Рішення № 35691380, 20.09.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/151/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :

головуючого судді - Лободенка О.С.

при секретарі - Євтушенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом обласного бюро судово - медичної експертизи м. Полтава до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року до суду звернулось бюро судово - медичної експертизи м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу.

Під час розгляду справи представником Позивача було надано документи про зміну назви бюро судово - медичної експертизи на обласне бюро судово - медичної експертизи м. Полтави.

17 вересня 2013 року представником позивача, у відповідності до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в порядку регресу у сумі 18 500,00 грн.

Представник позивача Панченко О.О. в судове засідання прибула, позов, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову про стягнення грошових коштів в порядку регресу, та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В своєму позові Позивач зазначив, що 15 травня 2008 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_1 (водій Кременчуцького відділення бюро судово-медичної експертизи), керуючи автомобілем ГАЗ 2410 державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності бюро судово - медичної експертизи, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виконуючи трудові обов'язки водія Кременчуцького відділення бюро судово - медичної експертизи на підставі шляхового листа, рухаючись зі швидкістю близько 70 км/год по автомобільній дорозі Полтава - Олександрія з м. Полтави в напрямку м. Кременчук, порушив вимоги п. п. 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем КАМАЗ 52213 державний номер НОМЕР_2 з причепом на смузі зустрічного руху.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пасажир службового автомобіля ГАЗ - 2410, під час виконання службових обов'язків, ОСОБА_3 - отримав смертельну травму, пасажир ОСОБА_4 - отримав тяжке тілесне ушкодження, сам Відповідач отримав тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості. Автомобілю КАМАЗ 52213 державний номер НОМЕР_2 з причепом, що належить ОСОБА_5, були спричинені значні механічні пошкодження.

По факту вчинення вищевказаної дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 15.05.2008 року о 13.30 год., щодо дій Відповідача була порушена кримінальна справа.

06 квітня 2009 року вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області по справі № 1-7/2009 відповідач був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідачу було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення правакерувати транспортними засобами.

09 квітня 2010 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області за наслідками розгляду кримінальної справи за апеляцією представника цивільного позивача Тарасевича С.В. на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.04.2009 року було винесено ухвалу, згідно якої апеляція була залишена без задоволення, а вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.04.2009 року - без змін.

03 квітня 2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області по справі № 2-107/12 за позовом ОСОБА_4 до бюро судово - медичної експертизи м. Полтави, Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській обл.. про відшкодування майнової та моральної шкоди, було винесено рішення, відповідно до якого в задоволенні позову було відмовлено.

22 травня 2012 року апеляційний суд Полтавської області по справі № 22ц/1690/1968/2012 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.04.2012 року по справі № 2-107/12 виніс рішення, відповідно до якого апеляційна скарга була задоволена частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.04.2012 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 до Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз про відшкодування моральної шкоди - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз на користь ОСОБА_4 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 128,50 коп. судових витрат, а всього 20 128,50 грн. В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.04.2012 року - залишено без змін.

На виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 22.05.2012 року та виконавчого листа № 2-107/12 від 22.05.2012 року зі сторони бюро судово - медичної експертизи м.Полтави на користь ОСОБА_4 було сплачено грошові кошти у розмірі 13 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 853 від 05.07.2012 року та грошові кошти в сумі 6628,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1032 від 08.08.2012 року, а всього на користь ОСОБА_4 було сплачено грошові кошти в розмірі 20 128,50 грн.

Також Позивач вказав на те, що у березні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до бюро судово - медичної експертизи м. Полтави про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

16 травня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська за наслідками розгляду позову ОСОБА_5 до Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз м. Полтави, треті особи: ОСОБА_1, головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином прийняв рішення, яким позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з бюро судово - медичних експертиз м. Полтави матеріальну шкоду в розмірі 12 293 грн. 42 коп. В іншій частині позову відмовлено.

23 липня 2012 року апеляційний суд Дніпропетровської області по справі № 22ц/490/6922/12 виніс рішення, відповідно до якого вирішив апеляційну скаргу Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз - відхилити. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2012 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути з Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

На виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2012 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.07.2012 року зі сторони Бюро судово - медичної експертизи на користь ОСОБА_5 були сплачені грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1235 від 24.09.2012 року та грошові кошти в сумі 12 293,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1261 від 25.09.2012 року, а всього на користь ОСОБА_5 було сплачено грошові кошти в розмірі 13 293,42 грн.

За таких обставин Обласне бюро судово - медичної експертизи м. Полтави на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як особам, яким внаслідок ДТП, що сталася 15.05.2008 року близько 13.30 год., завдано шкоду, було виплачено грошові кошти в розмірі 20 128,50 грн. та 13 293,42 грн. відповідно, а всього: 33 421,92 грн.

В судовому засіданні представник позивача обласного бюро судово - медичної експертизи м. Полтава - Панченко О.О. зменшила розмір позовних вимог і враховуючи обставини, які були з'ясовані під час розгляду справи, і просила стягнути з відповідача на користь позивача 18 500 грн.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов обласного бюро судово - медичної експертизи до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.04.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вирок суду набрав законної сили.

Відповідно до ч.1 статті 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 134 Кодексу законів про працю України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних в кримінальному порядку.

Отже, ОСОБА_7 згідно чинного законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі організації, внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків у повному розмірі, оскільки його дії мають ознаки діянь, які переслідуються в кримінальному порядку, що підтверджується вироком Кобеляцького районного суду від 06.04.2009 року.

Також, частиною 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин,утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем в повному обсязі було відшкодовано шкоду, завдану потерпілим особам, внаслідок ДТП, яка сталася 15.05.2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу в спростування позовних вимог позивача і в підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що позов Обласного бюро судово - медичної експертизи підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 1191 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов обласного бюро судово - медичної експертизи м. Полтава до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь обласного бюро судово - медичної експертизи м. Полтава (36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 33-д, код ЄДРПОУ 05506595) в порядку регресу грошові кошти в розмірі 18 500,00 (вісімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя :