Ухвала суду № 35693693, 27.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" листопада 2013 р. Справа № 817/3033/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Верес" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ПП "Верес" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000931701 від 25.03.2013 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000931701 від 25.03.2013 року, яким ПП " Верес" нараховано штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.03.2013 року посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача.

За результатами вказаної перевірки складений акт № 000082/17-12-17-01/32089198, в якому зафіксовано порушення п. 119.2 ст. 119 ПК України, а саме: подання з недостовірними даними або з помилками податкової звітності форми 1-ДФ.

25.03.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення Форми "Р" про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 510,00 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного рішення, однак рішеннями відповідача від 24.05.2013 року та від 02.08.2013 року скарги позивача залишені без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки воно суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, що 07.07.2012 року позивачем подано податкову звітність за формою № 1ДФ за ІІ квартал 2012 року.

07.07.2012 року позивачем подано новий податковий звіт форми № 1ДФ за ІІ квартал 2012 року, з урахуванням виявленої помилки.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) , Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" та цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, податкові агенти.

Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Однак, пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Крім того, правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Відповідно до п. 4.3, п. 4.4 Порядку № 1020 уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Тобто, зазначеними правовими нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було вчасно подано податкову звітність за 2 квартал 2012 року за формою 1ДФ. Відповідна звітність була прийнята податковим органом.

Уточнюючий розрахунок від 07.07.2012 року не впливає на загальні показники поданих податкових розрахунків та не призвело до заниження чи завищення податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що виявлена помилка ніяким чином не впливає на заниження чи завищення податкових зобов'язань податкового агента, а тому не застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, передбачених в п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Верес" вул.Штейнгеля,3-А,с.Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028