Ухвала суду № 35694014, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1228/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" (далі - ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Черкасах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 №0005442301, №0005452301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 №0005442301, №0005452301.

На вказану постанову ДПІ у м. Черкасах подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Черкасах проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з ТОВ «Еверестгруп» за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012 №302/22-14/03327552.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року на суму 81475,00 грн., а також порушення п. 198.2, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 70848,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкасах винесені податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012:

- №0005442301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 81475 грн. основного платежу;

- №0005452301 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 106272,00 грн., в тому числі 70848,00 грн. основного платежу та 35424,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Еверестгруп» укладений договір поставки нафтопродуктів від 22.07.2011 №ЧС2207.

На підтвердження товарності та реальності виконання вказаного договору, в матеріалах справи містяться видаткові накладні на придбаний бітум, рахунки-фактури від 16.09.2011, від 17.09.2011, від 21.09.2011, товарно-транспортні накладні від 17.09.2011, від 21.09.2011, банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 за період 17.09.2011 - 22.09.2011, накладна на внутрішній відпуск матеріалів за 22.09.2011, калькуляція виготовлення асфальтобетонної суміші та доказ її реалізації замовникам у вересні 2011 року.

В свою чергу, ТОВ «Еверестгруп» на адресу позивача виписані податкові накладні від 17.09.2011 №21 та від 22.09.2011 №25, на підставі яких ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод» включено 70848,00 грн. ПДВ до складу податкового кредиту за вересень 2011 року.

Крім того, позивач надав паспорти на виготовлення бітуму та сертифікат відповідності придбаного товару, які передані позивачу після поставки бітуму на склад.

При цьому, сторони вказаного договору при здійсненні зазначеного правочину були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Крім того, порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочину між позивачем та його контрагентом.

Щодо посилання податкового органу на те, що в товарно-транспортних накладних, які були надані під час перевірки, не зазначено адреси пунктів завантаження бітуму та не вказано номер подорожнього листа, у зв'язку з чим такі документи не приймаються до уваги, колегія суддів зазначає наступне.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еверестгруп» за вказаний період, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати в періоді отримання відповідної податкової накладної, а отже податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 №0005442301, №0005452301 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 19.11.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.