Постанова № 35693108, 13.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2013 року № 826/16348/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМалого приватного підприємства "Традиція-98" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпроскасування податкових повідомлень - рішень №0003992202 від 31.05.2013 та № 0004002202 від 31.05.2013

за участю:

представника позивача - Оніщука В.Г. (довіреність № 03/2013 від 22.04.2013),

представника відповідача - Козак В. А. (довіреність № 1399/9/26-54-10-034 від 13.08.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство "Традиція-98" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було оскаржено наказ № 755 від 10.04.2013 та дії відповідача щодо проведення перевірки за результатами якої складено акт № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012 у справі № 826/5263/13-а, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013, позов задоволено та визнано протиправними дії відповідача та скасовано наказ № 755 від 10.04.2013.

Також позивач зазначив про те, що оскільки в запиті № 4944/10/22.2-06/3 від 28.02.2013 не було зазначено на яких підставах запитується інформація, то позивач був звільнений від обов'язку надати відповідь на запит.

Представник позивача у судовому засіданні 13.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 13.11.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013.

У судовому засіданні 13.11.2013 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 12.04.2013 по 25.04.2013 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 755 від 10.04.2013 та направлення на перевірку № 708/22 від 12.04.2013 була проведена документальна планова виїзна перевірка МПП «Традиція-98» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» за період 01.07.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013, яким встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пукту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 816 707,00 грн. та порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 711302,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході перевірки встановлено, що МПП «Традиція-98» в перевіряємому періоді мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "ГМФ", ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт».

Відповідно до акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 2268/23-04/34486030 від 27.10.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ГМФ", код за ЄДРПОУ 34486030 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2011-30.09.2011 року" встановлено укладання ТОВ "ГМФ" правочинів з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Також відповідно до зазначеного акта службовою запискою № 5924/ДПІ/26-10/3 від 07.10.2011 ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надано висновок згідно якого підприємство за податковою адресою не знаходиться та копію пояснення службової особи підприємства директора та засновника ТОВ «ГМФ» ОСОБА_3 про непричетність до діяльності підприємства ТОВ «ГМФ».

Згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 147 /23-04/36412065 від 15.02.2012 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін» (код ЄДРПОУ 36412065) з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за період 01.05.2011 по 31.12.2011» враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ "БС КОНСАЛТИНГ ЮКРЕІН", відсутні, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест-Звіт" ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, TAX ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АРМ "Аудит" ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 478/ДПІ/26-10/3 від 26.01.2011 разом з висновком щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "БС КОНСАЛТИНГ ЮКРЕІН" (код ЄДРПОУ 36412065) за період червень-жовтень 2011 року, до якого додавалась копія пояснення гр. ОСОБА_4 щодо його непричетності до діяльності підприємства та за її результатами встановлено завищення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення задекларованих сум податкового кредиту.

Відповідно до акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №598/22-40/37617602 від 18.06.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ньюмодуль 2011» (код за ЄДРПОУ 3761 7602) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-листопад 2011 року, січень 2012 року» згідно отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі (службова записка № 89/ДПІ/07-10/3 від 23.05.2012) співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі проведено обстеження місцезнаходження за юридичною адресою: м. Київ. вул. Ризька, буд. 73-Б. про що складено акт незнаходження, а допитаний директор та засновник ТОВ «Ньюмодуль 2011» ОСОБА_5 зазначив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та вказав про те, що зареєстрував його за грошову винагороду у зв'язку з чим складено висновок про фіктивність №660/ДПІ/2610/3 від 06.02.2012.

Актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 572/22-40/30399950 від 13.06.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Соло-25" (ЄДРПОУ 30399950) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.11.2011 по 30.04.2012р.» встановлено, що згідно баз ДПС підприємство має стан - 9 "Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням" та від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано службову записку №909/ДПІ/07-10/3 від 05.06.2012 з висновком щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Соло-25", а саме: засновник та директор ОСОБА_6 непричетний до діяльності ТОВ "Соло-25", підприємство за податковою адресою не знаходиться.

