Постанова № 35698679, 26.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 листопада 2013 р. № 820/8253/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

перекладача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача 1 - Сунцової Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцова А.В., третя особа: Черкасько-Лозівська сільська рада про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, третя особа: Черкасько-Лозівська сільська рада, в якому просить суд:

- визнати рішення Управління Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області № РВ-6300132462013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області до Державного земельного кадастру від 06.09.2013 р. протиправним;

- зобов'язати Управління Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області та видати витяг із Поземельної книги на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року - залучено до участі у справі № 820/8253/13-а в якості другого відповідача - державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцова А.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області з заявою про внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області до Державного земельного кадастру. Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцова А.В. № РВ-6300132462013 від 06.09.2013 р. позивачу було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на землях державної власності. Позивач вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить суд визнати його протиправним та зобов'язати Управління Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області та видати витяг із Поземельної книги на вказану земельну ділянку.

Представник відповідача, Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають в повному обсязі. Зазначив, що межі населених пунктів Дергачівського району Харківської області встановлені на підставі Проекту встановлення меж сільських населених пунктів, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» у 1992 році, відповідно до даних якого спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту на землях державної власності.

Відповідач, державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцов А.В., заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що позовні вимоги є необґрунтованими. Зазначив, що відповідно до вимог законодавства України необхідною умовою для розпорядження землями певної територіальної громади та реєстрації земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою оформлення прав власності на земельну ділянку є розташування такої земельної ділянки в межах території певної територіальної громади. Однак, відповідно до даних Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» у 1992 році, спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту на землях державної власності. Таким чином, на думку відповідача, він при прийнятті рішення № РВ-6300132462013 від 06.09.2013 року про відмову позивачу у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області до Державного земельного кадастру, діяв на підставі, у межах та спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача, Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач, державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцов А.В., в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, Черкасько-Лозівської сільської ради, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. В письмових поясненнях до адміністративного позову зазначив, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, Дергачівського району Харківській області, площею 0,1233 га відноситься до земель комунальної власності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.09.2013 року звернувся до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області з заявою про внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області до Державного земельного кадастру.

Відповідачем, державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцовим А.В., було прийнято рішення № РВ-6300132462013 від 06.09.2013 р. про відмову позивачу у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку на території АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківській області до Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 7).

Відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру обґрунтовано тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на землях державної власності.

Перевіряючи рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцова А.В. № РВ-6300132462013 від 06.09.2013 року на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 83 ЗК України, визначено, що комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Повноваження в даній частині розмежовані п.12 розділу X Земельного Кодексу України (у редакції станом на 11.07.2011 року), в якому вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.1 Закону «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон №3613-VІ) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закон № 3613-VІ).

Частиною 3 статті 5 цього Закону встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до п. 109 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Пунктом 110 Порядку встановлено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ; 4) документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (крім випадку, передбаченого в абзаці четвертому пункту 86 цього Порядку, коли зазначається реєстраційний номер попередньої заяви або подається її копія).

Як встановлено судом ОСОБА_1 у 2006 році звернувся до Черкасько-Лозівської сільської ради за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішенням Х сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 03.11.2006 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення із землеустрою по встановленню меж земельної діялнки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, площею 0,1233 га в організації, що має відповідний дозвіл (ліцензію) (т. 1 а.с. 23).

На підставі технічного завдання на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.10.2007 року за замовленням ОСОБА_1 фірмою «САБО ЛТД» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та отримані відповідні висновки та узгодження, а саме вищевказаний проект землеустрою погоджений із Дергачівською районною санітарно-епідеміологічною станцією Харківської області (висновок №48 від 25.08.2010 року), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області (висновок №05-23-2580 від 07.09.2010 року), Відділом містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації (висновок №808-В-10 від 27.08.2010 року), Управлінням культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації (висновок №05-05/1434 від 05.06.2009 року), ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України», ДП «Слобідська археологічна служба» (висновок №314-19/05-339 від 12.05.2009 року). Крім того, представником позивача надано до суду висновок Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківського обласного управління земельних ресурсів, однак вказаний висновок не містить номеру та дати його складання, а також за підписом в.о. начальника Управління Держкомзему у Дергачівському районі до нього внесені виправлення (т. 1 а.с. 14), тому вказаний документ не може прийматись судом в якості належного доказу в розумінні ст. 86 КАС України.

Вказаний проект з землеустрою ОСОБА_1 подав на погодження до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Рішенням VІІІ сесії VІ скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області № 92 від 08.07.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, площею 0,1233 га в організації, що має відповідний дозвіл (ліцензію) ОСОБА_1 та передано позивачу у приватну власність зазначену земельну ділянку, а також вирішено ОСОБА_1 в місячний термін замовити в проектній організації виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку та забезпечити раціональне, ефективне та цільове використання земельної ділянки (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру у текстовій та графічній формі. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ( статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відповідно до ст.ст. 9, 22, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 3613-VІ державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як встановлено судом, прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором було здійснено після перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу на відповідність вимогам чинного законодавства та даним Державного земельного кадастру, в результаті якої встановлено розташування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту.

