Ухвала суду № 35698922, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/4278/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 816/4278/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013р. №0002212202/81 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 803 886,00 грн. та № 0002212202/763 про збільшення суми грошового зобов'язання на 502 401,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 125 600,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 816/4278/13а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області № 0002242202/81 та № 0002212202/763 від 18 квітня 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 816/4278/13а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме пп. 5.3.2 п. 5 ст. 5, пп.8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 138.4 ст. 138, пп.139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 146.4, 146.5, 146.6 ст. 146 Податкового кодексу України та ст.ст. 9, 11, 69, 86, 159 КАС України. Просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити повністю.

В судовому засіданні відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно наказу № 2014 від 29.08.2012 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012р.

Результати перевірки оформлені актом № 2999/22.2-12/36601298 від 05.04.2013р. (а.с. 15-46, т. 1).

За висновками акту перевірки № 2999/22.2-12/36601298 від 05.04.2013р. встановлено порушення ТОВ "Біланівський ГЗК":

- пп. 5.3.2 п.5 ст. 5, пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- п. 138.4 ст.138, пп. 139.1.5 ст. 139, п. п. 146.4, 146.5, 146.6 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 502401 грн., у т.ч. по періодах за 2010р. - 23754 грн., 2012р. 478647 грн.;

- пп. 5.3.2 п. 5 ст.5, пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"; пп.139.1.5 ст. 139, п. п. 146.4, 146.5, 146.6 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2011р. в сумі 1430033 грн., 2012р. в сумі 5373853 грн.

Позивач, не погодившись з актом позапланової виїзної перевірки від 30.08.2012року № 3353/15-507/36601298, подав заперечення № 1283/09/12 від 11.09.2012 року.

Листом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №27759/10/15 від 18.09.2012 року заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки акту без змін (а.с. 27 - 28, т.1).

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.2013 року № 0002242202/81, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 6803886 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002212202/763, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на 502401 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 125600 грн.

За наслідками звернення ТОВ "Біланівський ГЗК" в порядку апеляційного узгодження зі скаргами на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області його скаргу залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту, оскільки первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності його фінансово-господарської діяльності, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, та з того, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат суму процентів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Щодо фінансово господарських відносин позивача під час здійснення своєї діяльності за наслідками якої був сформований податковий кредит та віднесення позивачем до складу витрат суму процентів нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств на час виникнення спірних правовідносин за період 2010 р. регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість" та з 2011 р. Податковим кодексом України.

Згідно п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 5.4. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку. До валових витрат включаються:

Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України (пп. 5.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку (пп. 5.4.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік (пп. 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом(виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст.140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: - прямих матеріальних витрат; - прямих витрат на оплату праці; - амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Пунктом 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат включаються загальновиробничі витрати: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (пп.138.10.2 Податкового кодексу України ); витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 138.10.3 Податкового кодексу України); інші операційні витрати, що включають фінансові витрати (пп. 138.10.4 Податкового кодексу України); фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів та інші витрати підприємства пов'язані із запозиченнями (пп. 138.10.5 Податкового кодексу України); інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 138.10.6 Податкового кодексу України).

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони здійснені (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2011р. між ТОВ "Біланівський ГЗК" та ТОВ "Цепелін Інтернешнл АГ" укладено контракт купівлі-продажу № МС0028 (а.с. 135, т.1), за умовами якого ТОВ "Біланівський ГЗК" придбало один гідравлічний екскаватор з прямою лопатою модель 6060АС FS 2012 за ціною 7 500 000,0 Євро, на умовах DDU Комсомольськ, Полтавська обл. За даними бухгалтерського обліку вартість екскаватора, включаючи витрати по монтажу, розмитненню тощо, склала 77752469,17 грн. Оприбуткування складових екскаватора здійснювалось протягом червня, липня 2012 року.

