Постанова № 35693907, 02.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа № 922/4022/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників сторін

позивача - представник Пашкова Н.В. за довіреністю від 05.11.2013 року,

1-го відповідача - представник Добреля В.Ю. за довіреністю № 9 від 05.12.2012 року,

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтал Агро Трейд», Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів,(вх. 3452Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2013 р. у справі №922/4022/13,

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Донецьк,

до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтал Агро Трейд», смт. Золочів, Золочівський район, Харківська область,

та до 2-го відповідача - Науково - виробничої фірми «Сінтал'Д» - Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків,

про стягнення 76 033 991,54 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.10.2013р. (суддя Бринцев О.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ «Сінтал Агро Трейд» та Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д» - ТОВ як з солідарних боржників на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011 р. з додатковими угодами до нього: № 1 від 29.07.2011 року, №2 від 26.12.2011 року, № 3 від 21.02.2012 року, № 4 від 11.10.2012 року, № 5 від 27.12.2012 року, № 6 від 15.02.2013 року та договором поруки № 10-601 від 24.02.2011 року з відповідними додатковими угодами, в загальному розмірі 76 033 991,54 грн., що включає в себе: заборгованість за сумою кредиту 58 550 000,00 грн.; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом за період з 25.03.2013 року по 09.10.2013 року - 9 288 271,23 грн.; заборгованість за непогашеною комісією за період з 25.03.2013 року по 09.10.2013 року - 2 319 838,36 грн.; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань за період з 27.11.2012 року по 09.10.2013 року склала 5 875 881,95 грн.

Стягнуто з ТОВ «Сінтал Агро Трейд» на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» 34 410,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д» - ТОВ як з солідарних боржників на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» 34 410,00 грн. судового збору.

1-й відповідач, ТОВ «Сінтал Агро Трейд», не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд задовольнити клопотання ТОВ «Сінтал Агро Трейд» та залучити до участі у справі № 922/4022/13 в якості третього відповідача - Sintal Agriculture Pablic Limited ( Lampousas street, 1095, Nicosia, Cyprus Реєстраційний номер: 211464); задовольнити клопотання ТОВ «Сінтал Агро Трейд» та призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Харківському науково -дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України. Також, апелянт просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2013 року по справі № 922/4022/13 та прийняти нове, яким у позові банку відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що позиція суду про відмову йому у задоволенні клопотання про залучення 3-го співвідповідача з тих підстав, що позивач не уклав з Sintal Agriculture Pablic Limited договір від 13.12.2012 року, не є стороною за цим договором, отже не має господарських правовідносин, є неправомірною та такою, що порушує норми процесуального права, а саме, статтю 4-3 ГПК України, «змагальність», відповідно до якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідачем подано докази, які обґрунтовують вимоги заявленого клопотання, а така відмова суду порушує статтю 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також, апелянт не погоджується з тим, що його клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи залишені без задоволення, як безпідставні та необґрунтовані. Такий висновок зроблено судом із посиланням на те, що перший відповідач не надав доказів невідповідності відтисків печатки на зазначених додаткових угодах, незважаючи на те, що такі докази надаються спеціалізованими установами, які спеціалізуються на встановлені даних обставин, а тому таких доказів перший відповідач не може надати.

Апелянт вважає, що не прийняття судом першої інстанції до уваги умови пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України є неправомірним, оскільки фраза у договорі «розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання боргового зобов'язання за весь час прострочення» має загальний характер та не скасовує встановленого частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячного строку. Тобто, закон чітко встановлює, «якщо інше не встановлено законом або договором», а у пункт 12.1 спірного договору не змінює шестимісячного строку.

Крім наведеного, апелянт не погоджується з розрахунком суми пені, нарахованої за порушення строків сплати суми кредиту, в якому позивачем застосовані строки повернення кредиту встановлені додатковою угодою №3 та №4, проте, не взято до уваги при здійсненні розрахунку строки, встановлені додатковою угодою № 5, згідно з умовами п.1.1 якої встановлено, що «позичальник зобов'язаний повертати кредит частинами та строки згідно з наведеним у цьому пункті графіком.». Так, даною угодою встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути частину кредиту у розмірі: 5 250 000,00 грн. у строк 22.03.2012 року; 14 437 500,00 грн. у строк до 24.01.2013 року; 4 812 500,00 грн. у строк до 25.02.2013 року. Але у здійсненому позивачем розрахунку ці суми по строкам сплати не відображені.

21.11.2013 року до апеляційного суду від позивача надійшла заява, з урахуванням уточнень до неї від 27.11.2013 року ( вх.11282), про вжиття заходів забезпечення позову у порядку передбаченому частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ТОВ «Сінтал Агро Трейд» та Науково - виробничої фірми «Сінтал'Д» Товариство з обмеженою відповідальністю шляхом накладання арешту на грошові кошти ТОВ «Сантал Агро Трейд» у межах суми позову 775 873 255,23грн. - на рахунках, відкритих в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ( 2600130688703 у доларах США, 2600030688702 у доларах США, 2600030688702 в українській гривні, 2600930688701 у євро, 2600930688701 в українській гривні).

