Ухвала суду № 35697932, 27.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 9104/144189/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ГП «Укргеокаптажмінвод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби до ГП «Укргеокаптажмінвод» про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2012 року представник ДПІ у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до ГП «Укргеокаптажмінвод» про погашення податкового боргу в розмірі 104086 грн. 23 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Надано дозвіл Державній податковій інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу в сумі 104086 грн. 23 коп. за рахунок майна ГП «Укргеокаптажмінвод» (код ЄДРПОУ 13828203), що перебуває в податковій заставі.

Представник ГП «Укргеокаптажмінвод» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до положень п. 95.2. ст. 95 ПКУ стягнення коштів та продаж майна платників податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. З врахуванням цього, надання судом органу державної податкової служби дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі, ставиться законом у залежність від спливу конкретного терміну та доказами вручення (надіслання) платника податку податкових вимог встановленої форми. Згідно з ст. 60 ПКУ та п. 3.3. «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затв. наказом ДПА України №1037 від 24.12.2010р. податкова вимога містить окрім певних даних відомості про виникнення права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечений заставою та ін. Пункти 59.3., 59.4. ст. 59 ПКУ, п. 4.1. Порядку №1037 від 24.12.2010р. зобов'язує орган державної податкової служби надсилати платнику податків податкову вимогу про погашення податкового зобов'язання не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Податковим кодексом України ї граничного строку сплати податкового зобов'язання, у тому числі самостійно визначеного платником у поданій ним податковій декларації (розрахунку). Справляння земельного податку з юридичних осіб регламентується Розділом XIII ПКУ і проводиться платником податку самостійно щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287). З наявних у матеріалах справи доказів і констатованого судом факту вбачається, що в період виникнення податкового боргу (станом на 18.04.2012р.) ДПІ у м. Трускавці Львівської області на адресу ДП ГП «Укргеокаптажмінвод» надіслано винятково одну Податкову вимогу №23 від 06 травня 2011 року, хоч такі вимоги мали надсилатися платнику податків щоразу після закінчення місячного строку сплати податкового зобов'язання з плати за землю у разі його невиконання (не повного виконання).

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ГК «Укргеокаптажмінвод» зареєстровано 05.12.2001 року Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, що підтверджується наявним у справі Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи .

Як вбачається з позовної заяви податковий борг відповідача становить 104086 грн. 23 коп.

Даний борг виник із заборгованості по сплаті податкового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в розмірі 104086 грн. 23 коп., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік на суму 123838 грн. 16 коп. та податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік на суму 123838 грн. 16 коп.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що у відповідності до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.39 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як передбачено п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Податковий борг, у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.95.1 і п.95.2 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна податкова вимога від 06.05.2011 року за №23 на суму 10318 грн. 83 коп., яка була направлена платнику податків 12.05.2011 року (підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення), а тому орган державної податкової служби правомірно та у визначені законодавством строки звернувся до суду для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу.

Як вбачається з довідки ПАТ «Укрсоцбанк»№601/13 від 24.07.2012 року, на рахунках відповідача нема достатньо коштів для погашення податкового боргу.

Рішенням про опис майна у податкову заставу від 06.06.2011 року за №5224/20/24-0 податковим органом було здійснено опис майна, що перебуває у власності платника податків.

У відповідності до абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, не надано доказів в спростування вимог позивача.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ГП «Укргеокаптажмінвод» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі № 2а-4013/12/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук