Рішення № 35689769, 02.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 921/1036/13-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Вербовській М.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка Гусятинського району Тернопільської області

про стягнення 1 631 467,11 грн. заборгованості.

За участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Книш Р.В. - представник, доручення № 622 від 22.11.2013р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Тернопільської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" про стягнення заборгованості за поставлений товар на загальну суму 1 631 467,11 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.10.2013р.

В судовому засіданні 21.10.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2013р. позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання 21.10.2013р. не з'явився, вимог ухвали суду від 09.10.2013р. не виконав.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався на 18.11.2013р., 27.11.2013 р. та 02.12.2013 р. з підстав, викладених в ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання 02.12.2013р. не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2013р. позовні вимоги визнав повністю та підтримав подану ним заяву про розстрочення суми боргу на 6 місяців (вх.№ 19663 від 27.11.2013 р.).

В судовому засіданні 02.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" (Продавець) та ТОВ "Агрофірма "Постолівська" (Покупець) укладено договір поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. (надалі - договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця у встановлений строк товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, передбачених даним договором.

Предметом постачання за договором є засоби захисту рослин. Кількість, асортимент та ціна товару визначаються у специфікації, яка є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 6.3. договору № 026-к/2012 від 06.03.2012р. та специфікації № 1 від 06.03.2012р. загальна вартість договору складає 3 885 985,03 грн.

11.04.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р., відповідно до якої збільшено загальну вартість договору до 7 937 434,60 грн.

18.04.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р., відповідно до якої збільшено загальну вартість договору до 7 985 652,54 грн.

Відповідно до п.п. 6.4.-6.5. договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. та додаткових угод до нього № 1 від 11.04.2012р. та № 2 від 18.04.2012р., Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця попередню оплату у розмірі 5% від загальної вартості договору, а саме: 399 282,63 грн.

Остаточний розрахунок за отриманий товар Покупець зобов'язується здійснити наступним чином та в такі строки: до 20.08.2012р. сплатити 20% від вартості договору в сумі 1 597 130,51 грн.; до 20.09.2012р. сплатити 55% від вартості договору в сумі 4 392 108,89 грн. та до 20.10.2012р. сплатити 20% від вартості договору в сумі 1 597 130,51 грн.

На виконання умов Договору відповідач за період з 23.03.2012р. по 16.05.2012р. здійснив часткову попередню оплату за товар в сумі 410 735,60 грн.

В подальшому позивач на виконання умов Договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. передав відповідачеві товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 7 994 316,05 грн., що підтверджується відповідними накладними, а саме:

- по накладній № 4/04 від 30.03.12р. на суму - 581 808,00 грн.;

- по накладній № 4/06 від 03.04.12р. на суму - 244 881, 60 грн.;

- по накладній № 4/11 від 06.04.12р. на суму - 1 608 798,96 грн.;

- по накладній № 4/16 від 18.04.12р. на суму - 484 003,08 грн.;

- по накладній № 4/17 від 20.04.12р. на суму - 343 178,21 грн.;

- по накладній № 4/18 від 20.04.12 р. на суму 837 756,00 грн.;

- по накладній № 4/19 від 20.04.12 р. на суму - 410 364,91 грн.;

- по накладній № 4/21 від 23.04.12р. на суму - 498 325,56 грн.;

- по накладній № 4/24 від 27.04.12р. на суму - 402 058,98 грн.;

- по накладній № 4/28 від 05.05.12р. на суму - 72 044,05 грн.;

- по накладній № 4/29 від 07.05.12р. на суму - 186 056,58 грн.;

- по накладній № 4/31 від 07.05.12р. на суму - 229 240,80 грн.;

- по накладній № 4/38 від 15.05.12р. на суму - 143 976,24 грн.;

- по накладній № 4/39 від 15.05.12р. на суму - 310 487,04 грн.;

- по накладній № 4/41 від 16.05.12р. на суму - 296 206,20 грн.;

- по накладній № 18/47 від 19.05.12р. на суму - 1 310 224,50 грн.;

- по накладній № 18/48 від 19.05.12р. на суму - 23 385,60 грн.;

- по накладній № 4/56 від 13.06.12р. на суму - 11 519,74 грн.