Оцінку майна (гідравлічний екскаватор модель 6060АС FS 2012) проведено ТОВ "Алькорцентр", яка оформлена звітом про оцінку. Згідно звіту про оцінку від 07.08.2012р. ринкова вартість гідравлічного екскаватора модель 6060АС FS 2012 на дату оцінки 06.08.2012р., складає 96099822,82 грн. Гідравлічний екскаватор переданий на підставі акту приймання-робіт від 07.08.2012р.

Гідравлічний кар'єрний екскаватор "Caterpilar" модель 6060АС FS 2012 року зареєстрований Свідоцтвом про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу сер. ВІ № 001440 виданого Територіальним Управлінням Держгірпромнагляду у Полтавській обл. 03.08.2012р.

Згідно договору купівлі-продажу обладнання № UA55LB-12SPA-FBM від 07.08.2010 р. ТОВ "Біланівський ГЗК" здійснило продаж на адресу ТОВ "КатерпілларФайненшл Україна" обладнання (гідравлічний кар'єрний екскаватор Caterpillar, модель 6060АС FS 2012 року випуску, серійний номер 340136). Продаж обладнання здійснюється за договірною ціною -на загальну суму 96016855,5 грн. в тому числі ПДВ 16 002 809,25 грн. (без ПДВ 80014046,25 грн.).

Реалізація екскаватора ТОВ "Біланівський ГЗК" підтверджується відображеною кореспонденцією бухгалтерських проводок.

Розрахунки за товар ТОВ "КатерпілларФайненшл Україна" здійснило згідно платіжних доручень № 6598 від 10.08.2012р. на суму 15362696,08 грн., № 1 від 10.08.2012р. на суму 80643000 грн., № 6596 від 13.08.2012р. на суму 11158,62 грн. Всього на суму 96016855,5 грн.

Станом на 31.12.2012р. рах. 361 "Розрахунки з покупцями" сальдо ТОВ "Біланівський ГЗК" по ТОВ "КатерпілларФайненшл Україна" складає 0 грн.

07.08.2012р. ТОВ "Біланівський ГЗК" укладено договір зворотного фінансового лізингу № UA55LB-12-02. За умовами даного договору ТОВ "КатерпілларФайненшл Україна" (Лізингодавець) зобов'язується придбати у ТОВ "Біланівський ГЗК" (Лізингоотримувача), який одночасно виступає продавцем за Договором купівлі-продажу обладнання, у власність предмет лізингу (гідравлічний кар'єрний екскаватор Caterpillar, модель 6060AS FS, 2012 року випуску, серійний номер 340136) і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами (а.с.87-130 т. 1).

Оприбуткування екскаватора здійснювалось на підставі видаткової накладної № 56 від 10.08.2012р та акту прийому-передачі обладнання № 56 від 10.08.2012р.

У бухгалтерському обліку операція проведена кореспонденцією проводок Дт 15211 "Придбання, виготовлення основних засобів" Кт 5312 "Зобов'язання по фінансовій оренді довгострокові" 80014046,25 грн.

За отримання у лізинг предмета лізингу лізингоодержувач виплачує лізингодавцю комісійну винагороду у розмірі 623188,13 грн., в т.ч. ПДВ 103864,69 грн. Суму комісійної винагороди віднесено на збільшення первісної вартості екскаватора в розмірі 519323,44 грн. Введено в дію гідравлічний кар'єрний екскаватор "Caterpillar" модель 6060АС FS 2012 року, що оформлено 10.08.2012р. кореспонденцією бухгалтерських проводок: Дт 1042 "Основні засоби", Кт 15211 "Придбання, виготовлення основних засобів" 80533369,69 грн.

ТОВ "Біланівський ГЗК" передано в оренду ТОВ "Єрестівський ГЗК" майно - гідравлічний кар'єрний екскаватор "Caterpillar" 6060 AC FS, на підставі договору оренди майна № 75/1 від 10.08.2012 року. Розмір орендної плати в місяць становить 1 006 667,12 грн. та ПДВ 201333,42 грн., всього з ПДВ 1208000,55 грн.

