Постанова № 35691466, 20.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 908/1027/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційних скаргВиконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжяна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 рокуу справі господарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Укртрансфармація", м. Київ в особі структурного підрозділу "Придніпровський", м. ДніпропетровськдоВиконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжяза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаМіністерства інфраструктури України, м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя 2. Запорізької міської ради, м. Запоріжжяпровизнання нечинним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року

за участю представників

позивача:Савченко Ю.В.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи на стороні позивача: Савченко Ю.В.,

третьої особи на стороні відповідача-1: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Укртрансфармація" (далі за текстом - ДП "Укртрансфармація") в особі структурного підрозділу "Придніпровський" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року в частині встановлення права комунальної власності на нежитлове приміщення аптеки № 5, яка розташована в житловому будинку на цокольному поверсі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Міністерство інфраструктури України, а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (далі за текстом - ТОВ "Роджерс") та Запорізьку міську раду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2013 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року в частині встановлення права комунальної власності на нежитлове приміщення аптеки № 5, яка розташована в житловому будинку на цокольному поверсі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що затвердивши рішенням виконкому Запорізької міської ради від 22.11.2001 року № 444/1 акт приймання-передачі у комунальну власність житлового будинку № 5 по вул. Залізничній у м. Запоріжжя, зокрема, спірного нежитлового приміщення аптеки, виконком Запорізької міської ради порушив вимоги ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", оскільки зазначеною нормою чітко визначені об`єкти, які підлягають безоплатній передачі у комунальну власність, до якого спірне приміщення - аптека не відноситься; крім того, рішення виконкому Запорізької міської ради від 22.11.2001 року № 444/1 в частині встановлення права комунальної власності на нежитлове приміщення аптеки № 5 прийнято без дотримання вимог діючого на той час законодавства України та є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як балансоутримувача та особи-набувача права господарського відання спірним приміщенням, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Виконавчий комітет Запорізької міської ради та ТОВ "Роджерс" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційним скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.06.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем та третьою особою на стороні позивача відзивів на касаційні скарги подано не було.

Розпорядженням від 19.11.2013 року № 03-05/2594 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Бакуліна С.В., Костенко Т.Ф.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи на стороні позивача проти доводів касаційних скарг заперечував та просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.06.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року - без змін.

Відповідача та третіх осіб на стороні відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи на стороні позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Укртрансфармація" відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України (раніше Міністерство транспорту та зв'язку України).

В 1996 році наказом начальника Придніпровської залізниці № 63/Н від 20.06.1996 року на баланс державного виробничого підприємства "Трансфармація" Придніпровської залізниці було передано приміщення аптеки № 5, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5 в цокольному поверсі житлового будинку для здійснення виробничої діяльності, яке було взято на баланс підприємства.

В подальшому, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 614 від 22.12.1999 року назва підприємства була змінена на державне підприємство "Придніпровськтрансфармація" (далі за текстом - ДП "Придніпровськтрансфармація") та зареєстровано новий Статут підприємства.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 255 від 29.03.2004 року ДП "Придніпровськтрансфармація" було реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Укртрансфармація", яке є правонаступником майнових прав та обов'язків реорганізованого підприємства. Відповідно до цього наказу все майно ДП "Придніпровськтрансфармація" було передано на баланс ДП "Укртрансфармація". Державне майно знаходиться у повному господарському віданні ДП "Укртрансфармація".

Позивач зазначав, що житлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5, належали відомчому житловому фонду ДП "Придніпровська залізниця". Нежитлове приміщення аптеки № 5, розташоване за вказаною адресою, знаходилось на балансі ДП "Придніпровськтрансфармація" в повному господарському віданні.

В 2001 році відомчі житлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5 по акту приймання-передачі від 21.10.2001 року були прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Запоріжжя, право власності на яке було затверджено рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року, в зв'язку з чим територіальній громаді міста Запоріжжя було видано Свідоцтво про право власності САА № 957067.

В 2007 році ДП "Придніпровськтрансфармація" звернулось до Управління житлового господарства м. Запоріжжя з листом № 89 від 05.04.2007 року "Про право на діяльність на приміщення аптеки № 5, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5", в якому зазначило, що включення в акт приймання-передачі приміщення аптеки є незаконним, оскільки Придніпровська залізниця не мала права бути розпорядником державного майна, яке знаходиться на балансі ДП "Придніпровськтрансфармація" та повідомило, що дане аптечне приміщення на законних підставах закріплене за ДП "Придніпровськтрансфармація" на праві повного господарського відання, у зв`язку з чим просило Управління житлового господарства об`єктивно розібратися в цьому питанні.

Однак, Управління житлового господарства Запорізької міської ради листом № 15-03/1947 від 24.04.2007 року повідомило ДП "Придніпровськтрансфармація" про те, що вказане нежитлове приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Запоріжжя, яке передано на підставі акту приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність, що затверджений рішенням виконкому Запорізької міської ради від 22.11.2001 року № 444/1, а тому ДП "Придніпровськтранформація" не має правових підстав для користування нежитловим приміщенням.

Міністерство транспорту та зв'язку України зверталось до Запорізької міської ради з листом № 1295/16/14-09 від 26.02.2009 року, відповідно до якого з метою забезпечення належного захисту прав власності на державне нерухоме майно підтвердило, що нежитлове приміщення аптеки № 5, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5, в цокольному поверсі, знаходиться на балансі ДП "Укртрансфармація" та просило оформити на нього право державної власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

З листа Міністерства інфраструктури України № 7417/16/10-11 від 05.09.2011 року вбачається, що згідно з даними з Єдиного реєстру об'єктів державної власності, Міністерство інфраструктури України підтверджує, що приміщення аптеки № 5, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5 є державною власністю та обліковується на балансі ДП "Укртрансфармація".

Крім того, в листі Фонду державного майна України № 10-15-15547 від 17.11.2011 року зазначено, що за результатами інвентаризації об'єктів державної власності в Єдиному реєстрі обліковується ДП "Укртрансфармація", орган державного управління: Міністерство транспорту та зв'язку України та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, зокрема, будівля для конторських та адміністративних цілей, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5 (п. 67 Додатку до даного листа).

Позивач, вважаючи що включення нежитлового приміщення аптеки № 5, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5, до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя відбулось з порушенням вимог чинного на той час законодавства України, звернувся до суду з позовом про визнання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року нечинним в частині визнання права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на зазначене нежитлове приміщення аптеки № 5.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання нечинним рішення територіальної громади в особі міської ради в частині визнання права комунальної власності на нежитлове приміщення, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Вказана стаття кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт" майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування є загальнодержавною власністю.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки ДП "Укртрансфармація" від 27.02.2012 року № 62 про балансову належність об`єкту нерухомості державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5 закріплено за ДП "Укртрансфармація" на праві повного господарського відання та знаходиться на його балансі.

ДП "Укртрансфармація" підпорядковується Державній адміністрації залізничного транспорту України та є окремою юридичною особою.

За приписами ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

В ч. 1 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено перелік об'єктів, які можуть передаватись з державної у комунальну власність.

Безоплатно можуть передаватися також інші об'єкти права державної власності, визначені статтею 2 цього Закону, якщо такі об'єкти не менше двох разів пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але не були реалізовані.

Частинами п`ятою та шостою цієї статті встановлено, що така передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року в частині встановлення права комунальної власності на нежитлове приміщення аптеки № 5, яка розташована в житловому будинку на цокольному поверсі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 5.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, зокрема, не з'ясовано з якого часу і на якій правовій підставі належить позивачу спірне приміщення нерухомого майна і хто здійснює витрати по утриманню такого майна.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи взагалі не містяться докази надання у власність чи в користування земельної ділянки, на якій знаходиться таке нерухоме майно, позивачу та не з'ясовано кому належить дана земельна ділянка і на якому правовому титулі.

Також суд касаційної інстанції відзначає, що вирішуючи даний спір судам попередніх інстанцій необхідно було з'ясувати чи існувала на момент передачі житлового фонду аптека № 5, як об'єкт соціально-побутового призначення, з огляду на приписи ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційні скарги Виконавчого комітету Запорізької міської ради та ТОВ "Роджерс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року підлягають частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.06.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року у справі № 908/1027/13 - скасувати.

3. Справу № 908/1027/13 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді: С.В. Бакуліна

Т.Ф. Костенко