Рішення № 35692814, 29.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.13р. Справа № 904/5482/13

За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Приватного підприємства "Пектораль", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 441 272,55 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Шкіль О.В. - дов. № 62 від 02.09.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємтсва "Пектораль", м. Нікополь про стягнення 441 272,55 грн. та судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки насіння від 21.08.12р. № 3-48.

16.07.13р. Господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 904/5482/13 за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Приватного підприємтсва "Пектораль", м. Нікополь, справу було призначено до розгляду в засіданні на 06.08.13р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.13р. розгляд справи було відкладено до 12.08.13р.

У зв'язку із обранням судді Ємельянової Ольги Олександрівни на посаду судді господарського суду Харківської області, відповідно до указу Президента України № 503/2013 від 06.09.13р. відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-5088/13 справи № 904/5482/13. Після чого справу було передано для розгляду судді Мілєвій І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.13р. справу № 904/5482/13 було призначено до розгляду в засіданні на 14.10.13р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.13р. розгляд справи було відкладено до 04.11.13р.

У зв'язку з перебуванням судді Мілєвої І.В. на лікарняному, станом на 12.11.13р. закінчився процесальний строк розгляду справи відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-5088/13 справи № 904/5482/13. Після чого справу було передано для розгляду судді Петренко І.В.

Суддею Петренко І.В. справу було призначено на 28.11.13р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.12р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки насіння № 3-48, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача насіння сільськогосподарських рослин, а відповідач зобов'язується прийняти це насіння та полатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, відповідач зобов'язується оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього договору та прийняти насіння тільки власного використання.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість цього Договору становить 455 400 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ - 75 900 грн. 09 коп.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок проводиться відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача поетапно:

Суму в розмірі 63 960 грн. 08 коп. на умовах передоплати (п. 3.2.1. Договору);

Суму у розмірі 391 440 грн. 46 коп. відповідач сплачує наступним чином (п. 3.2.2. Договору):

- 4 000,00 грн. до 25.09.12р.; 4 000,00 грн. до 25.10.12р.; 4 000,00 грн. до 25.11.12р.; 4 000, грн. до 25.12.12р.; 4 000,00 грн. до 25.01.13р.; 4 000,00 грн. до 25.02.13р.; 4 000,00 грн. до 25.03.13р.; 4 000,00 грн. до 25.04.13р.; 4 000,00 грн. до 25.05.13р.; 4 000,00 грн. до 25.06.13р.; 4 000, грн. до 25.07.13р.; 347 440 грн. 46 коп. до 15.08.13р.

Таким чином, на виконання умов Договору, а саме п. 2.1.1. Договору, позивачем було поставлено відповідачу:

- Елітне насіння озимої пшениці сорту «Селянка», у кількості 4 т.;

- Елітне насіння озимої пшениці сорту «Одеська 267», у кількості 4 т.;

- Елітне насіння озимої пшениці сорту «Місія Одеська», у кількості 5 т.;

- Елітне насіння озимої пшениці сорту «Кнопа», у кількості 5 т.;

- Насіння озимої пшениці першої репродукції сортів - «Господиня», у кількості 50 т. та «Антонівка», у кількості 22 т.;

- Насіння озимої пшениці першої репродукції сорту «Золотоколоса», у кількості 28 т.

- Елітне насіння озимого ячменю сорту «Трудівник», у кількості 5 т.;

- Елітне насіння озимого ячменю сорту «Восход», у кількості 5 т.;

- Насіння кукурудзи гібриду F1 «Соколов-407», у кількості 3 т.;

- Насіння кукурудзи гібриду F1 «ВАР 330 МВ», у кількості 2 т.

Поставка вищезазначених товарів підтверджується видатковими накладними від 17.09.12р. № PH-3-10-50, № PH-3-10-50/1, № PH-3-10-50/2, № PH-3-10-50/3, № PH-3-10-50/4, № PH-3-10-50/5, № PH-3-10-50/6, № PH-3-10-50/7, № PH-3-10-50/8, № PH-3-10-50/9, які знаходяться в матеріалах справи (а. с. 15-24).

Таким чином, позивач свої зобов'язання зо Договором виконав повністю та передав, а відповідач на підставі довіреностей від 17.09.12р. серії ЯОП - № 272 та № 273, виданої на ім'я Корінного Володимира Анатолійовича, отримав зазначене насіння загальною вартістю 455 400,55 грн.

01.11.12р. відповідачем було вернуто частину насіння, на загальну суму 48 00,05 грн.

Станом на 09.01.13р. відповідач сво зобов'язання відповідно до умов Договору виконало частково, а саме сплатило суму у розмірі 63 960,08 грн. на умові 100% передоплати та суму у розмірі 4 000,00 грн. згідно графіку за вересень місяць 2012 року.

Таким чином, відповідач не здійснив оплату згідно передбаченого графіку за жовтень-грудень 2012 року у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору, у разі невиконання відповідачем затвердженого графіку погашення заборгованості позивач має право достроково стягнути, а відповідач зобов'язаний достроково сплатити весь залишок зоборгованості протягом 7 днів з моменту надходження на адресу відповідача письмової виомги про це, якщо інший строк не вказано у письмовій вимозі.

27.12.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 138-2/1-14/70 щодо сплати всієї суми заборгованості у розмірі 339 440,42 грн., проте станом на 09.01.13р. відпоідач відповідід не надав, розрахунки не здійснив.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 339 440,42 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Крім того, за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього Договору, відповідач сплачує відповідачу штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості (п. 4.2. Договору).

На підставі вищевикладених норм, а також п. 4.2. договору позивачем було нараховано штраф у розмірі 101 832,13 грн., розрахунок якого перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 101 832,13 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Доказів добровільного виконання відповідачем зобов'язання сторонами не надано.

Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 639, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Пектораль", 5300, вул. Івана Богуна, 6, м. Нікополь, (код ЄДРПОУ 30648429) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", 03038, вул. Ямська, 32, м. Київ, (р/р 26000301035992 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 30518866, код платника ПДВ 305188626552, № свідоцтва 37658173) суму заборговансті за поставлений товар у розмірі 339 440,42 грн. (триста тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок грн. 42 коп.), суму штрафу у розмірі 101 832,13 грн. (сто одна тисяча вісімсот тридцять дві грн. 13 коп.) та суму судового збору у розмірі 8 825,45 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять грн. 45 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 02.12.13р.