Рішення № 35694576, 28.11.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 рокуСправа № 912/1592/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Регіональної служби охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури;

про тлумачення умов договору,

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кіровоградської обласної ради,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 особисто; ОСОБА_2, довіреність № 218 від 04.10.13;

від відповідача - Ярушок Е.Е., довіреність № 222 від 01.11.13;

від третьої особи - Білий І.П., довіреність № 11-2827/1 від 01.11.13.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про тлумачення умов охоронно - орендного договору № 20, укладеного 01.10.2002 між Регіональною службою охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури облдержадміністрації (далі - відповідач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а саме: пункту 8.5. стосовно того, що дія договору продовжена з 01.10.2012 на 10 років, тобто до 01.10.2022; пункту 6.8. договору та п. 6.7. додаткової угоди до охоронно - орендного договору, яка вступила в силу 15 липня 2013 р., стосовно того, що сторонами досягнуто домовленість з орендної плати в розмірі 5 230,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2013 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надати необхідні документи.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2013 залучено до участі в справі Кіровоградську обласну раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідач надав пояснення по суті позовних вимог, зазначивши такі свої міркування:

пунктом 8.1 охоронно-орендного договору № 20 від 01.10.2002 встановлено, що він діє з 01.10.2002 до 30.09.2012, оскільки в місячний строк з моменту закінчення дії охоронно-орендного договору заяв про припинення або зміну договору не надходило від жодної із сторін, то цей договір відповідно до п. 8.5. даного договору є автоматично пролонгованим на той же термін і на тих самих умовах;

дана обставина підтверджується також тим, що з моменту його автоматичної пролонгації і по теперішній час договір фактично виконується його сторонами, зокрема, здійснюється сплата орендної плати згідно виставлених рахунків, яка приймається відповідачем;

враховуючи те, що додаткова угода від 15.07.2013 про внесення змін до охоронно-орендного договору № 20 від 01.10.2002 відповідає умовам, визначеним чинним законодавством, містить дійсну волю сторін до її укладення, що підтверджується підписами та печатками сторін, не оспорювалась жодною із сторін та не визнавалась недійсною в судовому порядку, відповідач не заперечує правомірність вказаної додаткової угоди.

У судовому засіданні представником Кіровоградської обласної ради надано усні пояснення по суті позову, а саме, заперечення проти задоволення позову про тлумачення умов договору.

У засіданні оголошувалась перерва з 21 до 28 листопада 2013 р.

Заслухавши пояснення представників учасників судового засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарським судом встановлено нижченаведені обставини справи.

01 жовтня 2002 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Регіональною службою охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури облдержадміністрації (орендодавець) був укладений охоронно-орендний договір № 20 (далі - охоронно-орендний договір). Відповідно до п. 1.1. охоронно-орендного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення (будівлю) пам'ятки архітектури по АДРЕСА_1 загальною площею 61.80 кв. м, у т.ч. приміщень без комунальних зручностей площею 61.80 кв. м, балансова вартість яких 14,19 тис. грн, земельна ділянка 38,36 кв. м.

У відповідності до пункту 2.1. охоронно-орендного договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Відповідно до пункту 8.1. охоронно-орендного договору він діє з 1 жовтня 2002 року до 30 вересня 2012 року, тобто протягом 10 років. Пунктом 8.5. охоронно-орендного договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендоване приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в будинку, 17/25 часток якого належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, а Кіровоградська обласна рада представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст області, що підтверджується свідоцтвом про право власності № 19 від 16.09.2004. На зворотному боці свідоцтва зазначений балансоутримувач майна - Регіональна служба охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9189420 від 10.09.2013 свідчить про те, що будівля за адресою: АДРЕСА_1, на даний час перебуває в комунальній власності і її власником зареєстрована Кіровоградська обласна рада.

Позовні вимоги про тлумачення зазначених умов охоронно-орендного договору ґрунтуються, зокрема, на таких доводах, як:

строк дії охоронно-орендного договору встановлено відповідно до пункту 8.1. цього договору до 30 вересня 2012 р.;

позивач звернувся до відповідача у липні та вересні 2012 р. та отримав відповіді: першу від 10.07.2012 вих. № 186 про те, що для продовження дії договору оренди та визначення в подальшому орендної плати необхідно провести незалежну оцінку об'єкта оренди; другу від 02.10.2012 вих. № 260 зі змісту якої вбачається, що питання стосовно погодження умов передачі в оренду приміщення загальною площею 61,8 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 у місті Кіровограді, буде розглянуто на комісії обласної ради з питань власності, ефективного використання майна та приватизації;

до кінця 2012 р. позивач жодних листів і пропозицій від відповідача не отримував, а тому вважає договір пролонгованим у відповідності до пункту 8.5. охоронно-орендного договору.

Окрім цього, позивач посилається на те, що в липні 2013 р. ним та відповідачем було укладено додаткову угоду про зміни та доповнення до охоронно-орендного договору № 20 від 1 жовтня 2002 р. на користування пам'яткою архітектури - Громадським будинком, розташованим по АДРЕСА_1, яка вступає в силу з 15.07.2013 і діє до закінчення дії охоронно-орендного договору (далі - додаткова угода до охоронно-орендного договору).

Додаткова угода до охоронно-орендного договору має розділ "Орендна плата", що містить розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди в розмірі 5230,47 грн.

При вирішенні спору господарський суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється за правилами, встановленими ст. 213 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину встановлені частинами 3, 4 ст. 213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України, частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (ч. 2 ст. 17 в редакції Закону № 768/97-ВР від 23.12.97) передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Звернувшись з позовом про тлумачення пункту 8.5. охоронно-орендного договору стосовно того, що дія договору продовжена з 01.10.2012 на 10 років, тобто до 01.10.2022, та пункту 6.8. стосовно того, що сторонами досягнуто домовленість з орендної плати в розмірі 5 230,47 грн, позивач фактично порушує питання про встановлення факту продовження дії охоронно-орендного договору на 10 років - до 01.10.2022. Тобто, дії позивача спрямовані на встановлення шляхом прийняття судового рішення факту продовження охоронно-орендного договору на строк протягом 10 років.

Втім, позови про встановлення фактів не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів господарським судом.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, ті, що встановлені ч. 2 ст. 16 ГПК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зміст пункту 8.5. охоронно-орендного договору є вичерпно зрозумілим і таким, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Пункт 8.5. охоронно-орендного договору не містить суперечностей та неясностей у трактуванні його положень.

Стосовно вимоги про тлумачення умови п. 6.8. охоронно - орендного договору, то необхідно також виходити з того, що в цьому пункті чітко і ясно узгоджено сторонами розрахунок орендної плати, виходячи із загальної площі приміщення 61,80 кв. м, а саме, в розмірі 494,65 грн на місяць.

Поряд з цим, шляхом укладення додаткової угоди сторони внесли зміни до охоронно - орендного договору, виклавши розділ 6 "Орендна плата" в новій редакції. Зокрема, п. 6.7. додаткової угоди містить розрахунок орендної плати за базовий місяць, виходячи із загальної орендної площі в розмірі 61,80 кв.м; орендну плату за базовий місяць оренди узгоджено в розмірі 5230,47 грн. Зазначена умова договору щодо розміру орендної плати не містить суперечностей та неясностей у трактуванні її положень, тому не потребує тлумачення, оскільки це суперечило б приписам ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України.

З огляду викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно з правилами ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на позивача в зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено повністю.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, відмовити повністю.

Витрати на судовий збір покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 03.12.13

Суддя О.А. Змеул