Окремі положення, які стосуються порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, закріплені ч. 2 ст. 173 ЗК України, згідно з якою ці межі встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, що розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування розвитку населених пунктів та їх генеральних планів.

Розробка проекту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту без розробки його генерального плану суперечать змісту наведеної норми.

Генеральними планами населених пунктів (проекти планування та забудови), на підставі яких мають розроблятися землевпорядні проекти щодо встановлення і зміни меж населених пунктів, визначаються потреби в територіях для забудови та іншого використання. Аналогічним чином у цих документах визначається і потреба у зміні межі населеного пункту.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про землеустрій» для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок. землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації. Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень установлюється законодавством України. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється за рішенням відповідної районної ради, а у разі якщо районна рада не утворена - обласної ради. Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

На виконання вказаної статті 46 Закону України «Про землеустрій» Держкомземом України було видано наказ від 10.07.08 р. № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки проекту із землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту», яким передбачено порядок і процедуру встановлення і зміни меж населених пунктів, що полягає в наступному.

Підставою для складання проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту є рішення відповідних сільських, селищних та міських рад. Відповідні сільські, селищні, міські ради приймають рішення про доцільність встановлення або зміну меж населеного пункту та розробку проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту.

Обласні ради уповноважено приймають рішення щодо встановлення або зміни меж селищ і сіл.

Районні державні адміністрації готують висновки щодо встановлення або зміни меж міст районного підпорядкування, селищ, сіл. У висновках обґрунтовується доцільність встановлення або зміни меж населених пунктів.

Проект землеустрою вважається затвердженим шляхом прийняття рішення щодо встановлення або зміни меж населеного пункту, відповідно до компетенції, Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, рішенням обласної ради.

Перенесення меж в натурі (на місцевість) здійснюється відповідно до встановлених норм і правил після прийняття постанови Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення обласної ради щодо затвердження відповідного проекту.

Для посвідчення меж населеного пункту розробляється технічна документація щодо складання Державного акту на межі населеного пункту.

Після перенесення меж населеного пункту в натурі (на місцевість) та затвердження форми бланку Державного акту видається Державний акт України.

Межі населеного пункту додатково відображаються на топографічній карті та кадастрових планово-картографічних матеріалах, які є невід'ємним додатком до Державного акта України.

Статтею 174 Земельного кодексу України передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад. Такі ж повноваження надаються названим органам і п. «ж» ст. 8 ЗК України. Ст. 10 ЗК України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району відносить внесення до обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл. У свою чергу, сільські, селищні, міські ради мають відповідно до п. «ї» ст. 12 ЗК України повноваження подавати до районної ради пропозиції щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, міст. Порядок реалізації даного повноваження передбачений ст.ст. 173, 175 та 176 ЗК України. Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення з питань адміністративно-територіального устрою приймаються обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів підлягають обов'язковій державній землевпорядній експертизі та затвердженню компетентним "органом відповідно до повноважень, визначених ст. 174 ЗК України.

Так, з пояснень відповідача, державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, графічні матеріали, що додаються до Проекту є єдиним джерелом інформації, що використовується державними кадастровими реєстраторами Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області для з'ясування розташування земельних ділянок відносно меж населених пунктів з метою уникнення випадків помилкового віднесення їх у відомостях Державного земельного кадастру до комунальної або державної власності.

Судом встановлено, що межі населених пунктів Дергачівського району Харківської області встановлені на підставі Проекту встановлення меж сільських населених пунктів, розробленого ХФ "УкрНИИЗемпроект у 1992 році, що представником третьої особи в судовому засіданні не заперечувалось.

Висновком про розгляд проекту встановлення меж сільських населених пунктів на території Черкасько-Лозівської сільської ради народних депутатів у відповідності до вимог чинного на той час законодавства передбачено подати проект до Дергачівської районної ради народних депутатів Харківської області на затвердження. Однак, як вбачається з матеріалів справи таке затвердження не відбулось, тому межі населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради залишились проектованими.

Так, відповідно до відповіді Дергачівської районної ради на запит про надання відомостей щодо стадії затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів, зокрема населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради, листом № 02-19/500 від 30.10.2013 р. було повідомлено, що матеріали щодо затвердження вказаного проекту у Дергачівській районній раді відсутні, також не надані відомості про існування взагалі таких матеріалів. Тобто фактично Дергачівська районна рада не підтвердила затвердження вказаного проекту.

