Постанова № 35692221, 13.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 29443/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано - Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 р. у справі № 2а-1179/10/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010р. у справі № 2а-1179/10/0970 за позовом ТзОВ «Універсам Дністровський» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000542302/0, № 0000391703/0 та № 0000552302/0 від 11.03.2010 року нечинними та зобов'язання вчинення дій позов було задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ № 0000552302/0 від 11.03.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 333944 грн., в тому числі 223760 грн. за основним платежем та 110184 грн. за штрафними санкціями; та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ № 0000391703/0 від 11.03.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 522705 грн., в тому числі 174235 грн. за основним платежем та 348470 грн. за штрафними санкціями. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити у позові повністю. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням тих обставин, які зазначались скаржником у запереченнях на позов, наданих суду першої інстанції, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 26.02.2010 р. за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ДПІ в м. Івано-Франківськ складено акт № 3938/22-0/36321921 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Універсам Дністровський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13 березня 2009 року по 15 лютого 2010 року», яким зафіксовано порушення п. 1.4. ст. 1, п.п. 2.3.1. п.2.3. ст. 2, п. 9.6., 9.4. ст. 9, п.п. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 223760 грн., в тому числі: за жовтень 2009 року 207920 грн., за листопад 2009 року 7920 грн., за грудень 2009 року 7920 грн. З цієї підстави було винесене податкове повідомлення рішення №0000552302 від 11.03.2010 р. про визначення ТзОВ «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 333944 грн., в тому числі 223760 грн. за основним платежем та 110184 грн. за штрафними санкціями.

Також перевіркою встановлено порушення п. 1.15. ст. 1, п.п. «е» 4.2.9. п. 4.2 ст. 4, п.п. 11.2.2. п. 11.2. ст. 11, п.17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV, в результаті чого донараховано за 2009 рік 174235 грн. податку з доходів фізичних осіб. За вказані порушення ДПІ в м. Івано-Франківськ прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000391703/0 від 11.03.2010 р. про визначення ТзОВ «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 522705 грн., в тому числі 174235 грн. за основним платежем та 348470 грн. за штрафними санкціями.

Крім того, в ході перевірки встановлені порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в 3 кварталі в сумі 250000 грн. За вказані порушення ДПІ в м. Івано-Франківськ прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000542302/0 від 11.03.2010 р. про визначення ТзОВ «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 50000 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ТзОВ «Універсам Дністровський» (позичальник) згідно з Договором позики від 28.05.2009 року №б/н отримано від громадянина України ОСОБА_1 (позикодавець) поворотну фінансову допомогу в сумі 1 млн. грн., які надійшли згідно з банківськими виписками від 09.07.2009 р. та 17.07.2009 р. Згідно з п. 2.4 зазначеного Договору позики позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики в повному обсязі на письмову вимогу позикодавця.

В зв'язку з невиконанням умов договору, позикодавець звернувся до Обухівського районного суду. Рішенням Обухівського районного суду від 08.09.2009 р. в рахунок забезпечення погашення заборгованості за договором позики від 28.05.2009 року в сумі 1 млн. грн. звернуто стягнення на нерухоме майно боржника - цілісний майновий комплекс (нежитлові приміщення, загальною площею 4829,5 кв.м., що в м. Івано-Франківськ по вул. Дністровська, 26), що належав на праві власності ТзОВ «Універсам Дністровський». Даним рішенням суду право власності на вказаний майновий комплекс визнано за позикодавцем і 07.10.2009 р. Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації це право було зареєстровано.

Оскільки загальна сума від здійснення позивачем вказаної операцій протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300 тис. грн., останній в передбаченому порядку не зареєструвався як платник податку на додану вартість та не сплатив відповідні податкові зобов'язання, чим порушив вимоги п. 1.4 ст. 1, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, п. 9.6, 9.4 ст. 9, п.п. 7.81. п.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В результаті наведеного, скаржником встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 223760 грн., в тому числі за жовтень 2009 року 207920 грн, за листопад 7920 грн., за грудень 7920грн. і прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000552302 від 11.03.2010 р. на суму податку на додану вартість 333944 грн., в тому числі 223760 грн. за основним платежем та 110184,00 грн. за штрафними санкціями.

Висновок суду першої інстанції про помилковість висновку апелянта щодо необхідності реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та сплати відповідних податкових зобов'язань не відповідає закону. Так, відповідно до п.п. 3.2.2 п.3.2 вказаного закону не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України. Проте, згідно із п. 3.1.1. вказаного закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця. Відтак, хоча суд першої інстанції правильно зазначив, що передача майна в заставу не є об'єктом оподаткування, однак, не врахував, що операція з переходу права власності на предмет застави іншій особі є об'єктом такого оподаткування.

