Рішення № 35694522, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11687/13 13.11.13

За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України

до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор»

про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Кривошея Д.А., за довіреністю.

від відповідача: Сабадашова С.С., за довіреністю.

від третьої особи: Савчук П.К., за довіреністю.

від прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення № 011863.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - третя особа) про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Як вбачається з приписів частин 1, 2, 3 та 4 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11687/13, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор», розгляд справи призначено на 24.07.2013 р.

У судове засідання 24.07.2013 р. представник прокуратури з'явився.

У судове засідання 24.07.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 24.07.2013 р. представник відповідача з'явився та подав відзив на позовну заяву. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 відповідач виконав.

У судове засідання 24.07.2013 р. представник третьої особи з'явився та подав клопотання про зупинення провадження у справі. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 третя особа не виконала.

У судовому засіданні 24.07.2013 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 07.08.2013 р.

07.08.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/11687/13 за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн. передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. справу № 910/11687/13 за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн. було прийнято суддею Гавриловською І.О. до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.09.2013 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/11687/13 за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн. передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. справу № 910/11687/13 за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» про відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн. було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

У судове засідання 04.09.2013 р. представник прокуратури не з'явився.

У судове засідання 04.09.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 04.09.2013 р. представник відповідача з'явився.

У судове засідання 04.09.2013 р. представник третьої особи з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представник прокуратури у судове засідання 04.09.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням третьою особою та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/11687/13 від 20.06.2013 р. та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 25.09.2013 р.

20.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення.

У судове засідання 25.09.2013 р. представник прокуратури не з'явився.

У судове засідання 25.09.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 25.09.2013 р. представник відповідача з'явився.

У судове засідання 25.09.2013 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. третя особа виконала частково.

Враховуючи те, що представники прокуратури та третьої особи у судове засідання 25.09.2013 р. не з'явились, а також у зв'язку з частковим виконання позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/11687/13 від 20.06.2013 р. та частковим виконанням третьою особою вимог ухвали господарського суду від 04.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 30.10.2013 р.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник прокуратури з'явився.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11687/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник відповідача з'явився.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник третьої особи з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. третя особа виконала частково.

Розглянувши у судовому засіданні 30.10.2013 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, а також у зв'язку із частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/11687/13 від 20.06.2013 р. та частковим виконанням третьою особою вимог ухвали господарського суду від 04.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2013 р.

13.11.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 13.11.2013 р. представники прокурати та позивача з'явились, надали свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.11.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання 13.11.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012 р. між Міністерством оборони України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - третя особа, постачальник), відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України, було укладено Договір про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/12/24 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується постачити у 2012 році для потреб Міністерства оборони України продукти нафтоперероблення рідкі (далі - продукція), згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з специфікацією, яка викладена у п. 1.1. Договору.

З метою гарантування виконання третьою особою (принципалом) своїх зобов'язань за Договором, Публічним акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - відповідач, банк бенефіціара) було надано позивачу (бенефіціару) банківську гарантію (забезпечення виконання Договору) № 06/01/153/1467 від 21.11.2012 р. (далі - Банківська гарантія).

Відповідно до умов зазначеної Банківської гарантії, у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом своїх зобов'язань за Договором, щодо номенклатури, кількості, якості та строків постачання товару банк зобов'язався виплатити беніфіціару суму в гривнях, що не перевищує 69 660,00 грн.

Крім того, умовами Банківської гарантії передбачено, що гарант зобов'язується виплатити беніфіціару будь-яку суму, що не перевищує гарантовану суму (69 660,00 грн.), потягом 30 банківських днів після отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на банківську гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена беніфіціару у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) принципалом своїх зобов'язань у відповідності до Договору.

Позивач у своєму позові зазначає, що оскільки третьою особою не було виконано свої зобов'язання за Договором, а саме продукцію було поставлено частково та не надано документи, передбачені п. п. 4.2. Договору, а саме: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, акт прийому, форма № 4, видаткову накладну, повідомлення, форма № 280, копію паспорту якості на відвантажену продукцію, акт прийому-передачі (додаток 12.3.) відповідачем має бути сплачено суму, передбачену банківською гарантією.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до відповідача з вимогами від 08.01.2013 р. (№ 286/8/54) та від 15.01.2013 р. (№ 286/8/140) про виплату на користь позивача Банківської гарантії за неналежне виконання третьою особою умов Договору.

