Постанова № 35694333, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 815/953/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2013 року № 0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 155 грн. та № 0000062200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16135 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 11.06.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» посилалось на те, що реальність здійснення господарських операцій, які укладались між апелянтом та ТОВ «Агроальянс» підтверджується наданими первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. При цьому, позивач зазначив, що отримані від ТОВ «Агроальянс» товарно-матеріальні цінності в подальшому реалізовувались іншим покупцям, що також належним чином підтверджується первинними документами. Зважаючи на зазначене, апелянт вважає, що товариством на законних підставах сформовано податковий кредит та віднесено суми витрат до складу валових по операціям з ТОВ «Агроальянс», а тому прийняті державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року та ухвалення нової постанови, якою позовні вимоги ТОВ «Південна сервісна компанія» задовольнити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.12.2012 року по 24.12.2012 року, відповідно до наказу №661 від 19.12.2012 року, державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Південна сервісна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображені в податковому обліку взаємовідносин з платником податків ТОВ «Агроальянс» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1833/22/25916254 від 28.12.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 11.01.2013 року № 0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 155 грн. та № 0000062200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16135 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «Південна сервісна компанія» п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого за 2-4 квартали 2011 року занижено суму податку на прибуток в розмірі 18 155 грн. та за червень 2011 року занижено суму податку на додану вартість в розмірі 16135 грн.

ДПІ у Біляївському районі Одеської області в акті перевірки посилалась на те, що згідно акту Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №304/22-6/31477154 від 02.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агроальянс» з питань документального підтвердження господарських відносин з контрагентами у червні 2011 року», встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій цим підприємством за червень 2011 року. Крім того, у вказаному акті податковим органом здійснено висновок про нікчемність укладених ТОВ «Агроальянс» угод у зв'язку з відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів.

Зважаючи на зазначене, ДПІ у Біляївському районі Одеської області дійшла висновку про те, що надані до перевірки документи для підтвердження валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Агроальянс» не можуть вважатись юридично значимими та не можуть використовуватись для підтвердження задекларованої суми валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Південна сервісна компанія».

У зв'язку з чим, в акті податковим органом зазначено про не підтвердження належними первинними документами валових витрат та податкового кредиту позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Південна сервісна компанія», зважаючи на наступне:

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих

товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби.

ТОВ «Південна сервісна компанія» є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого за КВЕД є оптова торгівля сільськогосподарською технікою, ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства.

Згідно акту перевірки та наданим документам, позивач у період, що перевірявся здійснював господарські операції з ТОВ «Агроальянс», з яким 11.02.2011 року було укладено договір поставки № 4411 (а.с. 199).

За умовами вказаного договору ТОВ «Агроальянс» (Продавець) зобов'язувався передати у власність ТОВ «Південна сервісна компанія» (Покупцю), а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки.

Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, ціна певної партії товару і його кількість обумовлюються в погоджених сторонами специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

В свою чергу, укладеним договором також передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (Франко-склад продавця за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 62 А), згідно правил ІНКОТЕРМС. Поставка товару здійснюється у строки, зазначені у Графіку оплати та поставки товару після отримання Продавцем авансового платежу. Вивезення товару зі складу Продавця здійснюється транспортом Покупця, його силами та за його рахунок.

Передання товару від Продавця до Покупця здійснюється та оформлюється актами приймання-передачі товару, що підписуються уповноваженими представниками сторін (момент поставки). Повноваження осіб, що здійснюють приймання товару від імені Покупця (за винятком випадків приймання товару безпосередньо керівником суб'єкта господарювання) Покупець зобов'язаний підтверджувати відповідною довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно додаткової угоди від 01.03.2011 року № 1 до договору поставки від 11.02.2011 року № 4411 текст п. 3.3 Договору викладено в іншій редакції, зокрема, зазначено, що передача товару від Продавця до Покупця здійснюється та оформлюється видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками сторін (момент поставки). Датою поставки товару (його партії) вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (а.с. 201).

У підтвердження виконання ТОВ «Агроальянс» умов укладеного договору ТОВ «Південна сервісна компанія» були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки по рахунку.

Крім того, позивачем, у підтвердження факту перевезення товару, отриманого від ТОВ «Агроальянс», були надані товарно-транспортні накладні, та документи, які підтверджують оприбуткування отриманих від контрагента товарів у бухгалтерському обліку.

Судом апеляційної інстанції досліджені надані позивачем первинні документи.

Так, дійсно, факт передачі товарів (запасних частин до сільськогосподарської техніки) від ТОВ «Агроальянс» до ТОВ «Південна сервісна компанія» підтверджується складеними у відповідності до вимог чинного законодавства видатковими накладними, з яких вбачається найменування товару, його кількість, одиниці виміру та ціна.

В свою чергу, з наданих документів вбачається, що транспортування товару здійснювалось власними силами позивача, а саме: транспортними засобами - автомобілями марки DAEWOO LANOS д/н ВН 6998СТ та HYUNDAI д/н ВН 7790СН, зареєстрованими на ТОВ «Південна сервісна компанія», що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с 203).

Згідно товарно-транспортних накладних, наданих позивачем, замовником та вантажоодержувачем було саме ТОВ «Південна сервісна компанія», тоді як вантажовідправником виступало ТОВ «Агроальянс» (а.с. 204, 206, 209). Пунктом навантаження у товарно-транспортних накладних вказано адресу: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 62 А, де згідно договору поставки розміщується склад продавця. Пункт розвантаження - Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське.

Також позивачем була надана накладна на вантаж № ДП 0117576 від 08.06.2011 року (а.с. 227) та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо виконання ТОВ «Нова Пошта» транспортно-експедиторських послуг для ТОВ «Південна сервісна компанія» (а.с. 155).

До товарно-транспортних накладних також надано подорожні листи службового легкового автомобілю (а.с. (зворот) 204, 206, 209).

У підтвердження оприбуткування товару, який отриманий від ТОВ «Агроальянс» позивачем були надані виписки з картки рахунку 281 (місце зберігання - склад ТОВ «ПСК») за період з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року (а.с. 228-253), згідно яких позивачем здійснювався облік товарно-матеріальних цінностей на складі товариства та вівся бухгалтерський облік отриманих товарів по рахунку 281.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Агроальянс» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Слід також зазначити, що ТОВ «Південна сервісна компанія» у підтвердження реального виконання ТОВ «Агроальянс» укладеного договору були надані докази подальшого використання у власній господарській діяльності придбаної у вказаного контрагента продукції, зокрема, надано договір поставки № 4 від 01.06.2011 року, укладений з ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня», рахунок-фактуру, видаткову накладну, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортну накладну (а.с. 254-261). Також були надані видаткові накладні, які підтверджують факт передачі товарів від ТОВ «Південна сервісна компанія» іншим контрагентам-покупцям: СГ «Нива», СГВАТ «Україна», ФГ «Стоянов А.А.», ПП «Агробизнес-2», ФХ «Ника-Феникс», СФГ «Вікторія», ПП «Хлебопродукт», ФХ «Земляк», СФГ «Мрія», СВК «Рассвет», ОСОБА_3, СВГ «Алва», ПСП «Свитанок», ТОВ «Авангард-Д», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Торгівельний дім «Донснаб»,СПК «Россия», СФГ «Татьяна»,СФГ «Петрово подвір'я» (а.с. 122-145).

Таким чином, подальша реалізація придбаної у ТОВ «Агроальянс» продукції підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт придбання товарів у ТОВ «Агроальянс», їх транспортування, зберігання та подальша реалізація іншим контрагентам, тобто реальність здійснюваних господарських операцій.

Крім того, слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення сум до складу валових та до складу податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на формування валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Південна сервісна компанія» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на нікчемність правочинів укладених в ланцюгу постачання та, відповідно, на те, що укладені ТОВ «Агроальянс» договори не спричиняють реального настання правових наслідків, то колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

В даному випадку, товариством належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Агроальянс», що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Південна сервісна компанія» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на віднесення витрат до складу валових та на формування податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення від 11.01.2013 року № 0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 155 грн. та № 0000062200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16135 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. прийняті державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Південна сервісна компанія» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 11.01.2013 року № 0000052200 та № 0000062200.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв