Постанова № 35696475, 04.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. Справа № 2а-12787/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 2а-12787/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром інвест"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром. Інвест» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.2012 р. та податкове повідомлення-рішення №00005771503 від 21.09.2012 р.

Харківський окружний адміністративний суд, роз'єднавши позовні вимоги, прийняв постановувід 26.02.2013 року, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром. Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.12р. задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.12р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром.Інвест" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником ПДВ.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фінпром.Інвест» з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ за період з 01.10.2008 року по 31.12.2011 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року (а.с. 14-83 т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року, відповідачем, крім іншого, зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Фінпром.Інвест» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1779753,53грн.

На підставі висновку Акту перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року Державною податковою інспекцію у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.2012 року, яким позивачем було зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1779753,53грн. з яких: 1779753,53грн. за основним платежем, та 0,0 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з висновками ДПІ У київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу. Рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 05.07.2012 № 3310/10/10.2-17 строк розгляду скарги ТОВ «Фінпром.Інвест» було продовжено до 24.08.2012 року. Рішенням Державної податкової служби Харківської області № 4265/10/10.2-17 від 23.08.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.2012 року залишено без змін, а скарга директора ТОВ «Фінпром.Інвест» Шмойлова Є.О. без задоволення.

Не погоджуючись з Рішенням Державної податкової служби Харківської області № 4265/10/10.2-17 від 23.08.2012 року, позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу № 48 від 04.09.2012 року. Рішенням Державної податкової служби України від 24.09.2012 року № /0/61-12/10-2115 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.06.2012 року № 0000121504 та рішення ДПС у Харківський області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу директора ТОВ «Фінпром.Інвест» Шмойлова Є.О. без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.12р. ґрунтується на висновках податкового органу про:

-неправомірне завищення позивачем суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто ІІ кв. 2010 року у розмірі 1 675 487 грн., в зв'язку з віднесенням до її складу відкорегованого від'ємного значення з ПДВ на 1 675 487,00 грн. попередніх звітних періодів за грудень 2007 р., січень 2008 р., березень-грудень 2008 р., І-ІІ кв. 2009 без надання відповідних додатків, які містять інформацію щодо показників, які згідно даних уточнюючого розрахунку уточнювались;

-неправомірне завищення податкового кредиту за 3-4 кв. 2009 р., 3-4 кв. 2010 р., 4 кв. 2011 р. по контрагентам ТОВ «Торгова компанія «Агротехсервіс», ТОВ «Маркет-Транс», Український Науково-Дослідний Інститут Пожежної Безпеки МНС України, ТОВ «Енергобуд», ТОВ «Укрбудмонтажінвест» на загальну суму 104266 грн, оскільки правочини, укладені з вказаними контрагентами, на думку податкового органу, містять ознаки нікчемності, оскільки не були направлені на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів з такими висновками податкового органу погоджується частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до висновку про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 1 675 487 грн. податковий орган прийшов у зв'язку з тим, що 28.02.2011 року за вх.. № 9000746405 позивачем до ДПІ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за формою визначеною у додатку 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), до якого не було додано додатків, які містять інформацію щодо показників, які згідно розрахунку підприємством уточнювались.

Згідно наданого у лютому 2011 р. розрахунку звітним (податковим) періодом, за який виправляються помилки є ІІ кв. 2010 року.

Пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 4.4. вказаного Порядку (у редакції чинній на час подання уточнюючого розрахунку), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Підпунктом 4.4.3. пункту 4.4. Порядку передбачено, що уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку. У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 N 213 та від 17.03.2008 N 159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.

Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.

Згідно з формою уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Додаток 5) дані у рядку 8 є підставою для відображення відповідних сум, отриманих після виправлення помилки, а саме:

-коли самостійно виявлена помилка призводить до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду заповнюється «рядок 8.5»;

- коли самостійно виявлена помилка призводить до зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду заповнюється «рядок 8.6».

Як вбачається з уточнюючого розрахунку за ІІ кв. 2010 р. сума у розмірі 1 675487,00 грн. у зв'язку з самостійним виправленням помилок за 2 кв. 2010 року була включена до р. 8.5 «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Значення цього рядка переноситься до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду.

Отже, сума у розмірі 1 675487,00 грн. підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту, а тому вона є складовою податкового кредиту позивача.

Згідно з п.п. 4.4.1. п.4.4. ст.4 Порядку, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Між тим, позивачем до уточнюючого розрахунку, де вказано про збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не додано додатки, які містять інформацію щодо показників, які згідно даних уточнюючого розрахунку уточнювались, тобто позивачем не було додано Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Отже, підприємством позивача до уточнюючого розрахунку, до якого включені уточнені показники не надано відповідні додатки, які містять інформацію щодо показників, які згідно розрахунку підприємством уточнювались.

Представником позивача не надано пояснень по яким господарським операціям та з якими контрагентами за попередні звітні періоди: грудень 2007 р., січень 2008 р., березень-грудень 2008 р., І-ІІ кв. 2009 р. виникла сума 1 675 487,00 грн., що підлягала включенню до податкового кредиту ІІ кв. 2010 р.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними висновки податкового органу про неправомірне зарахування до складу податкового кредиту суми у розмірі 1 675 487,00 грн. в зв'язку з віднесенням до його складу відкорегованого за 2 кв. 2010 р. від'ємного значення з ПДВ.

Проте, з висновками податкового органу про неправомірне завищення податкового кредиту за 3-4 кв. 2009 р., 3-4 кв. 2010 р., 4 кв. 2011 р. по контрагентам ТОВ «Торгова компанія «Агротехсервіс», ТОВ «Маркет-Транс», Український Науково-Дослідний Інститут Пожежної Безпеки МНС України, ТОВ «Енергобуд», ТОВ «Укрбудмонтажінвест» на загальну суму 104266 грн., оскільки правочини, укладені з вказаними контрагентами, на думку податкового органу, містять ознаки нікчемності, оскільки не були направлені на реальне настання правових наслідків, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Висновки про нікчемність договорів, укладених з вказаними контрагентами податковий орган обґрунтовує тим, що господарські операції за договором з ТОВ «Торгова компанія «Агротехсервіс» не підтверджені документально, господарські операції з ТОВ «Маркет-Транс», Український Науково-Дослідний Інститут Пожежної Безпеки МНС України, ТОВ «Енергобуд» цими контрагентами не задекларовані, а господарські операції за договором, укладеним з ТОВ «Укрбудмонтажінвест» не були виконані, оскільки у ТОВ «Укрбудмонтажінвест» відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно матеріалів справи, фактичний вид діяльності позивача у періоді, що перевірявся-«будування житлового будинку за адресою м. Харків, вул.. Каразіна».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Укрстроймонтажінвест» (виконавець) було укладено Договір від 17.10.2011 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по влаштуванню системи опалення на об'єкті будівництва Торгівельно-офісного центру по вул. Каразіна 2, м. Харків згідно з проектною документацією та погодженим сторонами графіком виконаних робіт, а замовник зобов'язується оплатити роботи на умовах Договору.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних робіт, проектну документацію, податкову накладну, платіжне доручення, відомість ресурсів, довідку про вартість робіт, довідку про договірну ціну, кошторис, графік виконання робіт.

Також, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та Торгова компанія «Агротехсервіс» (виконавець) було укладено Договір про надання маркетингових послуг від 01.07.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести маркетингові дослідження з метою пошуку для ТОВ «Фінпром.Інвест» постачальників цегли у зв'язку з вимогами, визначеними у Додатку № 1 Договору.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт здачі прийому наданих послуг, податкові накладні, платіжні доручення, договір від 01.09.2009 р., укладений позивачем з ТОВ «Техпроект-1» за яким ТОВ «Техпроект-1» позивачу згідно специфікації, видаткових накладних поставило цеглу, звіт на тему " Маркетингові дослідження з метою пошуку постачальників цегли згідно вимогам замовника" з якого вбачається, що серед постачальників міститься ТОВ «Техпроект-1», з яким позивачем було укладено договір про постачання цегли.

Також, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «ПСК Енергобуд» (виконавець) було укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 01/11-10 від 01.11.2010 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується розробити робочий проект зовнішнього електропостачання Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому -здачі виконаних робіт, робочий проект зовнішнього електропостачання Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків, платіжне доручення, податкова накладна.

Крім того, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Маркет-Транс» (виконавець) було укладено Договір від 14.08.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботі по забезпеченню підрядних організацій електроенергією при виконанні робіт на об'єкті «Багатоповерховий будинок з вбудованими торгово-адміністративними приміщеннями та підземною парковкою за адресою: м. Харків, вул. Каразіна 2, у зв'язку з проектною документацією та погодженим графіком виконання робіт, а замовник зобов'язується оплатити роботи на умовах Договору. Склад та вартість вказаних робіт були узгоджені сторонами шляхом підписання договірної ціни.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому -виконаних робіт, довідка про договірну ціну, графік виконання робіт, довідка про вартість виконаних робіт, платіжні доручення, податкова накладна.

Також, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Маркет-Транс» (виконавець) було укладено Договір від 14.10.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботі по влаштуванню зливової каналізації на об'єкті будівництва «Багатоповерхневий будинок по вул. Каразіна 2, м. Харків. Склад та вартість вказаних робіт були узгоджені сторонами шляхом підписання договірної ціни.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому виконаних робіт, довідка про договірну ціну, довідка про вартість виконаних робіт, платіжні доручення, податкова накладна.

Також, між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та Науково-виробничим підприємством протипожежної автоматики (виконавець) було укладено Договір № 23/04/10 від 23.04.2010 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується розробити робочий проект систем: автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управлення людей при пожежі, автоматичної системи водяного пожежогасіння, сухотруб, протипожежного водопроводу, протидимного захисту (технологічної та електричної частини), насосної станції пожежогасіння і загальногосподарського призначення на об'єкті: Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт виконаних робіт, робочий проект, кошторис, технічне завдання, платіжні доручення, податкова накладна.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами вище вказаних договорів.

Враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину та про протиправність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за спірними господарськими операціями.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Торгова компанія «Агротехсервіс», ТОВ «Маркет-Транс», Український Науково-Дослідний Інститут Пожежної Безпеки МНС України, ТОВ «Енергобуд», ТОВ «Укрбудмонтажінвест» за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 2а-12787/12/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром. Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.12р. в частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1 675 487,00 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. по справі № 2а-12787/12/2070-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2013 р.