Крім того, Відділом містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації на запит Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області про надання копії генерального плану селища Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, надано відповідь за № 133 від 30.10.2013 року з викопіюванням Генерального плану з проекту кварталу садибної забудови по пров. Інтернаціональному в с. Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради, розробленого КП «Архітектурне бюро Дергачівського району» у 2006 році, однак вказане викопіювання не може бути підставою для розроблення проекту встановлення меж сільських населених пунктів.

Також, ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на запит про надання інформації щодо графічних підстав для розроблення Інститутом зазначеного проекту листом № 825 від 01.11.2013 р. надано відповідь з копією пояснювальної записки до проекту встановлення меж сільських населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, якою викладено перелік підстав для розробки проекту. Генеральний план забудови населеного пункту у переліку відсутній.

Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів» від 21.06.2012 р. внесено зміни до ст. 46 Закону України «Про Землеустрій», якими передбачено що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється за рішенням відповідної районної ради, а у разі якщо районна рада не утворена - обласної ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді.

Відповідно до ст.ст. 38, 40, 118, 122 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Системно аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що необхідною умовою для розпорядження землями певної територіальної громади є розташуваннях таких земель в межах території цієї громади, проте на підставі вищевстановленого, суд приходить до висновку, що затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів не відбулось, тому проектні межі населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради залишились запроектованими та невстановленими в натурі (на місцевості). Тобто проект встановлення меж населеного пункту селища Лісне не був затверджений належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд критично ставиться до доказів, наданих представником третьої особи, оскільки наданий Черкасько-Лозівською сільською радою проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж селища Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, затверджений головою Дергачівської районної державної адміністрації, який містить: містобудівне обґрунтування меж, технічне завдання на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо вставлення і зміни меж селища Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, затверджений головою Черкасько-Лозівською сільської ради, рішення Черкасько-Лозівською сільської ради від 03.07.2009 року «Про зміни меж населених пунктів с. Черкаська Лозова та сел. Лісне в адміністративних межах Дергачівського району Харківської області», рішення Дергачівської районної ради від 20.10.2009 року № 754-12 «Про внесення до Харківської обласної ради пропозиції щодо зміни меж населених пунктів села Черкаська Лозова та селища Лісне Дергачівського району Харківської області», рішення Черкасько-Лозівською сільської ради від 06.11.2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населених пунктів», акт встановлення та погодження проектуємих меж селища Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 01.08.2009 року, висновок Управління Держкомзему у Дергачівському району Харківської області від 02.08.2009 року, висновок відділу містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року, висновок Дергачівської районної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області № 187 від 11.08.2009 року, висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області № 05-23-1095 від 15.04.2010 року, висновок Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації № 05-05/190 від 02.02.2010 року, висновок голови районної державної адміністрації про погодження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж селища Лісне від 02.02.2010 року, у зв'язку з тим, що вищевказаний проект землеустрою стосується лише проектованої території меж селища Лісне Дергачівського району Харківської області. Крім того, суд звертає увагу, що вищевказані висновки мають обмежений термін дії (т. 2 а.с. 81-109).

Суд не приймає в якості належного доказу в розумінні ст. 86 КАС України наявну в проекті землеустрою довідку № 3-310 від 01.10.2007 року про присвоєння земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,1233 га Дергачівського району Харківської області кадастрового номеру, видану Дергачівським районним відділом земельних ресурсів, оскільки оглянутий в судовому засіданні оригінал вказаної довідки містить виправлення у зазначенні кадастрового номері, а також аналогічні виправлення містить заява ОСОБА_1 від 08.11.2010 року до ХРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру». Належних пояснень з приводу зазначених виправлень позивачем в судовому засіданні надано не було.

Крім того, відповідно до інформації Держземагентства України про земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:1707 зазначено, що державна реєстрація земельних ділянок та правовстановлюючих документів на них у складі державного реєстру земель, надання відомостей з нього здійснювалось до 01 січня 2013 року територіальними органами Держземагентства/Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки згідно з законодавством. Відповідні документи державного реєстру земель (Поземельні книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі) знаходяться в архівах територіальних органах земельних ресурсів.

Також за інформацією територіального органу земельних ресурсів від 22.11.2013 року до державного реєстру земель та Державного земельного кадастру (порядок ведення якого набув чинності тільки з 01.01.2013 р. у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051) такий кадастровий номер не внесений.

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на наявність державних актів на право власності на земельні ділянки інших осіб, у зв'язку з тим, що вони не стосуються предмету даного адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на теперішній час межі спірної ділянки не встановлені, дані про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні, а отже, державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцовим А.В. зроблено належний та обґрунтований висновок про те, що спірна земельна ділянка, розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради, в АДРЕСА_1, площею 0,1233 га, відноситься до земель державної власності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час судового розгляду справи доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Кравцова А.В., третя особа: Черкасько-Лозівська сільська рада про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко