Рішення № 35692866, 26.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 р. Справа № 914/3527/13

За позовом: Приватного підприємства «Компанія «Астра», м. Львів, до відповідача:Львівського комунального підприємства «Балатон-409», м. Львів,про: стягнення заборгованості. Суддя М.М. Синчук При секретарі Григорчук Н.За участю представників:позивача:Сало Б.В. - довіреність б/н від 30.09.2013 р.,відповідача:Глинський С. М. - довіреність б/н від 26.02.13р.Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Компанія «Астра» до Львівського комунального підприємства «Балатон-409» про стягнення 219 991,78 грн. Ухвалою від 16.09.2013 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду на 01.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №71 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 22.04.2011 р. не здійснив оплати у повному обсязі за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 203 189,58 грн. Крім того, відповідачу нараховано 484,14 грн. інфляційних втрат, 3 732,67 грн. - 3% річних, 12 585,39 грн. - пені.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 16.09.2013 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, 30.09.2013 р., через канцелярію господарського суду Львівської області, подав заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з тим, що юристконсульт перебуває у відпустці. Крім того, просить суд зобов'язати позивача надати акт звірки з відповідачем.

В судовому засіданні 01.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2013 р.

В судовому засіданні 22.10.2013 р. представник позивача надав розрахунок суми основної заборгованості та штрафних санкцій з врахуванням проведеної відповідачем оплати на суму 41 448,71 грн.: платіжне доручення №546 від 29.08.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення №614 від 27.09.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення №545 від 28.08.2013 р. на суму 1 448,71 грн.; платіжне доручення №531 від 23.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

В судовому засіданні 22.10.2013 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, просить суд розстрочити стягнення основної суми заборгованості в розмірі 117 452,24 грн. на 24 місяці рівними частинами щомісяця.

В судовому засіданні 22.10.2013 р. оголошено перерву до 05.11.2013 р.

В судове засідання 05.11.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання 05.11.2013 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника у кримінальному провадженні, що підтверджується повісткою про виклик до слідчого СВ Жовківського РВ ГУМВСУ для участі у допиті, з огляду на вищенаведене, просить продовжити строк розгляду справи судом.

Ухвалою суду від 05.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.11.2013 р. Строк вирішення спору продовжено.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача подав пояснення по справі, повідомив, що у зв'язку з проведенням звірки взаєморозрахунків між сторонами встановлено, що основна сума заборгованості становить 153 691,32 грн. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник відповідача повідомив суд, що 18.11.2013 р. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якого визнав основну суму заборгованості в розмірі 153 691,32 грн., що підтверджується підписаними та скріпленим печатками сторін актом звірки розрахунків між сторонами від 17.10.2013 р. Крім того, представник відповідача просить суд зменшити розмір пені та розстрочити заборгованість на 24 місяці рівними частинами щомісяця.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. оголошено перерву до 26.11.2013 р.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. представник позивача подав пояснення по справі, повідомив, що у зв'язку з проведенням звірки взаєморозрахунків між сторонами встановлено, що основна сума заборгованості становить 153 691,32 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 153 691,32 грн. основної заборгованості, 463,54 грн. - інфляційних втрат, 3 419,84 грн. - 3% річних та пеню в сумі 10 418,88 грн. Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми пені та розтермінування виплати заборгованості на 24 місяці заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. представник відповідача повідомив суд, що визнає основну суму заборгованості в розмірі 153 691,32 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 квітня 2011 року між Львівським комунальним підприємством "Балатон-409" та Приватним підприємством "Компанія "Астра" укладено типовий договір №71 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 цього Договору замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) бере на себе обов'язки з ремонту, повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчерських систем на об'єктах замовника згідно з Додатком А1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

За період з вересня 2012 р. по липень 2013 р., відповідно до умов цього Договору, ПП "Компанія "Астра" належним чином надав відповідачеві послуги по ремонту, повному технічному обслуговуванню ліфтів та обладнання диспетчерських систем на об'єктах замовника.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, у кінці поточного місяця підрядник дає замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою та у триденний термін повертає один примірник акта підряднику.

Замовником були підписані, засвідчені печаткою та повернуті підряднику акти виконаних робіт, в тому числі за період з вересня 2012 р. по липень 2013 р., а саме:

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 25.07.2013 року за липень 2013 року на загальну суму 31 448,71 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 01.07.2013 року за червень 2013 року на загальну суму 31 584,09 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 31.05.2013 року за травень 2013 року на загальну суму 31 587,88 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 30.04.2013 року за квітень 2013 року на загальну суму 31 602,66 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 29.03.2013 року за березень 2013 року на загальну суму 31 701,74 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 27.02.2013 року за лютий 2013 року на загальну суму 31 701,74 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 31.01.2013 року за січень 2013 року на загальну суму 31 983,00 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 31.12.2012 року за грудень 2012 року на загальну суму 32 351,88 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 30.11.2012 року за листопад 2012 року на загальну суму 32 378,09 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 31.10.2012 року за жовтень 2012 року на загальну суму 32 352,55 грн.;

Акт-рахунок приймання виконаних робіт від 01.10.2012 року за вересень 2012 року на загальну суму 32 197,14 грн.

За період з вересня 2012 р. по липень 2013 року позивачем відповідачу проведено роботи на загальну суму 350 889,48 грн. З боку відповідача оплата за виконані роботи не проведена в повному обсязі.

Претензій з боку замовника до підрядника, щодо якості та строку виконання робіт не було. Підрядником свої зобов'язання передбачені даними договорами виконано у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладання з врахуванням ПДВ і складала 34 913,44 грн.

Згідно з пунктом 5.3. Договору замовник, на підставі підписаних актів, щомісячно не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним оплачує виконані роботи.

В судовому засіданні 22.10.2013 р. представник позивача надав розрахунок суми основної заборгованості та штрафних санкцій з врахуванням проведеної відповідачем оплати на суму 41 448,71 грн.: платіжне доручення №546 від 29.08.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення №614 від 27.09.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення №545 від 28.08.2013 р. на суму 1 448,71 грн.; платіжне доручення №531 від 23.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн. Враховуючи наведене просить суд, стягнути з відповідача 161 740,87 грн. основної заборгованості, 463,54 грн. - інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 3 419,84 грн. пеню - 10 418,88 грн.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. представник позивача подав пояснення по справі, повідомив, що у зв'язку з проведенням звірки взаєморозрахунків між сторонами встановлено, що основна сума заборгованості становить 153 691,32 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 153 691,32 грн. основної заборгованості, 463,54 грн. - інфляційних втрат, 3 419,84 грн. - 3% річних та пеню в сумі 10 418,88 грн.

17.10.2013 р. між сторонами у справі підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків за технічне обслуговування ліфтів, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2013 р. становить 153 691,32 грн.

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 153 691,32 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву від 21.11.2013 р., в якому зазначив, що відповідно до актів виконаних робіт ЛКП «Балатон-409» надало позивачу послуги, пов'язані з касовим та розрахунковим обслуговуванням населення в період з січня по серпень 2012 р. на суму 4 103,14 грн. та в період з вересня 2012 р. по вересень 2013 р. на суму 8 389,10 грн. Проте, позивач вище зазначені кошти відповідачу не відшкодував, тому відповідач вважає, що дані кошти повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості. Окрім цього, в період з 01.01.2012 р. по 31.07.2013 р. позивач мав відшкодувати відповідачу кошти за придбання ліфтових кабін на загальну суму 23 946,84 грн. Таким чином, ці кошти мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості.

Позивач проти відзиву заперечив. Просить суд винести рішення по предмету позову, а саме стягнути заборгованість за Договором №71 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між Львівським комунальним підприємством "Балатон-409" та Приватним підприємством "Компанія "Астра" укладено типовий договір №71 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 22 квітня 2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з пунктом 5.3. Договору замовник, на підставі підписаних актів, щомісячно не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним оплачує виконані роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, за період з вересня 2012 р. по липень 2013 року, позивачем відповідачу виконано роботи на загальну суму 350 889,48 грн. З боку відповідача оплата за виконані роботи не проведена в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, 17.10.2013 р. між сторонами у справі підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за технічне обслуговування ліфтів, станом на 01.10.2013 р. становить 153 691,32 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 153 691,32 грн. - заборгованості, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6.1. Договору у разі порушення строку оплати за виконанні роботи, вказаного у п. 5.3. цього Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день протермінування.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, розрахунок пені здійснений позивачем виходячи із положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та до уваги брався розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахований за кожний період виникнення грошових зобов'язань. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 418,88 грн. пені, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 463,54 грн. - інфляційних витрат, 3 419,84 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. представник відповідача підтримав заяву викладену у відзиві на позовну заяву про зменшення штрафних санкцій та розстрочення заборгованості на 24 місяці рівними частинами щомісяця.

Згідно п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, пунктом 6 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено право, а не обов'язок господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.

Як зазначено в п.п. 7.1.1, 7.1.2 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 постанови згаданого пленуму ВГСУ визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття цих заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про розстрочку судового рішення відповідач посилається на те, що ЛКП «Балатон-409» є комунальним підприємством і джерелом доходів підприємства є лише зібрані комунальні платежі від населення. У зв'язку і з поганим матеріальним та фінансовим становищем мешканців, державна виконавча служба не в змозі виконувати рішення судів по стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги, що в свою чергу призводить до затримки у перерахуванні платежів перед іншими підприємствами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд вважає, що заявником не наведені переконливі доводи щодо наявності саме тих виняткових конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду про стягнення суми боргу або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В письмових поясненнях від 22.11.2013 р. представник позивача щодо заявленого клопотання заперечив, зазначив, що відповідач за час надання йому послуг не в повному обсязі їх оплачував, протермінував платежі, при оплаті в платіжних дорученнях вказував неточне та невірне призначення платежу, не дотримувався графіків розтермінування, що призвело до виникнення з боку ПП «Компанія «Астра» заборгованості по сплаті заробітної плати працівникам, сплати податків до бюджету, розрахунків з контрагентами за запасні частини та нарахування на заборгованість пені.

За змістом ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Таким чином, клопотання відповідача від 21.11.2013р. про зменшення штрафних санкцій та розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, відповідачем, за період з серпня 2013 по вересень 2013 р., тобто до подання позовної заяви до суду, проведено оплату на суму 41 448,71 грн., що підтверджується копіями платіжного доручення №546 від 29.08.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжного доручення №614 від 27.09.2013 р. на суму 5 000,00 грн.; платіжного доручення №545 від 28.08.2013 р. на суму 1 448,71 грн.; платіжного доручення №531 від 23.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 4 399,84 грн. судового збору, що становить 2% від ціни позову, а саме від суми - 219 991,78 грн., в яку входить сума 41 448,71 грн., сплачена відповідачем до подання позовної заяви до суду.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Балатон-409» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 11, ідентифікаційний код 22333481) на користь Приватного підприємства «Компанія «Астра» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд.4, кв. 112, ідентифікаційний код 30477310) 153 691,32 - заборгованості, 463,54 грн. - інфляційних втрат, 3 419,84 грн. - 3% річних,10 418,88 грн. - пені.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Балатон-409» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 11, ідентифікаційний код 22333481) на користь Приватного підприємства «Компанія «Астра» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд.4, кв. 112, ідентифікаційний код 30477310) 3 359,87 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.2013 р.

Суддя Синчук М.М.