Ухвала суду № 35664891, 02.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/11310/13 Головуючий в 1 інстанції Твердохліб А.В.

Категорія-79 Доповідач Козлов С.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Тамакулової В.О., Болтунової Л.М.,

при секретарі: Нікуліній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Прижигалінської О.В., заінтересована особа: ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року визнані неправомірними та скасовані постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінської Т.В. про відмову у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих листів за № 437/3791/12, виданих від 12.12.2012 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Синельниківського РЕМ заборгованості в розмірі 2407 грн. 52 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.; зобов'язано старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінську О.В. відкрити виконавчі провадження щодо примусового виконання вказаних виконавчих листів; стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції на користь держави судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп..

В апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити ухвалу, якою визнати правомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Прижигалінської О.В. при винесенні оскарженої постанови.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. А відповідно до ч. 2 ст. 387 цього Кодексу у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінської Т.В. від 16.08.2013 року було відмовлено у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих 08.01.2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Синельниківського РЕМ заборгованості в розмірі 2407 грн. 52 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп., оскільки виконавчі листи не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за відсутністю у них індивідуального ідентифікаційного номеру божника, у зв'язку з чим стягував звернувся до суду зі скаргою на вказані дії державного виконавця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Між тим, п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не містить вимог про обов'язкове зазначення в позовній заяві індивідуального ідентифікаційного номера боржника та відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача має право самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Тобто, у разі незазначення індивідуального ідентифікаційного номера у рішенні суду державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

За таких обставин та виходячи з того, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 2407 грн. 52 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп., за якою було винесено заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 року, не містила даних щодо наявного індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та зазначені дані не були встановлені судом при розгляді справи по суті, що унеможливило внести індивідуальний ідентифікаційний номер боржника до виконавчого листа, а така обставина позбавляє позивача реалізувати своє право на примусове виконання судового рішення, в той час як відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду, суд обґрунтовано на підставі ст. 383 ЦПК України задовольнив заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про неправомірність зазначених дії державного виконавця.

Доводи Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області в апеляційній скарзі про законність оскаржуємих дій державного виконавця не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у сукупності з наданими заявником доказами за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ст. 212 ЦПК України. Безпідставне і посилання скаржника на пропуск заявником встановленого ст. 385 ЦПК України десятиденного строку для звернення до суду зі скаргою на вказані дії державного виконавця, оскільки, як зазначено в самій скарзі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» від 13.09.2013 року, спірні постанови державного виконавця від 16.08.2013 року були отримані цим товариством лише 09.09.2013 року, що підтверджується супровідним листом і нічим не спростовано, а само по собі винесення державним виконавцем аналогічної постанови раніше 10.07.2013 року не може бути прийнято до уваги при вирішенні питання щодо початку дії строку на оскарження наступних постанов з цього приводу.

Разом з тим, оскільки в резолютивній частині своєї ухвали судом не було зазначено дати визнаних неправомірними та скасованих постанов державного виконавця, що перешкоджає належному виконанню такої ухвали, колегія суддів вважає за необхідне внести до неї відповідне доповнення.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відхилити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року залишити без змін, доповнивши абзац другий її резолютивної частини після слів «постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінської Т.В.» словами «від 16.08.2013 року».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: