Ухвала суду № 35696244, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 1570/4414/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Токарчук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (правонаступником якої є спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2012 року № 0000131530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4002,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1235,41 грн. та № 0000341530 від 21.03.2012 року, яким позивачу визначено суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 766 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 14.02.2012 року № 0000131530 та від 21.03.2012 року № 0000341530.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.11.2012 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4002,82 грн. за період червень-липень 2011 року. У зв'язку з вказаним податковий орган вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Тіс-Руда».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2012 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тіс-Руда» з питання достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

За результатами вказаної перевірки складено акт №12/15-3/34526544/1 від 24.01.12 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0000131530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4002,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1235,41 грн.

На зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ «Тіс-Руда» подало до державної податкової служби в Одеській області скаргу № 27/02-03 від 27.02.2012 року, за результатами розгляду якої ДПС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 5233/10/10-2007 від 19.03.2012 року (а.с. 101-103).

Згідно вказаного рішення ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення № 0000131530 від 14 лютого 2012 року залишено без змін, а скаргу директора ТОВ «Тіс-Руда» без задоволення, однак зазначено, що на підставі частини другої п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за заниження податку на додану вартість на 4002, 82 грн. до скаржника слід застосувати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 001, 41 грн., а не 1235, 41 грн., як зазначено в податковому повідомленні-рішенні № 0000131530 від 14 лютого 2012 року.

На підставі акту № 12/15-3/34526544/1 від 24.01.12 року та рішення № 5233/10/10-2007 від 19.03.2012 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000341530 від 21 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 766, 00 грн. (а.с. 52).

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «Тіс-Руда» п. 198.6 ст. 198, пп. «ґ» п. 200.1, абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 4002,82 грн. за період червень-липень 2011 року.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі в акті перевірки посилалась на те, що згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року за наслідками виходу з метою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено відсутність підприємства за податковою адресою.

З метою встановлення власного рухомого та нерухомого майна підприємства та посадових осіб спрямовано запити до МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УМС України в Луганській області, та згідно отриманих відповідей встановлено, що у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та не зареєстровані об'єкти нерухомого майна на території м. Луганська. Також встановлено відсутність трудових ресурсів, складські приміщення, які необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що робить не можливим фактичне виконання умов угод.

Зважаючи на зазначене Ленінською МДПІ у м. Луганську зроблено висновок про те, що діяльність ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» направлена на здійснення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на нікчемність правочинів.

На підставі вказаних висновків Ленінської МДПІ у м. Луганську, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі зазначила, що взаємовідносини між ТОВ «Тіс-Руда» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мають ознаки нікчемності, а тому у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні вимог Податкового кодексу України, а тому, на думку, податкового органу, позивачем було завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Тіс-Руда», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Тіс-Руда" (Замовник) було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Лугпромстройсантехмонтаж" (Підрядник) договір підряду № 21-04/36 від 21.04.2011 року.

Згідно умов вказаного договору, ТОВ "Тіс-Руда" (Замовник) доручає, а ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (Підрядник), зобов'язується власними силами виконати роботи по виготовленню та монтажу вантажної натяжної станції 18 СП-1 (суднонавантажувач) (а.с. 12-15, 16).

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору підряду № 21-04/36 від 21.04.2011 року ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було виконано роботи з виготовлення та монтажу вантажної станції (судно навантажувача) 18 СП-1, а Замовником (ТОВ «Тіс-руда») було прийнято вказані роботи, про що сторонами договору складено та підписано акт прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за липень 2011 року на суму 31312, 80 грн. (в тому числі ПДВ - 5218, 80 грн.) від 27 липня 2011 року (а.с. 17-36, 143-146).

В свою чергу, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" має державну ліцензію серії АВ № 558208 від 17.08.2010 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, згідно якої товариство здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с. 71-72). Строк дії ліцензії з 30.07.2010 року по 04.04.2012 року.

Виконання робіт за договором підряду № 21-04/36 від 21.04.2011 року підтверджено первинними документами, зокрема, податковими накладними, актами прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, документами про договірну ціну на виготовлення та монтаж вантажної станції суднонавантажувача 18 СП-1, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, локальним кошторисом № 2-1-1 на монтажні роботи вантажної станції суднонавантажувача 18 СП-1.

Крім того, у підтвердження реальності здійснюваних операцій ТОВ «Тіс-руда» були надані лист ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" від 03.06.2011 року з проханням дозволити ввезення на територію ТОВ "Тіс-Руда" вагончика з інструментами для організації робіт по виготовленню та монтажу вантажної натяжної станції 18 СП-1 та видати пропуски співробітникам ТОВ "Лугпромстройсанетхмонтаж", журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці осіб сторонніх організацій, з якого вбачається, що із співробітниками ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було проведено вступний інструктаж з питань охорони праці та видано вказаним працівникам разові пропуски на період з 06.06.2011 року по 31.08.2011 року (а.с. 56-57, 58-61).

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно договору підряду № 21-04/36 від 21.04.2011 року ТОВ «Тіс-Руда» 06.06.2011 року на рахунок ТОВ «Лугпромстройсанетхмонтаж» перераховано передоплату за монтажні роботи за договором в сумі 12 000 грн. (а.с. 74, 142).

Згідно до картки рахунку № 631 за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, 02 серпня 2011 року ТОВ «Тіс-Руда» було сплачено на рахунок ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» грошові кошти в сумі 19 312, 8 грн. за виконання робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 1386 від 02.08.2011 року (а.с. 74, 147).

При цьому, згідно довідки від 01.10.2012 року № 01/10-05 балансова вартість суднонавантажувача 18 СП-1 станом на 01.07.2011 року складала 3077967, 42 грн., а станом на 27.07.2011 року - 3104061, 42 грн. (а.с. 151).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення

господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Лугпромстройсанетхмонтаж» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт виконання ТОВ «Лугпромстройсанетхмонтаж» умов укладеного договору підряду та здійснення будівельних (монтажних) робіт, тобто реальність здійснюваних господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на дату укладення договору підряду № 21-04/36 від 21.04.2011 року та станом на дати виконання підрядних робіт та виписки податкових накладних за вказаним договором ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" мало ліцензію Серії АВ № 558208 на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі здійсненням будівельних та монтажних робіт (а.с. 71-72).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" став факт відсутності вказаного контрагента позивача за юридичною адресою та акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», в якому зазначено про нікчемність угод вказаного товариства.

В свою чергу, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції зпостачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, а також від перебування підприємства-постачальника за юридичною адресою. Платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність його контрагента за місцем реєстрації під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за місцезнаходженням: 91053, місто Луганськ, Ленінський район, вулиця 50 лєт образованія СССР, будинок 24, офіс 12, а запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи було внесено лише 02.11.2011 року за № 13821100015014162, тобто після виконання ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" робіт за договором № 21-04/36 від 21 квітня 2011 року з ТОВ "Тіс-Руда" та виписки податкових накладних (а.с. 127-131).

Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій між ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Тіс-Руда", узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальника, у зв'язку з чим твердження податкового органу про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ по операціям з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" є необґрунтованим.

Слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Крім того, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Тіс-Руда» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000131530 від 14.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4002,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1235,41 грн. та № 0000341530 від 21.03.2012 року, яким позивачу визначено суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 766 грн. прийняті спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв