Ухвала суду № 35691153, 03.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9685/13 Справа № 403/16044/12 Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Доповідач - Кіктенко Л.М. Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Каратаєвої Л.О., Калиновського А.Б.

при секретарі: Поляковій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерсат», треті особи ОСОБА_3 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерсат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс», треті особи ОСОБА_3 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності задоволено частково.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 3.10.2011р. нежитлового приміщення №6, розташованого у АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Интерсат», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі за №1843;

Скасовано державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» (ЄДРПОУ 35739872 АДРЕСА_1) на нежитлове приміщення №6, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2010р.

Скасовано державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Интерсат» (ЄДРПОУ 37148851, АДРЕСА_1) на нежитлове приміщення №6, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2011р.

Скасовано державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс» (ЄДРПОУ 37619608, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, буд.25-а, оф.2) на нежитлове приміщення №6 розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2012р.

Поновлено за ОСОБА_2 державну реєстрацію права на нерухоме майно, шляхом внесення Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається: в будівлі Літ. А-2 вбудоване приміщення №6 поз.1-5, загальною площею 100,6 кв.м; ганок літ. а7 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між Приватним підприємством «Глорія» та ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №6547.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

З таким рішенням не погодилось Товариство «Юридична компанія «Вертекс», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 11 листопада 2003 року, посвідченого ОСОБА_4- приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №6547, ОСОБА_2 придбала у ПП «Глорія» у власність нежитлове приміщення: в будинку Літ.А-2 вбудоване приміщення №6 поз.1-5, загальною площею 100,6 кв.м, а - ганок, а7 - ганок, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації». З моменту придбання нежитлового приміщення №6 та до нинішнього часу позивач користується цим приміщенням та використовує його під магазин.

Заочним рішенням від 19 грудня 2008 року Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська право власності на вказане приміщення визнано за Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Верхньо-Красний ринок», яке 24 жовтня 2012 року скасовано.

На підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року право власності на спірне приміщення визнано за ТОВ «Днепроградострой», яке 24 грудня 2012 року апеляційним судом Дніпропетровської області скасовано та відмовлено в позові в повному обсязі.

Проте 3 жовтня 2011 року Товариство «Днепроградострой» та Товариство «Интерсат» уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №6, розташованого у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, після чого, 19.09.2012р. між ТОВ «Интерсат» та ТОВ «ЮК «Вертекс» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №6, розташованого у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

В позовній заяві позивач посилалася на правові норми - на ст.,ст.16,20,203,215,216,316,317,328,626,655,656 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає, або зобов*язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи убачається, що спірне майно знаходиться у користуванні позивача і фактично не було передане відповідачам, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що правочин, який укладений між сторонами, не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Також суд обґрунтовано встановив, що позивач є власником спірного майна, що є предметом оспорюваних ним договорів купівлі-продажу, вказане свідчить про правомірність вимог позивача про визнання договорів купівлі-продажу недісними у зв*язку з тим, що Товариство «Днепроградострой» (продавець за оспорюваним договором купівлі-продажу, всупереч вимогам ст..658 ЦК України , не будучи власником спірного майна, неправомірно уклав з Товариством «Интерсат» оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу від 3 жовтня 2011 року.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини, якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін і заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України, тощо).

Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно ст.,ст.215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Тому право позивача обрати такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, залежить від того, чи порушено таким правочином його право. У випадку встановлення такого порушення, визнання правочину недійсним є способом захисту порушеного права позивача, який він може обирати на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачем обрано правильно спосіб захисту порушеного права, оскільки оскаржувані угоди від 3.10.2011 року між Товариством «Днепроградострой» та Товариством «Интерсат», від 19.09.2012 року між Товариством «Интерсат» та Товариством «ЮК «Вертекс» безпосередньо стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки за спірними угодами було відчужене майно, яке є власністю позивача.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України право власноситі набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п*ятою та шостою ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 3.10.2011 року, укладеного між Товариством «Днепроградострой» та Товариством «Интерсат» нежитлового приміщення №6, розташованого у АДРЕСА_1, посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №1843 у зв*язку з тим, що Товариство «Днепроградострой» не було власником спірних нежитлових будівель та не мало права розпоряджатися вказаним майном.

Також суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.09.2012 року між Товариством «Интерсат» та Товариством «Юридична компанія «Вертекс» з урахуванням вимог п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якому вказано, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину та з урахуванням вимог ст.,ст.19, ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скасував державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» (ЄДРПОУ 35739872 АДРЕСА_1) на нежитлове приміщення №6, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2010р.; скасував державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Интерсат» (ЄДРПОУ 37148851, АДРЕСА_1) на нежитлове приміщення №6, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2011р.; скасував державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс» (ЄДРПОУ 37619608, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, буд.25-а, оф.2) на нежитлове приміщення №6 розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2012р. та поновив за ОСОБА_2 державну реєстрацію права на нерухоме майно шляхом внесення Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається: в будівлі Літ. А-2 вбудоване приміщення №6 поз.1-5, загальною площею 100,6 кв.м; ганок літ. а7 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між Приватним підприємством «Глорія» та ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №6547.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не впливають на правильність ухваленого рішення суду, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.,ст.209,303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Вертекс» відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: