Ухвала суду № 35697854, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р. Справа № 876/11498/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі за позовом ТзОВ «Торговий дім «Теркурій» до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У липні 2013 року ТзОВ «Торговий дім «Теркурій» звернулося з позовом до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказувала, що на підставі наказу Тернопільської ОДПІ №435 від 14.02.2013 року відповідачем проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТзОВ «ТД «Теркурій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №1804/22-10/33768503 від 07.03.2013 року.

Податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 302 196,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752210 від 19.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «ТД «Теркурій» з платежу податок на додану вартість у розмірі 453 294 грн.

Вважаючи такі дій протиправними, позивач звернувся до суду та просив: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000752210 від 19.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «ТД «Теркурій» з платежу податок на додану вартість у розмірі 453 294 грн; визнати дії Тернопільської ОДПІ протиправними щодо постановленню податкового повідомлення-рішення №0000752210 від 19.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «ТД «Теркурій» з платежу податок на додану вартість у розмірі 453 294 грн та проведення перевірки податкового законодавства на товаристві на підставі Наказу Тернопільської ОДПІ №435 від 14.02.2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС №0000752210 від 19.03.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив Відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Тернопільської ОДПІ від 14.02.2013 року №435 Тернопільською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Теркурій» (код ЄДРПОУ 33768503), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результати перевірки складено акт від 07.03.2013 року № 1804/22-10/33768503.

Актом встановлено наступні порушення TOB «Торговий дім «Теркурій»: п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст.198 . п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 302196.0грн, в т. ч. періодах: вересень 2012р. - 109960.0 грн., жовтень 2012р. - 128000,0 грн. листопад 2012р. - 64236,6 грн.

На підставі акта перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752210 від 19.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача - ТОВ «Торговий дім «Теркурій» за платежем податок на додану вартість в сумі 302196 грн. основного платежу та 151098 грн. штрафних санкцій.

В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000752210 від 19.03.2013 року залишено без змін, а скарги без задоволення.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Із наказу Тернопільської ОДПІ № 435 від 14.02.2013 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Теркурій» вбачається, що підставою для проведення перевірки є пп. 78.1.1 Податкового кодексу України яким визначено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тернопільською ОДПІ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжності за жовтень - листопад 2012р. між податковим кредитом ТОВ «Торговий дім «Теркурій» та податковими зобов'язаннями його контрагента ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД», тобто виявлено факт, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства.

Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Приходячи до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ щодо прийняття наказу № 435 від 14.02.2013 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Теркурій», суд враховує те, що за обставин коли наказ про проведення позапланової перевірки реалізований у встановленому порядку і законодавством встановлений порядок оскарження висновків такої перевірки шляхом подачі позову про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про визнання протиправними дій щодо прийняття наказу є безпредметними та безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім «Теркурій» допустило перевіряючих до проведення перевірки, за наслідком якої складено акт, а на підставі його висновків винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, а наказ про проведення перевірки до винесення оспрюваних повідомлень-рішень не оскаржувало.

Згідно висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Теркурій» від 07.03.2013 року № 1804/22-10/33768503 було встановлено порушення податкового законодавства щодо взаємовідносин по господарським операціях щодо придбання ТМЦ для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів з контрагентом ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД » за період вересень-листопад 2012 року.

Встановлено, що 27 вересня 2012 року ТОВ «Торговий дім «Теркурій» укладено Договір купівлі-продажу ТМЦ з ТОВ « Продакт Трейдінг ЛТД », у якому ТОВ «Торговий дім «Теркурій» виступає покупцем, а ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» продавцем товару. Предметом даного укладеного договору є купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей.