Також згідно з зазначеним актом ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС листом № 104/7/07-2/3 від 09.01.2013 повідомило, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС в ході виконання доручення СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було встановлено, що ТОВ «Соло-25» зареєстровано на ім'я гр. ОСОБА_6 за грошову винагороду та зазначений факт останній підтвердив в ході проведеного допиту, під час якого зазначив про те, що зареєстрував ТОВ «Соло-25» на своє ім'я за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС до МПП «Традиція-98» було направлено запит (вих. № 3062/10/22-206/7 від 08.02.2013) щодо надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ «Соло-25» у відповідь на який МПП «Традиція-98» надано письмове пояснення (вх. №4701/10 від 21.02.2013), однак відповідь була дана не в повному обсязі, а саме: підприємством не було надано розрахункових документів з ГОВ «Соло-25», а також документів, що підтверджують відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1196/2240/33751018 від 22.08.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК"СМАРТ" (ЄДРПОУ 33751018) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ "ТК "СМАРТ" (ЄДРПОУ 33751018) сформовано податковий кредит за період квітень та травень 2012 року» згідно листа ДПС у Закарпатській області № 2802/09 від 17.12.2012 було встановлено, що у провадженні слідчого відділу ДПС у Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.11.2012 за № 32012070000000003, відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та невстановлених осіб за вчинення ними фіктивного підприємництва - ТОВ «Техно». за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, досудовим слідством в рамках якого встановлено, що невстановлені особи, діючи від імені призначеного директора ТОВ "Техно" з метою безпідставного формування податкового кредиту реальною діючим суб'єктам господарювання, документально оформили безтоварні операції, зокрема, з ТОВ "ТК "СМАРТ", від імені якого в подальшому невстановлені слідством особи використовуючи схему документального оформлення фінансових операцій, безпідставно формували податковий кредит підприємствам реального сектору економіки.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС до МПП «Традиція-98» було направлено запит (вих. № 23845/10/22-206 від 29.12.2012) щодо надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ "ТК "СМАРТ" у відповідь на який МПП «Традиція-98» надано письмове пояснення (вх. №4702/10 від 21.02.2013), однак відповідь була дана не в повному обсязі, а саме: підприємством не було надано розрахункових документів з ТОВ "ТК "СМАРТ", а також документів, що підтверджують відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС до МПП «Традиція-98» було направлено запит (вих. № 4944/10/22.2-06/3 від 28.02.2013) щодо надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреїн», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25» на який листом (вх. № 7092/10 від 21.03.2013) МПП «Традиція-98» відмовило в наданні документів.

В ході перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС підприємству було надано запит (вих. № 9659/10/22-21 від 18.01.2013) про надання документів з питань взаємовідносин з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреїн», ТОВ «Ньюмодуль 2011» документів у відповідь на який на момент проведення перевірки надано не було.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що встановлено факт не підтвердження взаємовідносин МПП «Традиція-98» з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» за період за перевіряємив період, а саме, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від зазначених підприємств-постачальників.

31.05.2013 на підставі акта № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання № 0004002202 за платежем податок на додану вартість на суму 889 128,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 177 826,00 грн. та № 0003992202 за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 820 094,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3 387,00 грн..

Малим приватним підприємством "Традиція-98" податкові повідомлення-рішення №0003992202 від 31.05.2013 та №0004092202 від 31.05.2013 були оскаржені в адміністративному порядку та за результатами оскарження Міністерством доходів та зборів України прийнято рішення № 11053/6/99-99-10-01-15 від 16.09.2013 про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Мале приватне підприємство "Традиція-98" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0003992202 від 31.05.2013 та №0004092202 від 31.05.2013 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідними позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивачем на підтвердження факту реальності фінансово - господарських відносин з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» не було надано суду ні копій договорів укладених з зазначеними контрагентами, ні відповідної первинної документації, як і не було надано доказів здійснення перерахування коштів вказаним контрагентам та використання отриманих від них товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності та здійснення оплати за отримані послуги, а також не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Таким чином, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт».

Посилання позивача на допущені відповідачем при проведенні перевірки порушення вимог податкового законодавства та скасування наказу на підставі якого було проведено перевірку не можуть бути належними підставами для скасування податкових повідомлень - рішень №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013 з огляду на те, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту по фінансово - господарським взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт», а також те, що вони не мають впливу на факт допущення позивачем порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012 у справі № 826/5263/13-а за позовом Малого приватного підприємства "Традиція-98" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ДПС про визнання дій протиправними та скасування наказу, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013, була прийнята та набрала законної сили вже після прийняття податкових повідомлень - рішень №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013.

Таким чином на момент прийняття податкових повідомлень - рішень №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013 факт протиправності наказу на підставі якого було проведено перевірку та дій відповідача щодо преведення перевірки за результатами якої складено акт № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013 на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення встановлено не було, а отже у відповідача були відсутні правові підстави не приймати на підставі зазначеного акта податкове повідомлення - рішення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не надано суду жодних первинних документів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт», як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати наявним у позивача права на формування витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 20.11.2013.