Враховуючи наведене, ТзОВ «Універсам Дністровський» підлягав обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, оскільки відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст 2 вказаного закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, прийняте ДПІ в м. Івано-Франківськ податкове повідомлення - рішення №0000552302 від 11.03.2010 р. про визначення ТзОВ «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 333944 грн., в тому числі 223760 грн. за основним платежем та 110184 грн. за штрафними санкціями, відповідає закону, а постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правильно встановлено факт донарахування скаржником 100000 грн. внаслідок внесення до статутного фонду товариства нерухомого майно фізичними особами та 74235 грн. - внаслідок надання товариством грошової позики фізичній особі. Як зазначено в акті перевірки, на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства №3 від 31.03.2009 року та акту приймання - передачі нерухомого майна, як внеску в статутний фонд ТзОВ «Універсам Дністровський» від 31.03.2009 р. засновники внесли до статутного фонду товариства нерухоме майно загальною вартістю 2000000 грн. (цілісний майновий комплекс нежитлових приміщень, загальною площею 4829,5 кв.м., що в м. Івано-Франківськ по вул. Дністровська, 26) в обмін на корпоративні права. Скаржник посилається на те, що ТзОВ «Універсам Дністровський» у цих відносинах є податковим агентом, а фізичні особи при внесенні до статутного фонду товариства нерухомого майна отримали дохід, який підлягає оподаткуванню за правилами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно із п.1.15. ст. 1 Закон №889-IV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Згідно із п. 1.2. ст. 1 Закону №889-IV дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Беручи до уваги положення п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Суд першої інстанції правильно констатував, що господарська операція щодо придбання позивачем майна - нежитлового приміщення шляхом внесення цієї споруди до статутного фонду ТзОВ «Універсам Дністровський» підпадає під поняття прямої інвестиції, і витратами, понесеними у зв`язку із придбанням інвестиційного активу, не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами ст.11 та ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм вказаних статей цього Закону. Положеннями п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» придбання інвестиційного активу законодавцем віднесено до операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. При здійсненні вказаної операції не виникає об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді інвестиційного прибутку у разі, коли вартість придбаного фізичною особою інвестиційного активу дорівнює вартості майна, внесеного до статутного фонду юридичної особи, що має підтверджуватися сумою витрат понесених фізичною особою у зв'язку з придбанням такого майна, або його грошовою оцінкою здійсненою згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 1.8. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відтак, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що висновок відповідача щодо донарахування за 2009 рік 100000,00 грн. податку з доходів фізичних осіб від продажу нежитлового приміщення, який знайшов своє відображення в акті перевірки і став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000391703/0 від 11.03.2010 року є неправомірним.

Підставними є і висновки суду першої інстанції про те, що скаржником правомірно донараховано товариству 74235 грн. податку з доходів фізичних осіб внаслідок надання товариством грошової позики фізичній особі, оскільки в цьому випадку фізична особа платник отримала позику не від працедавця, то такі доходи оподатковуються відповідно до абз.3 п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», де зазначено, що якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Відповідно до вимог п.1.15. ст. 1 Закону №889-IV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Однак, враховуючи те, що податковим повідомленням-рішенням №0000391703/0 від 11.03.2010 року визначено ТзОВ «Універсам Дністровський» податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в загальній сумі, а не виокремлено донарахування за конкретні порушення Закону, суд першої інстанції підставно задовольнив позов у цій частині, оскільки визначення суми податкового зобов'язання у податковому повідомленні - рішенні є обов'язком органу державної податкової служби і цей обов'язок у даному випадку скаржником виконаний неналежно.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000542302/0 від 11.03.2010 р. про визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 50000 грн., оскільки ТзОВ «Універсам Дністровський» не включено до валових доходів отриману поворотну фінансову допомогу в сумі 1000000 грн. у вигляді доходів з інших джерел, чим порушено п.п. 4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що валовий дохід включає суми «поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку». Відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення №0000542302/0 від 11.03.2010 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 50000 грн.

Такі висновки суду першої інстанції позивач не оскаржував.

Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової оскаржуваної постанова підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду м. Львова від 18.06.2010р. у справі №2а-1179/10/0970 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ №0000391703/0 від 11.03.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський» податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 522 705 грн., в тому числі 174 235 грн. за основним платежем та 348 470 грн. за штрафними санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.