертав кошти відповідачу; - технічний план на орендоване приміщення; - оригінали договорів оренди з ФОП Дзюбою П.І. та ФОП Дзюбою Ю.О.

В судове засідання 27.11.13 з'явились представники учасників процесу, позивач надав документи на виконання вимог суду, позов підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.08.2011 між Фізичною особою-підприємцем Дзюбою Петром Івановичем (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір № 5 оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору орендодавець передав орендареві в строкове платне користування приміщення з наступними характеристиками: споруда, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами, адреса - Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Фрунзе, 15-Є, загальна площа - 278,8 кв.м., стан об'єкта на момент передачі - задовільний. Відповідно до п.2.1 договору приміщення передається в оренду для використання у виробничій діяльності та передачі в суборенду.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок передачі об'єкта в орендне користування, а саме: приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється по акту прийому-передачі (п.3.1), сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі об'єкта, що орендується протягом 3 днів з моменту набуття чинності цим договором (п. 3.2), об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 3 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії (п.3.4), об'єкт, що орендується, вважається переданим в орендне користування з моменту підписання акту здачі-приймання (п.3.6).

Фактичне передання об'єкту оренди у користування відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі від 15.08.2011, який підписаний повноважними представниками орендодавця та орендаря та скріплений їх печатками.

Відповідно до п. 4.1 договору строк орендного користування складає 12 місяців з моменту прийняття об'єкту, що орендується, за актом здачі-приймання.

Згідно з п.5.1 договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 24000,00 грн. за місяць без ПДВ.

Оренда плата сплачується в готівковому або безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця (п.5.2 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 12.03.13 № 02-50-ЮЛ та від 18.03.13 № 02-51-ЮЛ позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором оренди № 5 від 15.08.11 в сумі 214000 грн.00 коп. за період з листопада 2011 по серпень 2012, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів, в порушення умов договору оренди № 5 від 15.08.11.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 15.08.11, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 12000,00 грн. за травень-червень 2013 року, а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000015 від 31.08.11, № ОУ-0000017 від 30.09.11, № ОУ-0000018 від 31.10.11, № ОУ-0000020 від 30.11.11, № ОУ-0000021 від 31.12.11, що підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00025 від 31.01.12, № ОУ-00026 від 28.02.12, № ОУ-0000027 від 31.03.12, № ОУ-0000028 від 30.04.12, № ОУ-0000029 від 31.05.12, № ОУ-0000030 від 30.06.12, № ОУ-0000031 від 31.07.12, № ОУ-0000032 від 15.08.12, що підписані та скріплені печаткою з боку орендодавця, всього на суму 288000,00 грн.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, як вбачається з виписок з банківських рахунків позивача, орендарем протягом дії договору оренди № 5 від 15.08.11 було сплачено орендодавцю наступні платежі: 15.08.11 - 12000,00 грн. (за серпень 2011), 13.09.11 - 24000,00 грн. (за вересень 2011), 07.10.11 - 24000,00 грн. (за жовтень 2011), 09.11.11 - 14000,00 грн. (за листопад 2011), в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за листопад 2011 - серпень 2012 року в розмірі: 214000,00 грн. Обґрунтований розрахунок вказаної суми заборгованості надано позивачем в додатку до позовної заяви, з яким погоджується суд.

Судом відхиляються заперечення відповідача стосовно достроково розірвання договору оренди № 5 від 15.08.11 з ініціативи позивача шляхом направлення відповідачу відповідної пропозиції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду належних доказів направлення на його адресу позивачем листа з пропозицією достроково припинити дію договору оренди № 5 від 15.08.11. Так само, не доведено відповідачем факт направлення ним на адресу позивача додаткової угоди № 2 до спірного договору оренди про припинення його дії з 31.12.11, акту повернення приміщення з оренди.

В ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження й твердження відповідача про те, що за договором оренди № 3 оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.01.12, укладеного між відповідачем та третьою особою, відповідачу було передано в суборенди те ж саме приміщення, що орендувалось ним за договором оренди № 5 від 15.08.11, укладеного з позивачем. Вказані твердження відповідача спростовуються наданими відповідачем копіями витягу з технічного паспорту (оригінал було оглянуто в судовому засіданні) на складські приміщення, які знаходяться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Фрунзе, 15-Є, з яких вбачається, що за вказаною адресою розміщено 4 складські приміщення, 2 з яких мають аналогічні технічні характеристики, в тому числі й площу. Отже, суд вважає переконливими пояснення позивача, що складське приміщення, яке є предметом договору оренди № 3 від 01.01.12, укладеного між відповідачем та третьою особою, є іншим об'єктом нерухомості, який теж належить відповідачу.

Крім того, суд зазначає, що повернення 19.01.12 позивачем 34000,00 грн., які 11.01.12 були перераховані відповідачем як орендна плата за договором № 5 від 15.08.11 за листопад та грудень 2011 року, не є належним та достатнім доказом розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця. В графі призначення платежу банківської виписки від 19.01.12 при поверненні суми орендної плати в розмірі 34 000,00 грн. позивачем зазначено: «перерахування помилково перерахованих коштів згідно листа від 18.01.12».

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 5 від 15.08.11, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 214000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування 3 % річних на суму заборгованості 214000,00 грн. за період з 14.08.12 по 05.04.13, що за розрахунком позивача складає 4 115,84 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розмір 3 % річних становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому позивачем.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 4115,84 грн.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати в розмірі 16 269,86 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, протягом 185 днів.

З урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232 ГК України судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням того, що максимальний строк нарахування пені складає 183 дні, а не 185 днів як зазначено позивачем:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення21400014.08.2012 - 12.02.20131837.5000 %0.041 %16050.00

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за прострочення сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 16050,00 грн.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості з орендних платежів за договором оренди № 5 від 15.08.11 відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором оренди № 5 від 15.08.11 в розмірі 214000,00 грн., 16050,00 грн. пені та 4115,84 грн. - 3 % річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати позивача на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та оплата інших витрат, пов'язаних із розглядом справи. В контексті цієї норми, зокрема, судовими витратами є витрати на послуги адвоката, пов'язані із розглядом справи, якщо згадані витрати понесені стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2012 р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Якобчуком Віктором Трояновичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4984 від 29.05.12) було укладено Договір № 02-05-ЮЛ про надання правової допомоги та супроводження фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до умов цього договору адвокат Якобчук В.Т. зобов'язується надавати позивачу за окремими його дорученням юридичні послуги протягом строку цього договору. Відповідно до п..5.1 договору № 02-05-ЮЛ дія цього договору починається з 01.01.13 та діє до 31.12.13 або до моменту відмови клієнта від послуг адвоката.

Як вбачається з п.1.1 договору № 02-05-ЮЛ клієнт доручив, а адвокат прийняв доручення клієнта здійснювати юридичне супроводження бізнес-процесів клієнта, а саме: оформлення та/або експертиза господарських договорів, підготовка висновків про їх юридичну спроможність; організація та ведення претензійної роботи за матеріалами, підготовленими клієнтом, аналіз та підготовка позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заперечень на них, захист та представництво інтересів підприємства у господарському суді у відповідності до положень господарського процесуального законодавства України; консультування, та довідки з правових питань, що виникають у діяльності клієнта; аналіз та узагальнення норм законодавства, що регулює відносини в галузі комерційної оренди (суборенди), відносин при відшкодуванні шкоди та виплати дебіторської заборгованості, судової практики розгляду господарських спорів.

Відповідно до п.4.1 договору № 02-05-ЮЛ розмір щомісячного грошового платежу складається з сукупної суми наданих послуг у відповідності до взаємних домовленостей, викладених у додатку 1 до договору. На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем надано платіжні доручення №65 від 01.03.13, № 57 від 15.01.13, № 67 від 01.04.13 та № 61 від 06.02.13 на загальну суму 4000,00 грн.

Суд зазначає, що договір № 02-05-ЮЛ про надання правової допомоги та супроводження фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає юридичне супроводження адвокатом діяльності клієнта (позивача) протягом 2013 року, а з платіжних доручень вбачається, що позивачем оплачувались саме послуги з загального супроводу його господарської діяльності, а не послуги безпосередньо пов'язані з розглядом даної справи в господарському суді м. Києва. Крім того, суд зазначає, що позовна заява була подана 31.07.13, в той час як оплата згідно платіжних доручень, наданих позивачем, була здійснена протягом січня-квітня 2013 року, тобто задовго до звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 4000,00 грн. в даній судовій справі не є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» (04073 м. Київ, просп. Московський, 13-В літ. А, ідентифікаційний код 37195587) на користь Фізичної особи-підприємця Дзюби Петра Івановича (02232 м. Київ, вул. Радунська, 26, кв. 77, ідентифікаційний номер 2465002934) основну заборгованість в розмірі 214 000 (двісті чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 16050 (шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 4115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 84 коп., судовий збір у сумі 4683 (чотири тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 32 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 року

Суддя Пукшин Л.Г.