26.11.2013 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить суд прийняти постанову, якою рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2013 року у справі № 922/4022/13 змінити та стягнути з ТОВ «Сантал Агро Трейд» та НВФ «Сантал*Д» ТОВ як солідарних боржників на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011 року з додатковими угодами до нього № 1 від 29.07.2011 року, № 2 від 26.12.2011 року, № 3 від 21.02.2012 року, № 4 від 11.10.2012 року, № 5 від 27.12.2012 року, № 6 від 15.02.2013 року та договором поруки № 10-601 від 24.02.2011 року з відповідними додатковими угодами, в загальному розмірі 75 873 255,23 грн., яка складається з: заборгованості відповідача за сумою кредиту 58 550 000,00 грн.; заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом у розмірі 9 288 271,23 грн.; заборгованості за непогашеною комісією у розмірі 2 319 838,36 грн.; заборгованості за сумою пені за порушення боргових зобов'язань у розмірі 5 715 145,64 грн.

У судовому засіданні 27.11.2013р. представник позивача підтримав позицію, викладену у заперечення до апеляційної скарги, та заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позовних вимог з урахуванням уточнень.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду його безпідставності та необґрунтованості.

У судовому засіданні 27.11.2013р. представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, підтримав свої клопотання, а саме, щодо залучення у справі 3-го відповідача Sintal Agricultural Public Limited та призначення судової почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів дійшла висновку, що дані клопотання апелянта не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та 1-им відповідачем укладений кредитний договір №04-598 від 24.02.2011р. з додатковими угодами до нього; між позивачем та 2-им відповідачем укладений договір поруки від 24.02.2011р. №10-601 з метою забезпечення виконання 1-й відповідачем зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Таким чином, позивач не укладав з Sintal Agriculture Public Limited договір, тому не є стороною за цим договором, отже не має господарських правовідносин з Sintal Agriculture Public Limited.

З огляду на зазначене, Sintal Agriculture Public Limited не може бути залучено у якості третього відповідача по справі.

Щодо клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи колегія суддів зазначає, що 1-й відповідач не навів належних доказів недостовірності підписів Лохмана Ю.М., не навів доказів того, що підпис зроблений іншою особою.

Відповідно до ст.41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тому колегія суддів залишає клопотання апелянта без задоволення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.02.2011р. між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ТОВ "Сінтал Агро Трейд" укладений кредитний договір № 04-598 з додатковими угодами до нього: № 1 від 29.07.2011р., № 2 від 26.12.2011р., № 3 від 21.02.2012р., № 4 від 11.10.2012р., № 5 від 27.12.2012р., № 6 від 15.02.2013р.

Відповідно до умов п.п. 1.1. кредитного договору позивач зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 70.000.000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та в строки, визначені договором.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 24.02.2016р. Позичальник зобов'язаний у період з листопада по лютий кожного року щомісячно повертати кредит частинами у розмірі 3.500.000,00 грн. Датами повернення частин кредиту є 24 число кожного місяця.

У редакції додаткових угод № 4 від 11.10.2012р. та № 5 від 27.12.2012р. п. 6.1. був змінений та викладений в наступній редакції: позичальник зобов'язаний повернути кредит та виконати боргові зобов'язання за кредитом в повному обсязі не пізніше 20.03.2013р. (при цьому до вказаної дати позичальник зобов'язаний повертати кредит частинами та у строки згідно з наведеним графіком). Строк користування кредитом може бути продовжено. У випадку продовження строку користування Кредитом, Кредит повертається не пізніше 24.02.2016р. частинами та у строки відповідно до наведеного графіку.

Відповідно до п. 7.2.1. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 18% річних.

Згідно з п. 7.2.2. договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форсмажороного характеру) зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.6.1 та/або п. 10.3.6.3. та/або п.п. 10.3.6.7.-10.3.6.9. цього договору, проценти за користування кредитом збільшуються таким чином:

- у випадку невиконання чи неналежного виконання/недотримання зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.6.1. та/або п.п. 10.3.6.8. - 10.3.6.9. цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання/недотримання зобов'язань/умов, проценти за користування кредитом збільшуються на 2,0% річних і будуть нараховуватись банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть;

- у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань, встановлених п. 10.3.6.3. та/або 10.3.6.7. цього договору, починаючи з першого числа календарного місяця наступного за тим, у якому зазначені зобов'язання не були виконані належним чином, проценти за користування Кредитом збільшуються на 1,0% річних і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання будуть виконані належним чином.

Положення цього пункту мають поновлювальний характер і можуть застосовуватись протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п. 7.2.5. договору нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця.

У відповідності до п. 7.6.1. додаткової угоди № 4 від 11.10.2012р. до кредитного договору, починаючи з 01.10.2012р., позичальник сплачує банку комісію за перевірку документів при виконанні розрахункових операцій за кредитним договором у розмірі, який розраховується за формулою. Зазначена комісія сплачується щомісячно у строк, вказаний в п. 7.2.4. договору.

У відповідності до додаткової угоди № 5 від 27.12.2012р., незважаючи на положення п. 7.6.1., комісія за перевірку банком документів при здійсненні розрахункових операцій, пов'язаних з виконанням позичальником зобов'язань за цим договором, сплачується позичальником наступним чином: у розмірі 375890,41 грн. у період з 26.11.2012р. по 24.12.2012р. - не пізніше 25 січня 2012 року; у розмірі 340650,68 грн. у період з 25 грудня 2012 року по 24 січня 2013 року - не пізніше 25 січня 2013 року.

В п. 12.1. кредитного договору сторони визначили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Відповідно до п. 10.2.4. кредитного договору у разі порушень позичальником своїх зобов'язань за цим договором та/або запевнень та гарантій, наданих позичальником банку згідно цього договору, банк вправі в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, що є підставою для стягнення з позичальника суми кредиту, плати за кредит та штрафних санкцій (якщо такі будуть мати місце) незалежно від настання строків сплати цих платежів за договором. Цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту відправлення банком відповідного повідомлення позичальнику.

Так, у відповідності до п. 1.1. кредитного договору на позивача покладений обов'язок надати позичальнику обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, відкривши позичальнику позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами: №1010639807 від 28.02.2011р., №1010642404 від 02.03.2011р. та № 1010641771 від 02.03.2011р. (т. 1 а.с. 38-40)

У зв'язку з нездійсненням позичальником у встановлені кредитним договором строки платежів за кредитом та нарахованими процентами у позичальника виникла прострочена заборгованість за кредитним договором.

Як убачається з матеріалів справи, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, а саме, 23.09.2013р., 1-им відповідачем були здійснені лише два платежі в рамках погашення заборгованості за основною сумою кредиту: 22.12.2011р. - 3.500.000,00 грн. та 22.03.2013р. - 5.250.000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, починаючи з 25.09.2012р., 1-й відповідач сплачує проценти за користування кредитом не в повному обсязі та з порушенням строку їх сплати, а, починаючи з 25.03.2013р., 1-й відповідач повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості за основною сумою кредиту та процентами за користування ними позивач 29.05.2013р. надіслав 1-ому відповідачу письмову вимогу щодо виконання зобов'язань за кредитним договором за вих. № КНА-61/345, яка була отримана 1-им відповідачем - 01.06.2013р., про що свідчить штамп Укрпошти (т. 1 а.с. 50-51).

19.09.2013р. ТОВ "Сінтал Агро Трейд" сплачено в рахунок погашення суми кредиту 1.500.000,00 грн., 09.10.2013р. - 1.200.000,00 грн., про що позивачем надано суду 14.10.2013р. витяг з оборотно-сальдової відомості за рахунками обліку заборгованості 1-го відповідача за період з 24.02.2011р. по 09.10.2013р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання 1-им відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011р., позивачем був укладений з НВФ "Сінтал'Д" ТОВ договір поруки № 10-601 від 24.02.2011р., відповідно до умов якого 2-й відповідач поручається перед позивачем за виконання 1-им відповідачем всіх зобов'язань за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011р., з урахуванням додаткових угод до нього, про що свідчать укладені між сторонами додаткові угоди до договору поруки (т. 1 а.с. 41-42).

29.05.2013р. позивач звернувся до 2-го відповідача з письмовою вимогою за вих. № КНА-61/346, в якій вимагав від відповідача 2 погасити заборгованість ТОВ "Сінтал Агро Трейд" перед банком. Дана вимога була отримана відповідачем 2 - 30.05.2013р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідного відправлення (т. 1 а.с. 48-49).

Позивач вважав, що дані обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, та звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою, яка була уточнена заявою про зменшення позовних вимог, прийнятою ухвалою суду 15.10.2013р., з вимогами 76.033.991,54 грн. заборгованості за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011р. з додатковими угодами до нього, з яких: 58.550.000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 9.288.271,23 грн. - заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом за період з 25.03.2013 р. по 09.10.2013 р.; 2.319.838,36 грн. - заборгованість за непогашеною комісією за період з 25.03.2013 р. по 09.10.2013 р.; 5.875.881,95 грн. - заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань за період з 27.11.2012 р. по 09.10.2013 р.

29.10.2013р. господарським судом Харківської області прийнято рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, задовольняючи позовні вимоги банку, суд виходив з того, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором у повному обсязі. Позичальник (1-й відповідач), у свою чергу, не надав суду жодного доказу, який би спростував наявність заборгованості перед позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктом 7.2 кредитного договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в сумі 58550000 грн. та 9288271,23 грн. суми заборгованості по відсоткам.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність передбачена пунктом 12.1. кредитного договору у формі сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, та у зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, Харківський апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції щодо правомірності нарахування відповідачу пені у сумі 5875881,95 грн., заборгованості за непогашеною комісією - 2319838,36грн.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, та підтримується господарським судом апеляційної інстанції та враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобов'язання по договору кредиту та договору поруки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується судом апеляційної інстанції, відповідачі в порушення домовленості сторін кредит не повернули, відсотки за користування ним не сплатили, комісію за перевірку документів при виконанні розрахункових операцій за кредитним договором також не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2013р. у справі №922/4022/13 відповідає нормам чинного законодавства та правові підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтал Агро Трейд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2013р. у справі №922/4022/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.12.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.С.Хачатрян