Постанова № 35693111, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2013 року № 826/17171/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - Італкераміка"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення №68726552201 від 16.10.2013

за участю:

позивача - Лещенко В.В. (директор ТОВ "Торговий Дім - Італкераміка")

представника позивача - Чернишова А.М. (довіреність б/н від 22.10.2013),

представника відповідача - Прокофєва Л.С. (довіреність № 1081/9 від 05.08.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий Дім - Італкераміка" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №68726552201 від 16.10.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин за період з 01.10.2011 по 31.10.2011. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ "Ньюмодуль 2011" за жовтень 2011 року.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ " Ньюмодуль 2011" за договором поставки б/н від 10.10.2011, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 20.11.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 20.11.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 410/26-55-01/30305113 від 20.09.2013.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 04.09.2013 по 13.09.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1216 від 30.08.2013 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - Італкераміка" з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "Ньюмодуль 2011" за період з 01.10.2011 по 31.10.2011.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 362 417,00 грн. за жовтень 2011 року.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході перевірки встановлено, що фінансово - господарська діяльність ТОВ "Торговий Дім - Італкераміка" з ТОВ "Ньюмодуль 2011" здійснювалась відповідно до договору поставки б/н від 10.10.2011.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 598/22-44/37617602 від 18.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ " Ньюмодуль 2011" код за ЄДРПОУ 37617602 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-листопад 2011 року, січень 2012 року", відповідно до якого встановлено відсутність реальності здійснення операцій з придбання, продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців у відповідний період.

Також відповідно до зазначеного акту встановлено, що згідно баз ДПС підприємство має стан « 7» - про що внесено відповідний запис до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей, за адресою м. Київ, вул. Ризька б. 73/Б посадові особі ТОВ " Ньюмодуль 2011" не знаходяться, а допитаний гр. ОСОБА_4, який є засновником та директором ТОВ " Ньюмодуль 2011" зазначив про те, що він не причетний до фінансово - господарської діяльності підприємства та зареєстрував його за грошову винагороду.

За результатами перевірки було складено акт № 410/26-55-22-01/30305113 від 20.09.2013.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - Італкераміка" були подані заперечення на акт № 410/26-55-22-01/30305113 від 20.09.2013 за результатами розгляду яких листом № 14293/10/26-15-22-01-10 від 11.10.2013 "Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки" повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 410/26-55-22-01/30305113 від 20.09.2013 викладено в наступній редакції:

"ТОВ "Торговий Дім - Італкераміка" в порушення:

- пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6, статті 198, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України…..

- занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 326 077,00 грн.

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за жовтень 2011 року на суму 340 грн.,

- підпунктом 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за ІV квартал 2011 року на суму 375 379,00 грн."

16.10.2013 на підставі акту № 410/26-55-22-01/30305113 від 20.09.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 68726552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додано вартість на загальну суму 469 224,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 93 845,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - Італкераміка" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №68726552201 від 16.10.2013 та вважаю його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Ньюмодуль 2011" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Ньюмодуль 2011" за договором поставки б/н від 10.10.2011.

Факт отримання позивачем товару від ТОВ "Ньюмодуль 2011" за зазначеним договором підтверджується видатковими накладними № НМ-0000056 від 28.11.2011, № НМ-0000057 від 28.11.2011, № НМ-0000058 від 28.11.2011, № НМ-0000059 від 28.11.2011, № НМ-0000060 від 28.11.2011, № НМ-0000061 від 28.11.2011, № НМ-0000062 від 28.11.2011 та рахунками - фактурами № 27/10 від 27.10.2011, № 26/10 від 26.10.2013, № НМ-57 від 10.10.2011, № НМ-059 від 26.10.2011, № НМ-060 від 10.10.2011, № НМ-061 від 27.10.2011, № НМ-062 від 20.10.2011 копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар позивачем надано суду копії платіжних доручень та банківських виписок.

У подальшому отриманий від ТОВ "Ньюмодуль 2011" за договором поставки б/н від 10.10.2011 товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з Підприємством "Гарант -ЛОО УТОГ" за договором купівлі-продажу № 2010/01 від 20.10.2011 та з ТОВ "Меркурій" за договором поставки товарів № 7/10-11 від 07.10.2011, що підтверджується відповідними договорами та складеною до них первинною документацією, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що ТОВ "Ньюмодуль 2011" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ньюмодуль 2011".

Посилання відповідача на акт № 598/22-40/37617602 від 18.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ньюмодуль 2011" код за ЄДРПОУ 37617602 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-листопад 2011, січень 2012" не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином, акт № 598/22-40/37617602 від 18.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ньюмодуль 2011" код за ЄДРПОУ 37617602 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-листопад 2011, січень 2012" не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Ньюмодуль 2011".

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ " Ньюмодуль 2011" за договором поставки б/н від 10.10.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ " Ньюмодуль 2011" за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №68726552201 від 16.10.2013

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ - ІТАЛКЕРАМІКА" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 25.11.2013.