Факт реального виконання договірних правовідносин підтверджується податковими накладними, видатковими накладними. Поставка у своїй більшості здійснювалась шляхом самовивозу, тобто Покупець самостійно здійснював доставку товару. Господарський Договір поставки товару укладений з метою досягнення господарської мети ТОВ «Торговий дім «Теркурій», так як в рамках цього Договору поставлялись комплектуючі для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів які в подальшому використовувались ТОВ «Торговий дім «Теркурій» в своїй господарській діяльності, що відповідає Статутним завданням товариства та підтверджує господарську мету вчинення відповідних дій товариством. ТОВ «Торговий дім «Теркурій» наявні власні приміщення, працівники, є наявні транспортні засоби, тобто є всі необхідні умови для ведення певного виду господарської діяльності, яка відповідає Статутним завданням товариства. Контрагент позивача по Договірних правовідносинах ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» була платником ПДВ на момент укладення Договору поставки товару та його виконання. Накладні, податкові накладні, доручення на отримання товару були підписані та завірені двома сторонами та відображені в податковому обліку товариства.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Торговий дім «Теркурій» - основний вид діяльності (виробництво панчішно-шкарпеткових виробів), мало взаємовідносини з ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей (швейне обладнання, голки) на підставі договору купівлі-продажу №270901 від 27.09.2012р., податкових та видаткових накладних за вересень-листопад 2012 року на загальну суму ПДВ 302196,0 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (Далі Закон № 996-ХІУ), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини і та 2 статті 9 Закону № 996-ХГУ).

Згідно п.7 Порядку складання податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 рокуПро затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (надалі Порядок) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. 17 Порядку податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

В акті перевірки від 07.03.2013 року відсутні будь-які застереження щодо невірного оформлення ТОВ «Торговий дім «Теркурій», первинних документів, які були дослідженні податковими ревізорами.

Оплата за придбане ТМЦ проведена у повній мірі шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог від 28.12.2012 року. Накладні, податкові накладні, доручення на отримання товару були підписані та завірені двома сторонами без зауважень.

Отримані податкові накладні включені в реєстр отриманих податкових накладних та відображені в декларації з ПДВ у розділі «Податковий кредит» відповідних звітних періодів.

Відповідно до положень Закон України «Про Бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999р. №99б-ХІУ бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства установи, від імені яких складено документ, назву документа форми, код форми, дату та місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказам Міністерства фінансів України від 05.06.1995р.№88 (далі - Положення№88)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформації що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунок бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Нормами пункту 5 статті 9 цього Закону встановлено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Усі накладні щодо взаємовідносин із згаданими контрагентами містять відомості про господарські операції та мають необхідні реквізити відповідно до вищезгаданих вимог чинного законодавства, підписані та скріплені печатками від імені обох сторін за договорами.

Крім того, суд не погоджується з Тернопільською ОДПІ про порушення позивачем вимоги пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України - не зазначено у відповідних графах податкових накладних код товару згідно з УКТ ЗЕД. Відповідач пояснює, що у податкових накладних зазначено: машина петельна Бразер, флетлок Кансай, оверлок ( Пегасус), голки для прядильних машин - без зазначення відповідного коду товару і країни походження Китай та Японія, а також, відповідно до інформації автоматизованої інформаційної системи встановлено, що ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» не торгував вищевказаним обладнанням.

Відповідно до п.п. «і» абзацу 2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити як код товару згідно УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів ввезених на митну територію України).

Тобто з аналізу даної норми ПК України вбачається, що обов'язковими умови при якій зазначається такий реквізит ПН як код товару згідно УКТ ЗЕД, є 2 умови: підакцизний товар; товар ввезений на митну територію України.

Податковим органом ні при проведенні перевірки ні в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено, що товар який придбавався ТОВ «Торговий дім «Теркурій» у ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» є підакцизним товаром чи товаром який ввезений на митну територію України. Крім того, суд враховує, що в номенклатурі податкових накладних, не вказано, що придбане ТМЦ є іноземного виробництва, а назви товарів значаться на українській мові. Окрім цього, відповідно до договору купівлі продажу №270901 від 27.09.2012 року поставлений товар був вітчизняного виробництва, про що зазначає ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» у своїй заяві від 16.07.2013 року.

Податковим органом не доказано, що вказані ТМЦ є іноземного походження та фактичних доказів цього не надано, а всі доводи податкового органу, базуються виключно на припущеннях інспекторів, що проводили перевірку позивача.

Щодо нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» цивільно-правових договорів, звертаємо увагу суду апеляційної інстанції на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Отже платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договору позивача.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі №819/1841/13-а - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.11.2013 року