Зазначена продукція одержана відповідачем через його представника Литвин П.М. на підставі довіреностей № 69 від 30.03.2012р., № 70 від 18.04.2012р., № 71 від 23.04.2012р., № 74 від 27.04.2012р., № 80 від 05.05.2012р., № 96 від 07.05.2012р., № 110 від 15.05.2012р., № 126 від 15.05.2012р. та № 144 від 13.06.2012р.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за одержаний товар повністю не виконав. Натомість згідно накладної № 1795 від 06.11.2012р. повернув позивачеві частину товару на загальну суму 2 225 622,24 грн.

Також заборгованість відповідача була зменшена у зв'язку із поставкою позивачеві в рахунок боргу ячменю пивоварного на суму 1 840 000,00 грн. Проте частина ячменю на суму 113 511,90 грн. позивачем була повернута відповідачеві. Отже за поставлений позивачеві ячмінь відбулося зарахування в рахунок погашення заборгованості на суму 1 726 488,10 грн.

Відтак, з врахуванням передоплати, поверненого товару та поставленого в рахунок погашення боргу за товар ячменю, станом на 29.01.2013р. заборгованість відповідача по договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. становила 3 631 467,11 грн.

Зазначена сума боргу визнана відповідачем при укладенні додаткової угоди № 3 від 29.01.2013р. до договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р.

В п. 1 додаткової угоди № 3 від 29.01.2013р. сторони домовилися про те, що заборгованість в розмірі 3 631 467,11 грн. відповідачем повинна бути погашена відповідно до графіку, а саме покупець зобов'язується сплатити продавцю: 1 000 000,00 грн. не пізніше 09.02.2013р.; 1 000 000,00 грн. не пізніше 30.08.2013р. та 1 631 467,11 грн. не пізніше 30.09.2013р.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 631 467,11 грн. заборгованості (термін сплати якої настав 30.09.2013р.), яка не погашена останнім станом момент подання позовної заяви до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. та додаткових угод до нього № 1 від 11.04.2012р., № 2 від 18.04.2012р. та № 3 від 29.01.2013р., позивач поставив відповідачеві товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 7 994 316,05 грн., що підтверджується накладними та відповідними довіреностями, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за одержаний товар повністю не виконав. Натомість згідно накладної № 1795 від 06.11.2012р. повернув позивачеві частину товару на загальну суму 2 225 622,24 грн.

Також заборгованість відповідача була зменшена у зв'язку із поставкою позивачеві в рахунок боргу ячменю пивоварного на суму 1 840 000,00 грн. Проте частина ячменю на суму 113 511,90 грн. позивачем була повернута відповідачеві. Отже за поставлений позивачеві ячмінь відбулося зарахування в рахунок погашення заборгованості на суму 1 726 488,10 грн.

Відтак, з врахуванням передоплати, поверненого товару та поставленого в рахунок погашення боргу за товар ячменю, станом на 29.01.2013р. заборгованість відповідача по договору поставки № 026-к/2012 від 06.03.2012р. становила 3 631 467,11 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 29.01.2013р. сторони домовилися про те, що остаточна заборгованість за одержаний товар відповідачем повинна бути погашена не пізніше 30.09.2013р.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачеві станом на час розгляду справи за отриманий товар 1 631 467,11 грн.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.

Відтак заборгованість відповідача за одержаний товар в сумі 1 631 467,11 грн. підлягає до стягнення на користь позивача.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення суми боргу терміном на 6 місяців, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на таке:

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши обставини, покладені в основу доводів боржника про наявність підстав для надання розстрочки суми боргу, господарський суд приходить до висновку, що заява відповідача про розстрочку суми боргу, документально не обґрунтована. Заявником не доведено того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить або ускладнить виконання даного рішення.

Крім того, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання даного судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про розстрочення суми боргу слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 629,34 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись cт.ст. 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (48236, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Постолівка, код ЄДРПОУ 30787770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, Голосіївський район, вул. Стельмаха, буд 6 А, код ЄДРПОУ 31109157) - 1 631 467 (один мільйон шістсот тридцять одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 11 коп. основного боргу та 32 629 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 34 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.12.2013р.

Суддя Галамай О.З.