Постанова № 35697593, 02.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 року Справа № 904/3679/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)

суддів: Широбокової Л.П., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Лазаренко П.М.

представники:

від позивача: Шуба Я.С., представник, довіреність №33 від 01.01.2013 року;

від відповідача: Матвєєва Т.В., представник, довіреність №52-16/3 від 27.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 року у справі №904/3679/13

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 7 458 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі по тексту - ДП "Придніпровська залізниця"), з урахуванням поданих уточнень, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - ВАТ "Південний ГЗК") на свою користь 3 529 грн. 44 коп. плати за користування вагонами та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 року у справі №904/3679/13 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені, з ВАТ "Південний ГЗК" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 3 529 грн. 44 коп. плати за користування вагонами та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, на предмет повноти з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, відповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний ГЗК" укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року (далі по тексту - договір) про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний ГЗК", відповідно до якого з посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів сторони домовилися про експлуатацію під'їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Відповідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласником щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

По накладним № 40379125, 40379174, 46890646, 40393357, 40393290, 40393464, 40393316, 40380701, 46892261, 46871554, 46871547, 46872149, 40380768, 40380776, 40382889, 40382897, 46722484, 46720132, 46899936, 46899977, 46675021, 46697082, 46697074, 46625828, 46625869, 46625729, 46625737, 46625760, 46625752, 46625844, 46625745, 46625836, 46722542, 46722526, 46706990, 46723730, 40382954, 40382905, 40382970, 40383606, 40391518, 40391500, 40391492, 46899985, 40527145, 4715544, 47155536 позивач прийняв порожні вагони власності ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "УніверсалТрансСервіз", ТОВ "Укррос-Транс", ТОВ "Євразтранс Україна", ТОВ "Лемтранс" до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний ГЗК".

На шляху прямування вагони, які перевозилися на адресу відповідача, були затримані по наказам № 517 від 13.11.2012 року та № 519 від 22.11.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці в зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

Станціями затримки Мудрьона, Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 20 від 13.11.2012 року та № 50 від 22.11.2012 року та акти загальної форми ГУ-23 № 1293 від 13.11.2012 року та № 109 від 22.11.2012 року.

Про затримку вагонів вантажоодержувачу були вручені належні повідомлення, про що наявна відмітка в книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 із підписами представників відповідача.

На підставі вищезазначених актів позивачем нараховано плату за користування вагонами, яка включена до відомостей ф. ГУ- 46 №№ 19119199, 19119200, 16119197, 26119204, 26119205, 27119210, 28119212 за весь час затримки вагонів на підходах до ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які представники відповідача підписали із запереченнями.

Згідно п.17 листа Вищого господарського суду від 29.11.2007 року, №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в п. 121 Статуту залізниць України та в п. 16 Правил користування вагонами і є вичерпними.

Відповідно п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача з приводу того, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження, знаходження їх під обробкою - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивачем надане Положення зайнятості колій станції Кривий Ріг за весь період затримки вагонів на підходах до станції призначення. Однак відомості зазначеного Положення в деяких випадках суперечить одне одному та даним, вказаним в актах про затримку вагонів, на що доречно звертає увагу апелянт.

Окрім того, позивачем допущено численних порушень умов ЄТП щодо часу на здійснення операцій з обробки вагонів; порядку оформлення документів, які б доводили правомірність покладання на відповідача відповідальності за їх затримку, зокрема, інформація, зазначена в графі 49 залізничних накладних №№40527145, 47155536, 47155544 щодо наказів залізниці не відповідає той, що вказана в позовній заяві; не доведено належними доказами неможливість подання спірних вагонів на всі колії відповідача, визначені ЄТП за їх спеціалізацією.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, надання позивачем актів про затримку вагонів, актів загальної форми, актів загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, в тому числі, складених на станції призначення, які носять односторонній характер (вимоги п.8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачають наявність підписів представника станції та вантажовласника на акті загальної форми); наявність в матеріалах справи відомостей плати за користування вагонами, які підписані представниками ВАТ "Південний ГЗК" із запереченнями, колегія суддів вважає, що позивачем у відповідності із ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, підстав для задоволення позову не вбачає.

Доводи ДП "Придніпровська залізниця" відносно того, що за умовами укладеного між сторонами договору кінцевою станцією доставки вагонів є ст. Допоміжна, що унеможливлює складання на станції призначення актів загальної форми за участю представників відповідача, колегія суддів прийняти до уваги не може, оскільки: по-перше, п.8 Правил користування вагонами і контейнерами визначає певні вимоги щодо складання актів загальної форми; по-друге, акти загальної форми за участю обох сторін не було складено на ст.Допоміжна Придніпровської залізниці (відповідних доказів суду не подано), по-третє, позивачем не надано доказів ані виклику представників відповідача на ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці для складання актів, ані актів про відмову відповідача від їх складання, неприбуття вантажовласника на виклик залізниці тощо.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 року у справі №904/3679/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 860 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ відповідно до ст.ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

(Повний текст постанови складено 02.12.2013 року).