Згідно п.153, пп.153.7. Податкового кодексу України оподаткування операцій лізингу (оренди), концесії здійснюється в такому порядку:

- передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень;

- передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат, суму відсотків, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність включення позивачем до складу витрат суми витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату, оскільки зазначена діяльність не спрямована на отримання прибутку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статуту ТОВ "Біланівський ГЗК" (а.с.183-188, т.1) предметом діяльності товариства є пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; діяльність по видобуванню, переробці залізної руди i збуту виробленої продукції (концентрат, окатиші), інших корисних копалин та супутніх порід, а також пов'язаних з цим бурових i підривних робіт; оренда будівельних машин та устаткування; будівельних робіт; проектування, дослідження і виконання усіх робіт, які пов'язані з будівництвом об'єктів загального використання, інфраструктури і транспорту, землеобробними та землерийними роботами, будівельними роботами, будівництвом споруд або виконанням будівельних робіт.

Відповідно до програми розвитку підприємства ТОВ "Біланівський ГЗК" в перевіряємому період займався створенням виробничих потужностей, допоміжних об'єктів інфраструктури та одночасно здійснював промислову розробку Біланівського родовища для видобутку залізної руди. Діяльність підприємства фінансується за рахунок внесків учасників в статутний фонд підприємства, а також за рахунок кредитних коштів.

Програмою розвитку підприємства передбачається проведення розкривних робіт з подальшим видобутком залізної руди, будівництво збагачувальної фабрики та допоміжних об'єктів інфраструктури, а в перспективі і фабрики виробництва окатишів.

Для здійснення розробки та видобутку надр Біланівського родовища підприємством позивача отримано наступні дозволи: дозвіл на користування надрами наданий Міністерством охорони навколишнього природного середовищавід 20 грудня 2004 року за № 3572 з терміном дії до 20 грудня 2024 року; дозвіл № 579.12.53-07.10 на виконання робіт підвищеної безпеки, виданий Держгірпромнаглядом України, інші документи, що необхідні для ведення відповідної господарської діяльності.

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 статуту ТОВ "Біланівський ГЗК" створено для ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Таким чином, господарська діяльність позивача має на меті отримання прибутку.

Згідно ч. 5 ст.87 Господарського кодексу України прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, підготовчий період до будівництва кар'єру на базі Біланівського родовища залізистих кварцитів здійснюється протягом трьох років відповідно до проекту "Вскрытие Белановского месторождения для поддержания мощности комбината".

Підпунктом 134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток - це різниця суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 Податкового кодексу України, та собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суми інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 Податкового кодексу України, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Податкового кодексу України.

Положення ст.ст. 3, 42 Господарського кодексу України встановлюють, що одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може як бути досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що збиткова господарська діяльність не є господарською.

Враховуючи наведене, а також те, що "Біланівський ГЗК" не здійснювало основного виду діяльності добування залізних руд з метою отримання прибутку, а лише проводило роботи по введенню в експлуатацію Біланівського родовища (станом на 31.12.2012 р. (кінець перевіряємого періоду) будівництво комбінату не завершено), у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачу витрати по рах. 921 необхідно відносити в частині придбання товарів, робіт, послуг на збільшення балансової вартості основних фондів як незавершеного капітального вкладення по рахунку №151 "Капітальні інвестиції" та відносити до складу валових витрат у вигляді амортизаційних відрахувань в подальших періодах після закінчення будівництва та введення в дію основних фондів.

Крім того, позивачем як під час проведення перевірки так і до матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності при розробці Біланівського родовища, надані первинні документи оформленні відповідно до вимог законодавства.

Оскільки під час розгляду справи факт реальності фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентами документально підтверджено належним чином оформленими первинними документами, колегія суддів не приймає доводи відповідача про збитковість діяльності позивача та нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що діюче законодавство не надає податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Податковим кодексом України.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем правомірності свого рішення не доведено.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 816/4278/13а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 816/4278/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013р.