Відповідачем, листом від 25.01.2013 р. (вих. № 08-0/01-83) було відмовлено позивачу у виконанні вимог № 286/8/54 від 08.01.2013 р. та № 286/8/140 від 15.01.2013 р. у зв'язку з тим, що у банку відсутня можливість перевірити справжність підпису уповноваженої особи на такій вимозі, так як строк дії довіреності, яку було долучено позивачем, сплив 31.12.2012р.

В свою чергу, позивачем було направлено на адресу банку 08.02.2013 р. лист, до якого було долучено завірену копію довіреності № 220/24/д, видану Міністром оборони України від 09.01.2013 р.

У відповідь на вищезазначений лист відповідачем було направлено на адресу Міністерства оборони України лист № 08-0/01-210/1 від 19.02.2013 р., яким було відмовлено позивачу у виплаті коштів за Банківською гарантією у зв'язку, зокрема, з тим, що строк дії гарантії закінчився 01.02.2013 р., а вищезазначений лист було направлено відповідачу 08.02.2013 р., тобто після спливу строку дії Банківської гарантії.

Таким чином, відповідач, у своєму письмовому відзиві та письмових поясненнях зазначає про те, що правомірно відмовив позивачу у виплаті гарантії.

Суд погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюється Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 за N 639 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

В свою чергу, гарантійний випадок - факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Згідно з п. 2 розділу 1 Положення бенефіціар - особа, на користь якої надається гарантія, а принципал - особа, за заявою якої надається гарантія/контргарантія.

Згідно з п. 4 розділу 1 Положення банк-гарант/банк-контргарант надає гарантії/контргарантії як у національній, так і в іноземних валютах для забезпечення виконання принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 глави 4 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT. У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень.

Крім того, частинами 1, 2 та 4 ст. 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до п. 12 розділу 1 Положення рішення про надання гарантії/контргарантії та умови її видачі приймається банком-гарантом/банком-контргарантом відповідно до своїх внутрішніх положень.

З матеріалів справи вбачається, що банк, відповідно до приписів чинного законодавства України, направив на адресу позивача лист з відмовою у виплаті гарантії, у зв'язку з тим, що позивачем до вимоги від 08.01.2013 р. (№ 286/8/54) було долучено довіреність, строк дії якої закінчився 31.12.2012 р.

В свою чергу, позивачем було повторно направлено на адресу відповідача вимогу від 08.02.2013 р. (№ 286/8/537) з долученням завіреної копії довіреності № 220/24/д, виданої Міністром оборони України 09.01.2013 р.

Проте, умовами Банківської гарантії передбачено, що гарантія набуває сили з моменту підписання її гарантом і діє по 01 лютого 2013 р. включно, а також передбачено, що банківська гарантія закінчується повністю і автоматично 01 лютого 2013 р. Вимоги бенефіціара повинні бути надані гаранту не пізніше 01.02.2013 р. включно.

Таким чином, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу, яка відповідає чинному законодавству України та умовам Банківської гарантії лише 08.02.2013р., тобто після спливу строку дії Банківської гарантії.

Згідно з ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі, зокрема, закінчення строку дії гарантії.

Таким чином, оскільки позивачем вперше було направлено на адресу відповідача вимогу, яка не відповідала вимогам Банківської гарантії та приписам чинного законодавства України, відповідач правомірно відмовив у виплаті коштів, передбачених Банківською гарантією. В свою чергу, повторна вимога, оформлена позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства України та умов Банківської гарантії, була направлена відповідачу після закінчення строку дії Банківської гарантії, тому у відповідача відсутні правові підстави для виплати коштів за Банківською гарантією.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування коштів за банківською гарантією в розмірі 69 660,00 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя О.В. Нечай